30 вересня 2016 року набрали чинності зміни до Конституції України, внесені Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".
Статтею 131 Конституції України встановлено, що в Україні діє Вища рада правосуддя.
Закон України "Про Вищу раду правосуддя" набрав чинності 5 січня 2017 року.
Відповідно до частини першої статті 1 цього Закону Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
З метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, реалізуючи повноваження, встановлені пунктом 7 частини першої статті 131 Конституції України та пунктом 4 частини першої статті 73 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", керуючись статтею 34 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Вища рада правосуддя вирішила:
1. Ухвалити публічне звернення, текст якого додається.
2. Оприлюднити публічне звернення на офіційному веб-сайті.
3. Копію публічного звернення направити судам та Генеральній прокуратурі України.
Голова | І. М. Бенедисюк |
УХВАЛЕНО
Рішення Вищої ради правосуддя
16 січня 2017 року N 15/0/15-17
Вища рада правосуддя звертає увагу слідчих суддів, судів на необхідність дотримання конституційних гарантій незалежності і недоторканності судді, передбачених статтею 126 Конституції України, згідно з якою без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Слідчим суддям, судам неухильно дотримуватись особливостей порядку притягнення до кримінальної відповідальності судді, затримання і обрання стосовно нього запобіжного заходу, передбаченого статтею 482 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 482 Кримінального процесуального кодексу України затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя.
Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлено кримінальну відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи, за винятком:
1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв'язку з таким діянням;
2) затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину. Суддя має бути негайно звільнений, якщо мети такого затримання (попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину) досягнуто.
Вважаємо за необхідне наголосити, що застосування до судді запобіжного заходу у виді утримання під вартою чи домашнього арешту, зокрема і в тих випадках, коли суддю затримано під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, до винесення обвинувального вироку судом без згоди Вищої ради правосуддя є грубим порушенням конституційних гарантій недоторканності судді.
____________