Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з відповідального зберігання легкових автомобілів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємство передає на відповідальне зберігання легкові автомобілі дилеру та сплачує йому вартість послуг з такого зберігання. В подальшому такі автомобілі постачаються дилеру (коли дилер знайде покупця на такий автомобіль). При цьому підприємство з 01.01.2019 р. застосовує Міжнародний стандарт фінансової звітності 15 "Дохід від договорів з клієнтами", згідно з пунктом 31 якого суб'єкт господарювання визнає дохід, коли (або у міру того, як) суб'єкт господарювання задовольняє зобов'язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І ПКУ (2755-17) поняття, правила та положення, установлені ПКУ (2755-17) та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ (2755-17) . При цьому у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ (2755-17) , для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ (2755-17) .

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ (2755-17) .

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ (2755-17) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV (996-14) "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон N 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону N 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ (2755-17) .

Пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ (2755-17) визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ (2755-17) .

Згідно з підпунктом 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування, зокрема, операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання) та повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ (2755-17) постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик (підпункт 14.1.32 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлені статтею 187 розділу V ПКУ (2755-17) .

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ розділу V ПКУ (2755-17) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ (2755-17) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ (2755-17) термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ (2755-17) ).

Таким чином, при передачі майна на відповідальне зберігання власник майна передає зберігачу майно на зберігання, а зберігач надає власнику майна послуги зі зберігання цього майна.

Отже, операція з передачі дилеру легкових автомобілів на відповідальне зберігання для підприємства не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ (2755-17) . Податкові зобов'язання у підприємства та податковий кредит у дилера при такій передачі не визначаються. Разом з цим операція з надання послуг зі зберігання майна, переданого на відповідальне зберігання, для дилера є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку.

У разі здійснення операції з постачання легкових автомобілів дилерові податкові зобов'язання з ПДВ у підприємства виникають відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ розділу V ПКУ (2755-17) за правилом "першої події", складається податкова накладна та реєструється в ЄРПН. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення дилером сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ (2755-17) ).