Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Манаєва М.В., за участі представника відповідача Морозової Л.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального лікувально-профілактичного закладу "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі № 805/6515/13-а за позовом Комунального лікувально-профілактичного закладу "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька" до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірним та скасування рішення,

Позивач 13.05.2013 року звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 10.04.2013 року по 11.04.2013 року Донецьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову документальну перевірку Комунального лікувально-профілактичного закладу "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька". На підставі зазначеної перевірки відповідачем 11.04.2013 року складено акт перевірки дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги та соціальних послуг застрахованим особам Комунального лікувально-профілактичного закладу "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька" за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року. За результатами перевірки встановлено неправомірне надання допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 за період з 21.06.2012 року по 25.10.2012 року в сумі 5879,16 грн. у зв'язку з невірним розрахунком цієї допомоги. На основі акту перевірки відповідачем винесено рішення № 116 від 25.04.2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Позивач не погодився із зазначеним рішення та подав заперечення № 675 від 30.04.2013 року. Відповідачем винесено рішення № 7 від 07.05.2013 року, яким відмовлено у задоволенні заперечення. Просив суд визнати неправомірним та скасувати рішення Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 166 від 25.04.2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у задоволенні позовних вимог Комунального лікувально-профілактичного закладу "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька" відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача № 116 від 25.04.2013 року.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ст.ст. 4, 6, 38, 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", п.п. 4, 10, 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та зазначає, що розрахунок здійснений на основі місячної тарифної ставки був вірним і єдино можливим.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За нормою ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України його неявка в даному випадку не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 10.04.2013 року по 11.04.2013 року Донецьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено планову документальну перевірку Комунального лікувально-профілактичного закладу "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька". На підставі зазначеної перевірки відповідачем складено від 11.04.2013 року акт перевірки дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги та соціальних послуг застрахованим особам Комунального лікувально-профілактичного закладу "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька" за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року (а.с. 5 - 12).

За результатами перевірки встановлено неправомірне надання допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 за період з 21.06.2012 року по 25.10.2012 року в сумі 5879,16 грн. у зв'язку з невірним розрахунком цієї допомоги.

На основі акту перевірки відповідачем винесено рішення №116 від 25.04.2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на суму 8818,74 грн., з яких: 5879,16 грн. - сума неправомірно витрачених страхових коштів та вартість наданих соціальних послуг, 2939,50 грн. - штрафні санкції у розмірі 50 % (а.с. 17).

Комунальним лікувально-профілактичним закладом "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька" на зазначене рішення подано заперечення від 19.04.2013 року № 613 та 30.04.2013 року № 675 (а.с. 18- 22).

Відповідачем винесено рішення від 07.05.2013 року № 7 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін рішення від 25.04.2013 року № 116 (а.с. 46-49).

А підставою для прийняття спірного рішення стали такі обставини. За особистою заявою наказом лікувального закладу від 05.06.2012 року № 360-к було прийнято ОСОБА_3 на посаду медичної сестри палатної з 18.06.2012 року (а.с. 50).

За заявою ОСОБА_3 їй надано відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами з 18.06.2013 року по 20.06.2012 року (а.с. 57).

Комісією із соціального страхування Комунального лікувально-профілактичного закладу "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька" прийнято рішення про призначення допомоги по вагітності та пологах працівнику ОСОБА_3 за листком непрацездатності від 21.06.2012 року № 979885 за період з 21.06.2012 року по 25.10.2012 року. Допомога сплачена в сумі 5879,16 грн. (а.с. 58).

Під час проведення перевірки відповідачем було виявлено, що при розрахунку середньоденної заробітної плати для призначення допомоги ОСОБА_3 по вагітності та пологах було застосовано п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266 (1266-2001-п) (далі - Порядок № 1266).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно п. 10 Порядку № 1266 (1266-2001-п) якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення) з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата (грошове забезпечення) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Згідно абз. 5 п. 4 Порядку № 1266 (1266-2001-п) місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Оскільки відпустка без збереження заробітної плати не належить до поважних причин згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1266 (1266-2001-п) , календарні дні перебування у цій відпустці не виключаються до розрахункового періоду. Таким чином, розрахунок допомоги по вагітності та пологах повинен здійснюватися на загальних підставах відповідно до п. 14 Порядку № 1266 (1266-2001-п) .

Ч. 1 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" ( далі - Закон № 2240-ІІІ (2240-14) ) встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до ст. 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Згідно ст. 53 Закону № 2240-ІІІ при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до ст. 21 цього Закону.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 3 Порядку № 1266 (1266-2001-п) розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Відповідно п. 6 Порядку № 1266 (1266-2001-п) у разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, обчислюється з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату) та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Оскільки ОСОБА_3 з 18.06.2012 року по 20.06.2012 року не працювала, не отримувала заробітну плату, та перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, то відсутність заробітку у розрахунковому періоді унеможливлює здійснення розрахунку допомоги по вагітності та пологах, передбаченого Законом № 2240-ІІІ (2240-14) .

У матеріалах справи наявний лист Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2010 року № 3812/0/14-10/18, у якому зазначено, що розрахунок середньої заробітної плати для нарахування допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі, якою не відпрацьовано жодного дня у зв'язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати (заява за власним бажанням), здійснюється на загальних підставах (а.с. 60).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195- 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Апеляційну скаргу Комунального лікувально-профілактичного закладу "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі № 805/6515/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року у справі № 805/6515/13-а за позовом Комунального лікувально-профілактичного закладу "Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька" до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірним та скасування рішення - залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.