КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/2051/13-а 
Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. 
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.,
Суддів Ганечко О.М.
Файдюка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Гніздичівський державний спиртовий завод про стягнення коштів за податковим боргом,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Гніздичівський державний спиртовий завод про стягнення коштів за податковим боргом.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Миколаївська МДПІ Львівської області ДПС, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Гніздичівський державний спиртовий завод перебуває на обліку як платник податків у Миколаївській МДПІ Львівської області ДДПС (Жидачівське відділення).
Крім того, у Гніздичівського державного спиртового заводу наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 112 348, 31 грн., що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень № 0008081501, № 0008091501 та № 0008111501 від 29 грудня 2011 року, № 0001631501 та № 0001641501 від 17 липня 2012 року, № 0004231501 від 14 листопада 2012 року та податкової декларації з плати за землю № 15933 від 12 листопада 2012 року, що не заперечувалось відповідачем.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України - у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України - у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України - у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Доказів подання уточнюючих розрахунків щодо вищевказаної податкової декларації, а також доказів оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень колегії суддів не надано, проте визначена ними сума податкового зобов'язання Гніздичівського державного спиртового заводу не сплачена, а тому заборгованість становить 112 348, 31 грн.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України - податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача щодо погашення податкового боргу Гніздичівського державного спиртового заводу з листом № 6549/10/19-027 від 06 листопада 2012 року, в якому просив у відповідності до п. 96.2 ст. 96 ПК України прийняти рішення про надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання Міністерства аграрної політики та продовольства України, до сфери управління якого належить Гніздичівський державний спиртовий завод; досудову санацію Гніздичівського державного спиртового заводу за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію Гніздичівського державного спиртового заводу та призначення ліквідаційної комісії; виключення Гніздичівського державного спиртового заводу із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
У відповідь на вказане звернення відповідач повідомив позивача, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 672 від 28 липня 2010 року "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" (672-2010-п) Гніздичівський державний спиртовий завод підлягає реорганізації шляхом приєднання до державного підприємства "Укрспирт", проте розпочати процедуру реорганізації на даний час не можливо у зв'язку з тим, що на підприємстві відсутній будь-який бухгалтерський облік, а також документи, які були підставою для виникнення кредиторських зобов'язань, в тому числі і стосовно виникнення податкового боргу, зважаючи на що, комісією з реорганізації здійснюється відновлення бухгалтерських документів, що дасть можливість встановити фінансово-економічний стан підприємства та прийняти щодо його реорганізації та погашення підтверджених зобов'язань. А також повідомлено, що Державним бюджетом України на 2012 рік не передбачено виділення коштів підприємствам, що входять до сфери управління Мінагрополітики України, для компенсації простроченої заборгованості перед державним бюджетом або здійснення їх досудової санації. Стосовно виключення Гніздичівського державного спиртового заводу з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації зазначено, що Мінекономрозвитку підготовлено проект Закону "Про внесення змін до закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , яким відповідно до пропозицій Міністерства аграрної політики та продовольства України пропонується виключити із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємства лікеро-горілчаної, виноробної та спиртової галузей.
Відповідно до п. 96.2 ст. 96 ПК України - у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
З аналізу викладеної норми вбачається, що встановлений порядок погашення податкового боргу стосується лише державних підприємств, які не підлягають приватизації.
Відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) Гніздичівський державний спиртовий завод включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, органом управління якого є Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем повідомлено позивача про вжиття заходів, передбачених п. п. 96.2.4 п. 96.2 ст. 96 ПК України.
Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України № 672 від 28 липня 2010 року "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" (672-2010-п) прийнято рішення про реорганізацію Гніздичівського державного спиртового заводу шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, а саме ліквідацію платника податків та призначення ліквідаційної комісії.
Згідно до п. 6 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" - Кабінет Міністрів України затверджує перелік об'єктів державної власності, рішення про приватизацію яких приймаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До цього переліку включаються, зокрема, майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт.
При цьому, Міністерство аграрної політики та продовольства України листом № 37-11-3-9/2468 від 21 лютого 2012 року звернулося до Мінекономрозвитку із пропозицією виключити із переліку об'єктів права державної власності підприємства, які відносяться до сфери управління міністерства, зокрема, усі підприємства спиртової галузі, в тому числі Гніздичівський державний спиртовий завод, з врахуванням якого Мінекономрозвитку підготовлено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , яким пропонується виключити із переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, державні спиртові заводи.
Також для вирішення питання погашення податкового боргу спиртових заводів Міністерство аграрної політики та продовольства України листом №37-32-3-6/1512 від 02 лютого 2012 року звернулося до Кабінету Міністрів України з проханням дати доручення: ДПС провести аналіз структури податкової заборгованості кожного державного спиртового заводу - юридичної особи з виділенням окремо юридичних осіб - банкрутів, в тому числі нарахованих штрафних санкцій, які застосовані у зв'язку із наявністю у них податкових штрафних санкцій, які застосовані у зв'язку із наявністю у них податкових зобов'язань з урахуванням невідшкодованого податкового податку на додану вартість; Мінфіну, ДПС та Міністерству аграрної політики та продовольства України провести спільну нараду за участю ДП "Укрспирт" та концерну "Укрспирт" для розгляду підготовленого ДПС аналізу структури податкової заборгованості кожного державного спиртового заводу з метою визначення шляхів та термінів її погашення, а також можливості списання або розстрочення сплати податкових зобов'язань при укладенні мирових угод.
Кабінет Міністрів України (доручення № 61432/3/1-11 від 22 лютого 2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи) погодився з пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства України, у зв'язку з чим 02 квітня 2012 року проведено спільну нараду представників Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДПС, ДП "Укрспирт" та концерну "Укрспирт", на якій було розглянуто підготовлену ДПС інформацію щодо структури боргових зобов'язань в розрізі державних спиртових заводів та можливі шляхи і терміни її погашення.
Враховуючи, що Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке у відповідності до ст. 93 Конституції України безпосередньо не наділено правом законодавчої ініціативи, зверталося з пропозицією виключити із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємства, які відносяться до його управління, проте відповідного закону не прийнято, з незалежних від відповідача причин, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем вжито заходів, передбачених п. п. 96.2.4 п. 96.2 ст. 96 ПК України в зв"язку з чим підстави для стягнення податкового боргу відсутні.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Судді: