розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" квітня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" до Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (далі по тексту - ТОВ "Рівненський МЖК") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі по тексту - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними дій ДПІ у м.Рівне (правонаступником якої є ДПІ у м.Рівному) щодо проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання до бюджету, за наслідками якого складено акт від 24.03.2011 р. №108 та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у місті Рівне форми "Ш" від 24.03.2011 р. №0012751541/0/15-216, яким ТОВ "Рівненський МЖК" за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах визначеного п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) за затримку на 605 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 524,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у сумі 104,80 грн. за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах.

До початку судового розгляду справи по суті представником позивача в порядку ч.1 ст. 137 КАС України подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить визнати протиправними дії ДПІ у м. Рівне щодо проведення камеральних перевірок своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, за наслідками яких складено акти перевірок від 24.03.2011р. №108, від 05.04.2011р. №112, від 05.05.2011р. №132, від 30.05.2011р. №169 та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне форми "Ш" від 24.03.2011р. №0012751541/0/15-216, від 05.04.2011р. №0012911541/0/15-216, від 05.04.2011р. №0013301541/0/15-216, від 30.05.2011р. №0014011541/0/15-216.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 р. позов задоволено повністю.

Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. З урахуванням приписів ч.4 ст. 196 та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України розгляд апеляційної скарги колегією суддів здійснюється за відсутності сторін та в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст. 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м.Рівне проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку своєчасності сплати узгодженого суми податкового зобов'язання до бюджету ТОВ "Рівненський МЖК", за наслідками якої складено акт від 24.03.2011р. №108 про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання до бюджету.

У відповідності до акту перевірки в порушення п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ "Рівненський МЖК" порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість за звітний період 05.2009 р., по терміну сплати 30.06.2010р., сума зобов'язань 218094,00 грн., дата фактичної сплати 25.02.2011р., сума фактичної сплати 524,00 грн., кількість днів прострочення 605.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 24.03.2011р. №0012751541/0/15-216, яким на підставі встановленого порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах визначеного п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) за затримку на 605 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 524,00 грн. ТОВ "Рівненський МЖК" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% від невчасно сплаченої суми, а всього 104,80 грн. (а.с.10-11).

Крім того, ДПІ у м.Рівне проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку своєчасності сплати узгодженого суми податкового зобов'язання до бюджету ТОВ "Рівненський МЖК", за наслідками якої складено акт від 05.04.2011р. №112.

У відповідності до акту перевірки в порушення п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ "Рівненський МЖК" порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість за звітний період 05.2009р., по терміну сплати 30.06.2009 р., сума зобов'язань 218094,00 грн., дата фактичної сплати 25.03.2011р., сума фактичної сплати 1763,71 грн., кількість днів прострочення 632.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 05.04.2011р. №00129111541/0/15-216, яким на підставі встановленого порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах визначеного п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.10.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) за затримку на 605 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1763,71 грн. ТОВ "Рівненський МЖК" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% від невчасно сплаченої суми, а всього 352,74 грн.

Також ДПІ у м.Рівне проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого суми податкового зобов'язання до бюджету ТОВ "Рівненський МЖК", за наслідками якої складено акт №132 від 05.05.2011 р. про порушення п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ "Рівненський МЖК" термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість за звітний період 05.2009р., по терміну сплати 30.06.2009р., сума зобов'язань 218094,00 грн., дата фактичної сплати 27.04.2011 р., сума фактичної сплати 8383,00 грн., кількість днів прострочення 666.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 05.04.2011р. (хоча перевірка проводилась 05.05.2011 року) №0013301541/0/15-216, яким на підставі встановленого порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах визначеного п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) за затримку на 666 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 8383,00 грн. ТОВ "Рівненський МЖК" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% від невчасно сплаченої суми, а всього 1676,60 грн.

Крім того, ДПІ у м. Рівне було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого суми податкового зобов'язання до бюджету ТОВ "Рівненський МЖК", за наслідками якої складено акт від 30.05.2011р. №169. У відповідності до цього акту перевірки в порушення п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ "Рівненський МЖК" порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість за звітний період 05.2009р., по терміну сплати 30.06.2009р., сума зобов'язань 218094,00 грн., дата фактичної сплати 26.05.2011р., сума фактичної сплати 5000,00 грн., кількість днів прострочення 695.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 30.05.2011 р. №0014011541/0/15-216, яким на підставі встановленого порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах визначеного п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) за затримку на 695 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 5000,00 грн. ТОВ "Рівненський МЖК" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% від невчасно сплаченої суми, а всього 1000,00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до висновків, що податковим органом при проведенні камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість було взято до уваги іншу податкову інформацію, ніж дані податкової декларації з податку на додану вартість.

Крім того, проведення камеральних перевірок відбулося з порушенням 30 денного терміну для її проведення (22.06.2009р. подано податкову декларацію з податку на додану вартість, 24.03.2011р., 05.04.2011р., 05.05.2011р., 30.05.2011р.здійснено камеральні перевірки)

З огляду на це суд першої інстанції вважав, що податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень і діяв поза межами правового поля.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2009 р. ТОВ "Рівненський МЖК" було подано до ДПІ у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 р.

На момент подання такої податкової декларації були чинними Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (509-12) (із змінами та доповненнями), Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (168/97-ВР) (із змінами та доповненнями) та Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (2181-14) (із змінами та доповненнями).

У відповідності до абз.1 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органами державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України надано право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

За змістом пп.7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податковий орган має право протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводити документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до Наказу №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за №250/2054 (z0250-97) (далі по тексту - Наказ №166) зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці (п.7.2 Наказу №166).

Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації (п.7.4 Наказу №166).

Аналогічні вимоги висвітлено і у Податковому кодексі України (2755-17) . Так, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Камеральні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість платників податку проводяться протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу державної податкової служби (п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями).

При цьому контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (абз.1 пп."в" пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ(із змінами та доповненнями).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків (пп."в" пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

За змістом викладеного вбачається, що податковий орган має право визначати суму податкового зобов'язання і, у разі його заниження, застосовувати фінансові санкції, тільки у випадку виявлення у поданій платником податків податковій декларації арифметичних або методологічних помилок.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства колегія суддів апеляційного суду погоджуються з висновками суду першої інстанції про те, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації з податку на додану вартість, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова декларація з податку на додану вартість і ніякі інші, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача, як це визначено п.7.4 Наказу №166 (z0250-97) .

Враховуючи допущені при проведені перевірок порушення суд першої інстанції обґрунтовано визнав інформацію у актах перевірок від 24.03.2011р. №108, від 05.04.2011р. №112, від 05.05.2011р. №132, від 30.05.2011р. №169 такою, що не може бути взята до уваги судом у відповідності до ч.3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки вона зафіксована та одержана з порушенням закону.

За таких обставин суд обґрунтовано визнав неправомірними та скасував податкові повідомлення-рішення, що були винесені за наслідками цих перевірок та здобутої в ході їх проведення інформації.

Оскільки, постанову від 22.04.2013 р. Житомирським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у справі.

В апеляційній скарзі відповідач фактично не оспорює висновків суду про наявність порушень в своїх діях, однак вважає, що формальні порушення не можуть бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.

Наведені доводи колегія суддів апеляційного суду не бере до уваги, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Тобто, для органів державної влади та їх службових осіб діє спеціально-дозвільний принцип конституційного права, який, поширюючи свій нормативний вплив на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки. Адже вони зобов'язані діяти лише таким чином та у такий спосіб, як це прямо передбачено конституційно-правовими нормами, законами України і лише в межах закріпленої за ними компетенції.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.