розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна інвестиційна агенція" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 0010042230 від 14 листопада 2012 року та № 0010052230 від 14 листопада 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2012 року та валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2012 року за результатами складено акт №1748/2230/33947267 від 25 жовтня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 14.1.27, п. 14.1.36 ст. 14, п. 141.1 ст. 141 ПК України, в результаті чого завищено суму валових витрат на загальну суму 108 491 061, 00 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року в розмірі 10 093 614, 00 грн., за 3 квартал 2010 року у розмірі 19 689 320, 00 грн., за 4 квартал 2010 року у розмірі 23 434 321, 00 грн., 1 квартал 2011 року у розмірі 9 038 003, 00 грн., 2 квартал 2011 року у розмірі 9 261 970, 00 грн., 3 квартал 2011 року у розмірі 9 263 564, 00 грн., 4 квартал 2011 року у розмірі 9 183 767, 00 грн., 1 квартал 2012 року у розмірі 9 213 917, 00 грн., 2 квартал 2012 року у розмірі 9 312 585, 00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення рідка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період всього на суму 56 219 715, 00 грн., в тому числі за півріччя 2012 року у розмірі 56 219 715, 00 грн. та до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 10 976 983, 00 грн., в тому числі за півріччя 2012 року у сумі 10 976 983, 00 грн. (ряд. 14 Декларації).

На підставі акту перевірки 14 листопада 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС винесені податкові повідомлення - рішення №0010042230, яким за порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 14.1.27, п. 14.1.36 ст. 14, п. 141.1 ст. 141 ПК України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 56 219 715, 00 грн. за півріччя 2012 року та №0010052230, яким за порушення п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 14.1.27, п. 14.1.36 ст. 14, п. 141.1 ст. 141 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13 721 228, 75 грн., в тому числі основний платіж - 10 976 983, 00 грн. та штрафні санкції 2 744 245, 75 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" оскаржило їх адміністративному порядку, проте податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" має у власності земельні ділянки загальною площею 4, 1024 га, на підставі договору купівлі - продажу земельних ділянок № 424 від 20 квітня 2007 року, державних актів на право власності на земельну ділянку від 10 серпня 2007 року серії ЯД №983748, серії ЯД №983751 (Кадастровий № 3210945300:01:127:0190, № 3210945300:01:127:0192, № 3210945300:01:127:0189); загальною площею 22, 1849 га, на підставі договору купівлі - продажу земельних ділянок № 421 від 20 квітня 2007 року, державних актів на право власності на земельну ділянку від 10 вересня 2007 року серії ЯД №983748, серії ЯД № 983749 (Кадастровий № 3210945300:01:127:0190, № 3210945300:01:127:0192, № 3210945300:01:127:0193); загальною площею 27, 5994 га, на підставі договору купівлі - продажу земельних ділянок № 422 від 20 квітня 2007 року державних актів на право власності на земельну ділянку від 10 серпня 2007 року серії ЯД №983750 (Кадастровий № 3210945300:01:127:0195); загальною площею 25, 7065 га, на підставі договору купівлі - продажу земельних ділянок № 423 від 20 квітня 2007 року, державних актів на право власності на земельну ділянку від 10 серпня 2007 року серії ЯД №983753 (Кадастровий № 3210945300:01:127:0194).

Цільовим призначенням даних земельних ділянок є житлова забудова та земельна ділянка для обслуговування офісних і складських приміщень.

Згідно з Довідкою АА №399984 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) види діяльності ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" за КВЕД-2010 є: Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); Купівля та продаж нерухомого майна; Агентства нерухомості.

Відповідно до п. 2 Статуту ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" одним з видом діяльності товариства, зокрема, є купівля та продаж земельних ділянок.

Податковий орган посилається на те, що позивачем не доведений факт використання земельних ділянок та отриманого кредиту в розмірі 40 000 000 USD у господарській діяльності, в результаті чого, на думку податкового органу, підприємство несло збитки від господарської діяльності.

Між тим, колегія суддів з висновком податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" продає вищезазначені земельні ділянки в зв"язку з чим ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" уклало договір № 18/05/12 від 18 травня 2012 року про надання рекламних послух з ТОВ "Піар - Лайн", за яким останній розміщує рекламу про продаж земельних ділянок на бордах.

На виконання умов даного договору, позивач надав суду акт здачі - прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000096 від 30 червня 2012 року.

Отже, твердження податкового органу, що позивачем недоведений факт використання земельних ділянок у власній господарській діяльності в результаті чого підприємство понесло збитки є безпідставним.

Відповідно до п. п. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 8 п. 1 ст. 14 Закону встановлено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" правомірно віднесло до складу валових витрат витрати по сплаті земельного податку. Зазначені суми відображені позивачем в деклараціях з податку на прибуток у р. 04.6 - "Сума податків, зборів (обов'язкових платежів)".

Що стосується віднесення ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" до складу валових витрат відсотків по кредиту колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція", яке діє як "Позичальник" уклав Договір позики №03-1/11 від 10 листопада 2008 року з нерезидентом "SHELTEROCKINVESTMENS LIMITED" (Кіпр) "Позикодавець".

Предметом Договору є надання у власність коштів з лімітом заборгованості 250 000 000, 00 доларів США на строк до 10 листопада 2015 року. Вказаний Договір набирає чинності з дати його реєстрації у Національному банку України.

Між позивачем (Позичальник) та ВАТ "ВТБ Банк" укладено кредитний договір (про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії) № 56 ВД від 01 листопада 2007 року з послідуючими доповненнями та змінами.

Предметом вказаного кредитного договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді не відновлювальної відкличної кредитної лінії з правом конвертації в інші валюти на таких умовах: сума кредитної лінії - 40 000 000, 00 доларів США. Банк надає Позичальнику кредит для ведення господарської діяльності (п. 2.4 Договору).

В перевіряємому періоді позивач здійснював операції з купівлі - продажу цінних паперів, що підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією.

Так, ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" отримано 18 457 557, 02 грн. відсотків по договорам з купівлі - продажу цінних паперів, що відображено в р. 01.6 основної декларації, рядок 3 основної декларації - рах. 732); прибуток від реалізації цінних паперів за даний період складає 70 991 687, 44 грн. (1 683 806 647, 72 (дохід від реалізації, рах. 741) - 1 612 814 960, 28грн. (собівартість, рах. 971)).

Податковий орган посилається на те, що ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" не мало право відносити до валових витрат відсотки по кредитних зобов"язаннях оскільки підприємство не доведено факт використання отриманого кредиту у господарській діяльності та протягом всього перевіряє мого періоду підприємство несло збитки від господарської діяльності.

Між тим, колегія суддів висновки податкового органу вважає необґрунтованими, оскільки збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю.

Відповідно до п. п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, збитки, які декларувалися ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція", спричинені курсовими різницями, що фіксуються підприємством у зв"язку з отриманням та виконанням зобов"язань по валютній позиці, що також підтверджується актом перевірки №1793/2303/33947267 від 19 липня 2010 року.

А тому, віднесення до валових витрат суми відсотків, сплачених за користування кредитними коштами, витраченими на купівлю цінних паперів, є правомірним. Вказана позиція знайшла своє відображення і в практиці Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі №21-68а11).

Отже, ТОВ "Незалежна інвестиційна агенція" правомірно віднесено до валових витрат витрати по сплаті відсотків по кредитним зобов'язанням на загальну суму 89 979 638, 00 грн., в тому числі 46 075 548, 00 грн. за період з ІІ кварталу 2010 року по 1 квартал 2011 року включно та 43 904 090, 00 грн. за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 червня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.