розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі за позовом дочірнього підприємства "Управління механізації та транспорту" відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "Одестрансбуд" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

У вересні 2011 року ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "Одестрансбуд" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2011р. №0003892301, №0003912301 та №0074411701. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок податкового органу про віднесення підприємством витрат до складу валових, які не підтвердженні бухгалтерською первинною документацією та допущення арифметичних помилок, що потягнуло їх завищення, є безпідставним, оскільки сума валових витрат дорівнює сумам, вказаним в деклараціях з податку на прибуток за 2009 рік та за І квартал 2011 року. Під час складання акту перевірки податковим органом не зазначено, які саме операції та з якими контрагентами знімаються з задекларованих валових витрат підприємства. Також, вважає помилковим висновок відповідача про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП "Сігма Ойл", оскільки перевіряючим були наданні всі первинні документи, які підтверджують факт отримання товару, перерахування грошових коштів у розмірі вартості ТМЦ на розрахунковий рахунок, подальше витрачання вказаних матеріалів у виробничій діяльності, зокрема, у будівництві об'єктів на замовлення третіх осіб. Щодо податкового повідомлення-рішення №0074411701 про донарахування податку з доходів фізичних осіб, позивач зазначає, що відносно громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підприємство не зобов'язано надавати перевіряючим оригінали свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, свідоцтв платника єдиного податку, оскільки ці документи знаходяться на зберіганні саме у суб'єктів підприємницької діяльності, а на підприємстві - їх копії. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є платниками єдиного податку, то відсутні підстави для нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб з виплачених на їх користь сум за виконання певних робіт.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.п.4.2.1 п.4.2, п.п.4.3.25 п.4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Зокрема: у І та ІІ кварталі 2010р. підприємство зависило суму валових доходів на суму арифметичної помилки; занижено валові доходи за І квартал 2011р. у сумі 35680 грн. внаслідок невіднесення до складу валових доходів сум відсотків, умовно нарахованих на суми фінансової поворотної допомоги, що залишилися неповерненими на кінець звітного періоду; віднесено до складу валових витрат витрати, не підтвердженні первинними бухгалтерськими документами; неправомірно включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 14053 грн., а також не утримано податок з доходів фізичних осіб за надання послуг з технічного обслуговування автомобілів. Вимоги позову вважає безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними; в задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "Одестрансбуд" залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у період з 31.05.2011р. по 29.06.2011р. посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено планову виїзну перевірку дочірнього підприємства "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "Одестрансбуд" (код ЄДРПОУ 04776080) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №198/23-213/04776080 від 06.07.2011р.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказується на порушення позивачем:

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 105994 грн. (у т.ч. у 4 кварталі 2009р. у сумі 12041 грн., у І кварталі 2011р. в сумі 93953 грн.);

- п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14053 грн., у т.ч. у листопаді 2009р. в сумі 14053 грн.;

- ст.3, п.4.2.1 п.4.2, п.п.4.3.25 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 4061,69 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивачем, відповідно до договорів про отримання поворотної фінансової допомоги, отримано поворотну фінансову допомогу від підприємств ДП "Апарат правління "ВАТ "Одестрансбуд" (код ЄДРПОУ 22448994), ВАТ "Одестрансбуд" (код ЄДРПОУ 01380524) та ТОВ "Укрпроммонтаж 21" (код ЄДРПОУ 35957544), які залишалися неповернутими на кінець відповідних звітних періодів. У І кварталі 2011 року підприємством не було зроблено розрахунок суми відсотків, умовно нарахованих на суми поворотних фінансових допоміг, що залишалися неповернутими на кінець першого кварталу 2011 року. Таким чином, підприємство, на порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", занизило суму валового доходу на суму відсотків, умовно нарахованих на суми поворотної фінансової допомоги, всього в сумі 35680 грн., у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 35680 грн.

Також зазначено, що ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "Одестрансбуд" у 4 кварталі 2009р. зависило суму валових витрат на суму арифметичної помилки у сумі 126478 грн. без ПДВ, та у І кварталі 2011 року у сумі 340130 грн., а саме: сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг), вказана підприємством у рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік дорівнює 55998804 грн. (в тому числі сума за 4 квартал 2009 року дорівнює 8872196 грн.), сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг), вказана підприємством у рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року дорівнює 5160811 грн., в той час як відповідно до даних первинних документів та даних бухгалтерського обліку (журнали -ордери по рахунках 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 3711 "Розрахунки за виданими авансами", 377 "Розрахунки з іншими дебіторами", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами") сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у 4 кварталі 2009 року склала 8745718 грн., у І кварталі 2011 року склала 4820681 грн. Таким чином, встановлено завищення валових витрат за 4 квартал 2009 року у сумі 126478 грн., за І квартал 2011 року у сумі 340130 грн.

Враховуючи дані акту перевірки від 17.08.2010р. №4181/23-209/30661770 "Про результати планової виїзної перевірки ПП "Сігма Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р.", який надійшов з Кременчуцької ОДПІ Полтавської області, відповідач зробив висновок про те, що всі первинні бухгалтерські документи, податкові накладні у періоді, що перевірявся, складені з порушенням вимог ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (z0168-95) , п.18 наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30.05.1997р. № 165 (z0233-97) , відповідно до яких наданні позивачем первинні документи не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ. Враховуючи те, що ПП "Сігма Ойл" не отримувало товари від постачальників у зв'язку з доведенням факту, що його постачальники не мали можливості здійснювати операції з оприбуткування, приймання товарів від контрагентів-постачальників, а далі - реалізовувати товари контрагентам-покупцям і, відповідно, не здійснювало реальної діяльності, у вказаного контрагента відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Виходячи з наведеного, в акті перевірки податковий орган дійшов до висновку, що в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем зайво віднесено до складу валових витрат, витрати на придбання, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами в сумі 70265 грн., а саме: у 4 кварталі 2009 року в сумі - 70265 грн. Податкові накладні по взаєморозрахунках з ПП "Сігма Ойл", на загальну суму ПДВ 14053 грн., не є дійсними і, відповідно, не можуть бути підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Поряд з цим, в акті перевірки також вказується, що при перевірці виписок банку встановлено випадок неутримання податку з доходу фізичної особи у сумі 3262,50 грн., виплаченої 31.10.2009р. на користь громадянина ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за послуги технічного обслуговування автомобіля з суми 21750 грн.; у сумі 799,19 грн., виплаченої 11.06.2011р. на користь громадянина ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за ремонт автомобіля з суми 5327,93 грн. Виплата проводилась в безготівковій формі, підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб підприємцем на момент перевірки не надано (не підтверджено оригіналом свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та платіжним повідомленням про сплату податку з доходів фізичних осіб, свідоцтва платника єдиного податку), податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не утримано. Як наслідок, порушено ст.3, пп.4.2.1 п.4.2, пп.4.3.25 п.4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", і враховуючи вимоги п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 4061,69 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 20.07.2011р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0074411701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 5077,11 грн. (в т.ч. за основним платежем - 4061,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1015,42 грн.);

- №0003892301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 17566 грн. (у т.ч. за основним платежем - 14053 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3513 грн.);

- №0003912301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 132493 грн. (у т.ч. за основним платежем - 105994 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26499 грн.).

Задовольняючи позов ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "Одестрансбуд" про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції прийшов до висновку, що посилання податкового органу про порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.3, п.4.2.1 п.4.2, п.п.4.3.25 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, а тому винесенні податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Так, в акті перевірки, серед іншого, податковим органом визнано нікчемним договір купівлі-продажу ТМЦ, укладений між ПП "Сігма Ойл" та ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "Одестрансбуд", з посиланням на акт перевірки Кременчуцької ОДПІ Полтавської області від 17.08.2010р. №4181/23-209/30661770.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Сігма Ойл" та подальшого використання отриманого від ПП "Сігма Ойл" товару у власній господарській діяльності в матеріалах справи містяться податкові накладні №140 від 02.11.2009р., №145 від 06.11.2009р., видаткові накладні №РН-0000140 від 02.11.2009р., №РН-0000143 від 06.11.2009р., акти приймання виконаних робіт за листопад 2009р., платіжні доручення, заявки на отримання товару, рахунки-фактури, бухгалтерська довідка щодо поставки товарів по видатковим накладним, Журнали-ордери і Відомості по рахунках.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Більше того, позивачем доведено, що при укладенні договорів він переконався у тому, що підприємство-контрагент було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість і мало право на видачу податкових накладних.

У разі невиконання контрагентом (іншими особами - учасниками господарських операцій з контрагентами позивача в ланцюгу постачання товару) добросовісного платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили той факт, що під час здійснення господарської діяльності з безпосереднім контрагентом позивач був обізнаний про обставини діяльності його контрагентів.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Згідно ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ПП "Сігма Ойл" укладений у письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджується первинними документами, про здійснення оплати за договорами свідчать платіжні доручення, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст. 3 ГК України. Укладений договір відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсними не визнавався, а отже є чинним.

Колегія суддів вважає, що ДПІ при проведенні перевірки не надано належної оцінки наявним первинним документам позивача, невірно застосовано норми податкового законодавства, що призвело до прийняття незаконного повідомлення-рішення №0003892301 від 20.07.2011р.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0074411701 від 20.07.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 5077,11 грн. колегія суддів приходить до наступного.

Так, в акті перевірки зазначено, що при перевірці виписок банку встановлено випадок неутримання податку з доходу фізичної особи у сумі 3262,50 грн., виплаченої 31.10.2009р. на користь громадянина ОСОБА_2 за послуги технічного обслуговування автомобіля та у сумі 799,19 грн., виплаченої 11.06.2011р. на користь громадянина ОСОБА_1 за ремонт автомобіля; підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб підприємцем на момент перевірки не надано, зокрема, не підтверджено оригіналом свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та платіжним повідомленням про сплату податку з доходів фізичних осіб, свідоцтва платника єдиного податку.

З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2005р. ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради, як фізична особа -підприємець; стан фізичної особи-підприємця - зареєстровано. 01.01.2010р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_2 видано Свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3.

23.07.2007р. ОСОБА_1 зареєстрований Кодимською РДА Одеської області як фізична особа - підприємець; 25.08.2011р. здійснена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи -підприємця за її рішенням.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, законодавчо визначеного права мати оригінали та/або обов'язку позивача, як суб'єкта господарської діяльності, підтверджувати правомірність неутримання податку з доходу фізичної особи саме оригіналами Свідоцтва про державну реєстрацію інших осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та Свідоцтва платника єдиного податку не встановлено. Копії ж свідоцтв про державну реєстрацію СГД та свідоцтв про сплату єдиного податку за період дії угод щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позивачем під час перевірки було надано посадовим особам відповідача, що останнім не заперечується.

У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 є платниками єдиного податку, тому, на думку колегії суддів, відсутні підстави для нарахування та сплати податку з фізичних осіб з сум виплачених на їх користь за виконання певних робіт. Як наслідок, підстав для донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 4061,69 грн. за основним платежем та 1015,42 грн. за штрафними санкціями з підстав неутримання податку з доходів фізичних осіб-підприємців у зв'язку з відсутністю оригіналів документів у перевіряючих не було.

Поряд з цим, згідно акту перевірки в порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач занизив валові доходи за І квартал 2011 року в сумі 35680 внаслідок не віднесення до складу валових доходів сум відсотків, умовно нарахованих на суми поворотної допомоги, що залишилися неповерненими на кінець звітного періоду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем отримано поворотну фінансову допомогу від підприємств: 11.01.2011р. від ВАТ "Одестрансбуд" у сумі 1063472,22 грн., яку повернуто 25.03.2011р.; 14.01.2011р. від Дочірнього підприємства "Апарат правління" ВАТ "Одестрансбуд" у сумі 662103,39 грн., яку повернуто 28.03.2011р.; 19.01.2011р. від ТОВ "Укрпроммонтаж 21" у сумі 13500 грн., яку повернуто 28.03.2011р.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, попри зазначення в акті перевірки податковим органом про порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ДПІ не надано а ні реквізитів договорів про отримання поворотної фінансової допомоги, які залишалися неповернутими на кінець відповідних звітних періодів, ні розрахунку суми відсотків, умовно нарахованих на суми поворотної фінансової допомоги, що залишалися неповерненими на кінець звітного періоду - І кварталу 2011 року та доказів щодо відмови посадових осіб підприємства позивача від надання пояснень щодо встановлених порушень, на які відповідач посилається в акті перевірки.

В свою чергу, ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "Одестрансбуд" наявними в матеріалах справи письмовими доказами доведено, що отриману поворотну фінансову допомогу від ДП "Апарат правління" ВАТ "Одестрансбуд", ВАТ "Одестрансбуд", ТОВ "Укрпроммонтаж 21" в І кварталі 2011 року повернуто позивачем до закінчення звітного періоду - І кварталу 2011 року.

Також, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта, що позивачем завищено валові витрати за рахунок віднесення до їх складу витрати, які не підтвердженні первинною бухгалтерською документацією та допущення арифметичних помилок, оскільки відповідно до декларацій з податку на прибуток за 2009 рік та за І квартал 2011 року ДП "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "Одестрансбуд" дорівнює сумам, вказаним в деклараціях за даний період, що підтверджується первинною бухгалтерською документацією, яка надана позивачем під час проведення перевірки, що відповідачем не спростовано. Більше того, в акті перевірки взагалі не вказано які саме операції та з якими контрагентами знімаються з задекларованих валових витрат підприємства. Правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0003912301 від 20.07.2011р. ДПІ у Малиновському районі м.Одесі ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не доведено.