розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В липні 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області Державної архітектурно - будівельної інспекції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 21 від 17.07.2012 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, порушує питання про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_6

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, свідка, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтвердилось при апеляційному розгляді справи, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_5 зареєстрований 18.07.1998 року як фізична особа - підприємець (реєстраційний номер 20010882858 ) та здійснює такі види діяльності: по забезпеченню фізичного комфорту, здавання в оренду власного нерухомого майна, діяльність кафе.

В період з 09.07.2012 року по 13.07.2012 року головним державним інспектором інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Малеванчуком О.М., проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_5 щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування при виконанні будівельних робіт з будівництва кафе в смузі відчуження автомобільної дороги М-12 Львів-Кіровоград-Знам"янка, км. 356-600 на землях Якушинецької сільської ради Вінницького району, за результатами якої складено акт № 254П від 13.07.2012 року.

Перевіркою встановлено, що будівельні роботи з будівництва кафе виконуються ФОП ОСОБА_5 з наведеними не достовірними даними у декларації, яка зареєстрована в інспекції за №08312081991 від 24.05.2012 року, що є порушенням п.8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі матеріалів перевірки відповідачем винесено припис № 62 від 11.07.2012 року щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з вимогою зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті та привести об'єкт до вимог чинного законодавства, а також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.07.2012 року.

В зв'язку із невиконанням позивачем зазначених у приписі вимог, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області при розгляді матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 17.07.2012 року винесено постанову №21 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_5 за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 39672,00 грн. на підставі абзацу 2 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Не погоджуючись з постановою відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 39672,00 грн., позивач і звернувся до суду з позовом де просив суд її скасувати.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що процедура винесення постанови № 21 від 17.07.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності повністю узгоджується з вищезазначеними нормами законодавства, отже приймаючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з даним рішення суду першої інстанції та в свою чергу зазначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі -Інспекція).

Так, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил регулюється "Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (553-2011-п) (далі - Порядок).

Відповідно до п.5 цього Порядку Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.07.2012 року інспекцією ДАБК у Вінницькій області винесено оскаржувану постанову за №21 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 39672,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 п.12 Порядку, посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.05.2012 року позивачем зазначено недостовірні дані, а саме вказано про проведення реконструкції банкетного залу "Козацький стан". Проте, перевіркою відповідача встановлено, що в дійсності позивачем здійснювалось будівництво нового об'єкту. Ця обставина підтверджується матеріалами справи, а також показами свідка Малеванчука О.М.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз.2 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) , визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (244-95-п) (далі - Порядок № 244).

Відповідно до пункту 2 та 4 Порядку № 244 (244-95-п) справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники. Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Згідно пунктів 6, 7 Порядку № 244 (244-95-п) питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Відповідно до ч.8 ст.36 вказаного Закону, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем та здійснює такі види діяльності: по забезпеченню фізичного комфорту, здавання в оренду власного нерухомого майна, діяльність кафе.

Про факт, що будівельні роботи з будівництва кафе проводились ОСОБА_5 саме як фізичною особою - підприємцем свідчать не лише документи, оформлені в ході перевірки інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю, але й декларація про початок виконання будівельних робіт від 23.05.2012 року, заповнена замовником, саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, та підписана ним особисто. Крім того, вся документація, що стосується земельної ділянки, на якій розміщено спірне будівництво ( договір оренди землі, акти прийому - передачі земельної ділянки), також оформлена саме на суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, а не на позивача як фізичну особу.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії відповідача по проведенні перевірки позивача та винесенні постанови про накладення на ОСОБА_5 штрафу у розмірі 39672,00 грн., вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та узгоджується з вимогами частини 2 статті 9 Конституції України та частини 3 статті 2 КАС України.

Доводи апелянта стосовно того, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області неправомірно проведено планову перевірку, а також складено акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис для усунення порушень спростовуються матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність застосування до позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності згідно постанови № 21 від 17.07.2012 року. Натомість, позивач не довів обґрунтованості своїх позовних вимог та не навів достатньо аргументів на свою користь. Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року, - без змін.