розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року у задоволенні вказаного вище позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

В період з 29.09.2012 року по 12.10.2012 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказів № 1318 від 12.09.2012 року та № 1523 від 05.10.2012 року була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", підпункту 196.1.1 пункту 196 статті 196 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість на суму 1557471,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що 09.11.2007 року між TOB "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі TOB укладено договір про спільну діяльність, відповідно до якого сторони на основі внесення та об'єднання вкладів і особистої участі кожної з них, зобов'язуються діяти спільно без створення юридичної особи для спільного будівництва торговельно - громадського центру "Петрівка", розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 21,23.

Договіp про спільну діяльність знаходиться на обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва за № 9965 від 09.11.2007 року.

Відповідно до умов зазначеного договору TOB "Солтрейд" здійснює вклад у вигляді грошових коштів у сумі 24341000,00 грн. та 20595000,00 грн., а БП "Солідарність" у формі ТОВ у вигляді об'єкту незавершеного будівництва, розміщеного на земельній ділянці, призначеній для будівництва об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 21, 23 вартістю 4796539,94 грн. та земельної ділянки, на якій знаходиться вклад, загальною площею 6257 кв.м., що належить учаснику згідно пункту 16 рішень Київської міської ради № 183/1393 від 15.04.2004 року та № 37/94 від 28.09.2006 року та відповідно до договору оренди земельних ділянок ВЕМ № 844853 від 15.03.2007 року.

З метою отримання грошових коштів та виконання своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність TOB "Солтрейд" уклало кредитний договір № 151407К43 від 16.11.2007 року з ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", для забезпечення якого було укладено іпотечний договір № 151407Z89 від 20.11.2007 року, відповідно до якого предметом іпотеки є право оренди земельної ділянки, загальною площею 6275 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Вербова, 21, 23 та об'єкт незавершеного будівництва - торговельно-громадський центр "Петрівка", що розташований на даній земельній ділянці.

Відповідно до пункту 1.8 договору № 151407Z89 від 20.11.2007 року відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем дозволяється лише за письмовою згодою іпотекодержателя.

Згідно даних рахунку 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи", встановлено, що станом на 01.07.2009 року внесок TOB "Солтрейд" в договір про спільну діяльність складає 39595054,89 грн.

Станом на момент проведення перевірки будівництво не завершене. Договір про спільну діяльність є платником податків (не знято з обліку).

В ході перевірки встановлено, що TOB "Солтрейд" було укладено договори купівлі - продажу (відступлення часток) на загальну суму 22438035,60 грн., об'єктом продажу за якими є частка у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність між TOB "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі TOB.

Розрахунки між сторонами за зазначеними договорами здійснювались в межах існуючих зобов'язань в тому числі з внесених вкладів сторін у спільну діяльність, в т.ч. у безготівковій формі, та/або відповідно до статті 603 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічних вимог.

Грошові кошти на виконання умов зазначених договорів TOB "Солтрейд" не перераховувало.

Одночасно TOB "Солтрейд" згідно з договорами № 1/2010 від 10.09.2010 року, № 2/2010 від 16.11.2010 року, № 3/2011 від 17.01.2011 року, № 4/2011 від 14.02.2011 року, № 5/2011 від 25.03.2011 року, № 6/2011 від 13.04.2011 року, № 7/2011 від 20.04.2011 року, № 8/2011 від 23.05.2011 року, № 9/2011 від 20.06.2011 року, № 10/2011 від 15.07.2011 року, № 11/2011 від 22.07.2011 року купівлі - продажу (відступлення) частки укладеними між TOB "Солтрейд" та БП "Соліданість" TOB, відчужило на користь БП "Солідарність" придбані у договору про спільну діяльність частки на загальну суму 22438143,00 грн., в тому числі ПДВ, тобто ціна продажу майнових прав дорівнює ціні придбання.

Заборгованість БП "Солідарність" у формі TOB перед TOB "Солтрейд" погашена шляхом зарахування зустрічних вимог.

БП "Солідарність" у формі TOB та TOB "Солтрейд" є пов'язаними особами, оскільки частка БП "Солідарність" у формі TOB у статутному фонді TOB "Солтрейд" складає 70%.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що фінансово-господарські операції TOB "Солтрейд" за договорами купівлі-продажу відбулися без використання грошових коштів, без використання будь-яких товарно-матеріальних цінностей, без отримання прибутку, серед пов'язаних осіб, суперечать статті 12 Закону України "Про іпотеку", оскільки були проведені без письмової згоди іпотекодержателя, не призвели до фактичної зміни прав договору про спільну діяльність та суперечать умовам договору про спільну діяльність № 11/07 від 09.11.2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 822/22-2/24725951 від 19.10.2012 року.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001522202 від 02.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1867059,00 грн.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача є обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення прийнято ним з дотриманням норм чинного законодавства України.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

За змістом ст. 198 Податкового кодексу України встановлюється, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу, (п. 198.1., ст. 198 Податкового кодексу України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), утому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, (п. 198.3., ст. 198 Податкового кодексу України).

У свою чергу положення пп. 7.4.1., п. 7.4., ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлюють, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникав незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто як за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) так і у відповідності до положень Податкового кодексу України (2755-17) (застосування обох нормативних документів обумовлено тими обставинами, що частина операцій, що оспорюються Інспекцією здійснювалась під час дії одного нормативного документу, а частина під час дії іншого) право на податковий кредит не пов'язується безпосередньо з негайним використанням товарів, робіт, послуг, по відношенню до яких здійснено нарахування податку, у господарської діяльності платника.

Так, загальною метою придбання таких товарів, робіт, послуг є безпосередньо наступне їх використання у господарські діяльності, але за вказаним аспектом, у відповідності до положень Закону, неможливо позбавити права платника податку на податковий кредит.

За змістом пп. 14.1.36, п. 14.1., ст. 14 Податкового кодексу України визначається,що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто вимоги Закону визначають, що господарською діяльністю є як виробництво товарів, робіт, послуг так і їх реалізація - продаж третім особам.

Судом першої інстанції було зазначено, що що TOB "Солтрейд" згідно з Договорами № 1/2010 від 10.09.2010р., № 2/2010 від 16.11.2010р., № 3/2011 від 17.01.2011р., № 4/2011 від 14.02.2011р., № 5/2011 від 25.03.2011р., № 6/2011 від 13.04.2011р., № 7/2011 від 20.04.2011р., № 8/2011 від 23.05.2011р., № 9/2011 від 20.06.2011р., № 10/2011 від 15.07.2011р., № 11/2011 від 22.07.2011р. купівлі - продажу (відступлення) частки, укладеними між TOB "Солтрейд" та TOB БП "Солідарність", відчужило на користь TOB БП "Солідарність" придбані у Договору про спільну діяльність частки на загальну суму 22438143,00 грн., в тому числі ПДВ.

Таким чином, колегія суддів вважає висновок про відсутність доказів використання позивачем об'єкту продажу, отриманого за договорами № 1 від 03.09.2010р., № 2 від 08.11.2010р., № 3 від 12.01.2011р., № 4 від 07.02.2011р., № 5 від 11.03.2011р., № 6 від 11.04.2011р., № 7 від 18.04.2011р., № 8 від 16.05.2011р., № 9 від 14.06.2011р., № 10 від 07.07.2011р., № 11 від 18.07.2011р. у власній господарській діяльності, оскільки судом першої інстанції було встановлено, що відповідні об'єкти було продано на користь третьої особи - ООО БП "Солідарність", тобто використано у господарській діяльності.

Окремо слід зазначити, що податкове повідомлення - рішення прийнято податковим органом не за всіма вищезазначеними договорами, а вибірково.

Операції за Договорами № 3 від 12.01.2011р., № 4 від 07.02.2011р., № 6 від 11.04.2011р., № 7 від 18.04.2011р., були окремим об'єктом перевірки з боку Інспекції за результатами якої складено акт перевірки № 318/2304/24725951 від 12.07.2011 року, про результати документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності TOB "Солтрейд" по дотриманню вимог податкового законодавства, за результатами чого інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2011 року № 0000752304 та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1962429,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1962428,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Користуючись своїм правом щодо оскарження рішення інспекції, TOB "Солтрейд" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з відповідним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року № 2а-980/12/2670, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 серпня 2012 року № 2а-980/12/2670 позов TOB "Солтрейд" задоволено, податкове повідомлення - рішення від 25 липня 2011 року № 0000752304 скасовано.

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції у тому числі встановлювалось дійсність операції за договорами № 3 від 12.01.2011р., № 4 від 07.02.2011р" № 6 від 11.04.2011р., № 7 від 18.04.2011р., їх відповідність положенням Закону, допустимість включення сум за вказаними операціями до складу податкового кредиту.

Тобто, у порушення норм чинного законодавства суд першої інстанції надав повторну оцінку операціям, щодо яких іншим рішенням адміністративного суду за участі тих же самих сторін, встановлено їх дійсність та відповідність, при цьому зазначивши навпаки, що вони не відповідають положенням Закону.

Крім цього, положення п. 198.2., ст. 198 Податкового кодексу України встановлюють, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У свою чергу вимоги п. 7.3., ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлюють, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Тобто як Податковий кодекс України (2755-17) так і Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) визначають правило "першої події" при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту платниками податків, яке прив'язується або до поставки товарів, робіт, послуг або їх оплати (передплати).

За операціями, що оспорюються інспекцією, сторонами у зобов'язанні оформлено: Акт приймання-передачі до Договору № 1 купівлі - продажу (відступлення) частки від 3 вересня 2010 року; Акт приймання-передачі до Договору № 2 купівлі - продажу (відступлення) частки від 8 листопада 2010 року; Акт приймання-передачі до Договору № 5 купівлі - продажу (відступлення) частки від 11 березня 2011 року; Акт приймання-передачі до Договору № 8 купівлі - продажу (відступлення) частки від 16 травня 2011 року; Акт приймання-передачі до Договору № 10 купівлі - продажу (відступлення) частки від 7 липня 2011 року; Акт приймання-передачі до Договору № 11 купівлі - продажу (відступлення) частки від 18 липня 2011 року.

У відповідності до вищезазначених актів підтверджується факт передачі однією стороною у зобов'язанні та прийняття іншою стороною часток у праві власності на майно, яке належить до спільної часткової власності.

На підставі оформлених актів Договором про спільну діяльність № 11/07 між TOB "Солтрейд" та TOB БП "Солідарність" виписані на користь TOB "Солтрейд" податкові накладні, належність оформлення яких не оспорюється в рамках справи.

У зв'язку з оформленням вказаних документів, за правилом "першої події" сторонами у зобов'язанні відповідним чином сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання. Тобто, підтвердження фактів оплати товарів, робіт, послуг в даному випадку у відповідності до положень Закону не вимагається.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року - скасувати та постановити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.