розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2012р. по справі № 1609/2а-2420/12

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління державної казначейської служби України у Полтавській області третя особа Полтавський обласний військовий комісаріат

про зобовязання здійснити перерахунок пенсії та здійснити виплати,

04 квітня 2008 року, ОСОБА_1.( далі - позивач) звернувся до Київського районного суду м. Полтави з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач) в якому просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області незаконними та зобов'язати відповідача включити в розрахунок його пенсії з 1 січня 2005 року надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці у відповідності до розрахунків, проведених Полтавським обласним військовим комісаріатом, включити її у подальші перерахунки пенсії, і на підставі розрахунків та перерахунків пенсії виплатити відповідні доплати. Судові витрати просив покласти на відповідача.

Постановою Київського районного суду м. Полтава від 06.06.2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та здійснити випла"и відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтава від 06.06.2012 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції посилався на те, що рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при обчисленні пенсії позивача ОСОБА_1 вчинені на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, у спосіб, що передбачені Конституцію України (254к/96-ВР) та чинним законодавством України, тому підстави для визнання їх незаконними, зобов'язання вчинити дії по здійснення перерахунку та виплаті сум відсутні. Позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, звільнений з військової служби в запас згідно наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 20 березня 1996 року № 23. Зі списків особового складу та всіх видів забезпечення виключений з 1 червня 1996 року наказом начальника Полтавського вищого військового командного училища зв'язку від 20 квітня 1996 року № 177. Після звільнення з лав Збройних Сил України з 2 червня 1996 року ОСОБА_1 було призначено пенсію.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області до видів грошового забезпечення, які були прийняті до обрахунку пенсії ОСОБА_1 було включено: посадовий оклад 200 грн., оклад за військове звання 130 грн., процентна надбавка за вислугу років - 115,50 грн., надбавка за службу в Збройних Силах - 445,50 грн. надбавка за безперервну службу - 623,70 грн., премія - 504,40 грн.

При цьому, як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області з видів грошового забезпечення було виключено надбавку, що передбачає за доступ до державної таємниці в розмірі 15 %, яка була включена у відповідну довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 17 грудня 2012 року № ФП - 61799/5/2468 Полтавським обласним військовим комісаріатом.

Колегія суддів погоджуючись з висновком суду першої інстанції, та зазначає наступне:

У відповідності до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, тау порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також, колегія суддів зазначає, що компенсація громадянам у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, передбачена статтею 30 Закону України «Про державну таємницю», відповідно до якої у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в 1996 році, але на день звільнення з військової служби зазначеної надбавки не отримував

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач на день звільнення з військової служби, як того вимагає закон, спірної надбавки не отримував, надбавка, яка передбачає доступ до державної таємниці фактично ОСОБА_1 встановлена не була.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при обчисленні пенсії позивача ОСОБА_1 вчинені на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, у спосіб, що передбачені Конституцію України (254к/96-ВР) та чинним законодавством України, тому підстави для визнання їх незаконними, зобов'язання вчинити дії по здійснення перерахунку та виплаті сум відсутні. Позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи, викладене суд першої інстанції дійшов до вірних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 06.06.2012р. по справі № 1609/2а-2420/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.