розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дромам'ясо" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. по справі № 2а-11612/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дромам'ясо"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дромам'ясо" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001332220 від 11.10.2012 р. про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72371,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 57897,00 грн., штрафні санкції -14474,00 грн.);

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001342220 від 11.10.2012 р. про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66582,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 66582,00 грн., штрафні санкції - 0 грн.);

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Дромам'ясо" суму сплаченого судового збору у розмірі 1389,53 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року відмовлено в задоволенні позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дромам'ясо" (далі - ТОВ "Дромам'ясо") зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.04.2010 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т. 1 а.с. 7), перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 13.04.2010 р. за №32548 (т. 1 а.с. 6), зареєстрований платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.05.2010 р. № 100282193 (т. 1 а.с. 9).

Фахівцями ДПІ у Московському районі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Дромам'ясо" (код ЄДРПОУ 36985703) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Самай-10" (код ЄДРПОУ 37365252) за період з 01.06.2011 р. по 31.08.2011 р., з ПП "Баварія-Ф" (код ЄДРПОУ 31635757) за період з 01.09.2011 р. по 31.10.2011 р. За результатами перевірки був складений акт від 28.09.2012 р. №2048/2220/36985703 (т. 1 а.с. 10-24).

В акті перевірки встановлено порушення:

- п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755, занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на прибуток на загальну суму 66582,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року в сумі 36317,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 30265,00 грн.;

- п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755, занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Баварія-Ф"за період з 01.06.2011 р. по 30.10.2011 р. на загальну суму 57897,00 грн., в тому числі: за вересень 2011 року на суму 31580,00 грн. та за жовтень 2011 року в сумі 26317,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки 11.10.2012 р. ДПІ у Московському районі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001332220, яким ТОВ "Дромам'ясо" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 72371,00 грн., з яких за основним платежем - 57897,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14474,00 грн. (т. 1 а.с. 25), та податкове повідомлення-рішення № 0001342220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 66582,00 грн. (а.с. 26).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Дромам'ясо» та ПП «Баварія Ф» 01.09.2011р. був укладений договір поставки №1/09-11, відповідно до якого TOB «Дромам'ясо» були придбані м'ясні продукти та м'ясо.

ПП «Баварія Ф» на адресу TOB «Дромам'ясо» були виписані видаткові накладні від 01.09.2011р. б/н, від 08.09.2011р. б/н, від 15.09.2011р. б/н, від 22.09.2011р. б/н, від 01.10.2011р. №0310-54, від 12.10.2011р. №1210-21, від 19.10.2011р. №1910-20, від 26.10.2011р. та податкові накладні №370 від 01.09.2011р. на суму 56484,77 грн. в т.ч. ПДВ 9414,13 грн., №381 від 08.09.2011р. на суму 43781,15 грн. в т.ч. ПДВ 7296,86 грн., №498 від 15.09.2011р. на суму 36239,58 грн. в т.ч. ПДВ 6039,93 грн., №499 від 22.09.2011р. на суму 52973,28 грн. в т.ч. ПДВ 8828,88 грн., №178 від 01.10.2011р. на суму 4736,59 грн. в т.ч. ПДВ 789,43 грн., №190 від 12.10.2011р. на суму 3208,18 грн. в т.ч. ПДВ 534,7 грн., №249 від 19.10.2011р. на суму 25412,56 грн. в т.ч. ПДВ 4235,43 грн., №354 від 26.10.2011р. на суму 124544,72 грн. в т.ч. ПДВ 20757,45 грн. Номенклатура товару - яловичина: печінка, серце, легені, нирки, язик, м'ясо . Оплата за поставлений товар здійснена TOB «Дромам»'ясо» в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що договір поставки м'ясних продуктів та м'яса від 01.09.2011р. №1/09-11, укладений між TOB «Дромам'ясо» та ПП «Баварія Ф», видаткові накладні, податкові накладні та банківські виписки містять всі необхідні реквізити у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (996-14) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (z0168-95) : назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис, що дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Зазначені м'ясні продукти були реалізовані в подальшому на адресу супермаркетів TOB «Союз супермаркетів Харкова», TOB «Вектра - 76», НВПП «Стінг», СУАП «Європоль у формі TOB, ФО - П ОСОБА_3

Відповідно до договорів поставки якість товару, що поставляється, повинна відповідати встановленим стандартам, підтвердженням якості товару з боку постачальника є сертифікат якості ( або інший документ, що підтверджує якість товару, що передбачений нормативними актами України для такого роду Товару), що надається на кожну партію поставки Товару.

Представником позивача при розгляді справи в суді апеляційної інстанції було зазначено, що посвідчення про якість та ветеринарне свідоцтво, які були отримані у ПП «Баварія Ф» на кожну партію товару, були передані при реалізації вищезазначеним контрагентам.

Крім того, відповідно до п.6.2 Порядку видачі ветеринарних документів, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України 385 від 13.04.2009р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №519/16535 від 16.06.2009р. (z0519-09) , ветеринарні свідоцтва, видані суб'єктам господарювання, громадянам, зберігаються протягом періоду реалізації харчових продуктів.

Матеріали справи містять копії наступних документів: договір поставки №01/01/01 від 01.01.2011р. з TOB «Союз супермаркетів Харкова», накладні по TOB «Союз супермаркетів Харкова» - 16 шт., податкові накладні по TOB «Союз супермаркетів Харкова» - 16 шт., товарно - транспортні накладні по TOB «Союз супермаркетів Харкова» - 16 шт., договір поставки №01/06/11 від 01.06.2011р. з TOB «Вектра - 76», накладні по TOB «Вектра - 76» - 7 шт., податкові накладні по TOB «Вектра - 76» - 7 шт., товарно - транспортні накладні по TOB «Вектра - 76» - 7 шт., договір поставки №01/01/09 від 01.01.2011р. по НВПП «Стінг», накладні по НВГІП «Стінг» - 16 шт., податкові накладні по НВПП «Стінг» - 16 шт., товарно - транспортні накладні по НВПП «Стінг» - 16 шт., договір поставки №01/01/02 від 01.01.2011р. по СУАП «Європоль у формі TOB, накладні по СУАП «Європоль у формі TOB - 16 шт., податкові накладні по СУАП «Європоль у формі TOB - 16 шт., товарно - транспортні накладні по СУАП «Європоль у формі TOB - 16 шт., договір поставки №05/10/11 від 14.10.2011р. з ФО - П ОСОБА_4, накладні по ФО - П ОСОБА_4 - 5 шт., податкові накладні по ФО - П ОСОБА_4 - 5 шт., товарно - транспортні накладні по ФО - П ОСОБА_4 - 5 шт.

Як вбачається з матеріалів справи, м'ясо яловичини, яке було реалізоване на адресу TOB «Вектра», було реалізовано в більшій кількості, ніж зазначено в видаткових накладних, отриманих у ПП «Баварія Ф» з тих підстав, що TOB «Дромам'ясо» придбавало м'ясні продукти і у інших суб'єктів господарювання та у підприємства мались залишки, які не стосуються придбання у ПП «Баварія Ф», у зв'язку з чим в деяких видаткових накладних зазначена вартість 1 кг. м'яса яловичини менше від 10 копійок до 1 грн., ніж ціна придбання у ПП «Баварія Ф».

На адресу TOB «Союз супермаркетів Харкова», TOB «Вектра», НВПП «Стінг», СУАП «Європоль» та ФО - П ОСОБА_4 м'ясні продукти були доставлені спеціально обладнаним холодильною камерою транспортним засобом Mercedes - Benz Sprinter №АХ4941СА TOB «Валета», з яким позивачем був укладений договір про надання послуг №2/09-11 від 01.09.2011р., відповідно до якого TOB «Валета» приймає на себе зобов'язання здійснити посередницькі послуги в оптовій торгівлі м'ясом та м'ясопродуктами, здійснює зберігання та доставку товарів до покупців, отримує товари у постачальників, вивчає попит та пропозиції, цінову політику на товари та ін.

Відповідно до зазначеного договору TOB «Валета» отримує винагороду від суми проданих товарів за місяць, у випадку додаткових дій при здійсненні виконавцем в інтересах замовника, всі додаткові витрати несе замовник.

Згідно товарно - транспортних накладних TOB «Валета» здійснювало доставку м'ясних продуктів зі свого орендованого складу за адресою місто Харків, вул. Чугуївська, 6.80, на адресу місцезнаходження супермаркетів. На орендованому складі за адресою місто Харків, вул. Чугуївська, 80, TOB «Валета» зберігало м'ясні продукти в збірно - розбірній середньо температурній холодильній камері з холодильними агрегатами обсягом 12 м.куб., яка була придбана за договором купівлі - продажу №01/10 від 10.01.2011р.

У всіх товарно - транспортних накладних зазначено, що товар поставляється транспортним засобом постачальника на склад покупця: СУАП «Європоль» - пункт розвантаження м. Харків, проїзд Рогатинський, 3, TOB «Союз супермаркетів Харкова» - пункт розвантаження м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139, НВПП «Стінг» - пункт розвантаження місто Харків, вул. Шевченка, 142-А, TOB «Вектра» - пункт розвантаження місто Харків, вул. Героїв Праці, 25а, ФО - П ОСОБА_4 - пункт розвантаження вул. Енгельса, 33.

Щодо винесення податкових повідомлень - рішень відповідачем колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі - Закон України №334/94-ВР (334/94-ВР) ) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

У відповідності до ст.3 Закону України №334/94-ВР (334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно із п.5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності п.5.2.1. п.5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7 цієї статті.

Колегія суддів зазначає, що з 01.01.2012 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (2755-17) .

У відповідності до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону (996-14) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (z0168-95) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (z0168-95) , первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

У відповідності до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що отриманий від контрагента ПП "Баварія - Ф" товар не використовувався позивачем у власній господарській діяльності ні акт перевірки, ні матеріали даної адміністративної справи на містять.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Також колегія суддів зазначає, що листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" (v1112760-10) зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним за сплатою ПДВ, який нараховується по ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом ПП "Баварія - Ф" і правомірність віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАСУ, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції, через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дромам'ясо" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. по справі № 2а-11612/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дромам'ясо" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001332220 від 11.10.2012 р. про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72371,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0001342220 від 11.10.2012 р. про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66582,00 грн.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.