Суддя Севастопольського апеляційного адміністративного суду Ілюхіна Г.П., розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А 4515 Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Лотова Ю.В.) від 26.09.11 у справі № 2а-2878/11/2770

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99002)

до Військової частини А 4515 Міністерства оборони України (вул.Федоровская, 53, м.Севастополь, 99013)

про визнання дій неправомірними та стягнення грошової винагороди,

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 26.09.2011 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано дії військової частини А 4515 щодо невиплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної військової служби впродовж 20 календарних років у повному 100% розмірі протиправними.

Стягнуто з військової частини А 4515 на користь ОСОБА_1 різницю між встановленою та виплаченою винагородою за тривалість військової служби, а саме грошову суму у розмірі 970,50грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач: військова частина А 4515 Міністерства оборони України, 22.01.2013 (вх.№40/п від 23.01.2013) (вих.№96 від 18.01.2013) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що відповідачем апеляційна скарга була вже надіслана раніше через установу пошти простою коресподенцією, але на адресу ця апеляційна скарга не надійшла, тому вважає це поважною причиною для поновлення.

15.01.2012 набрав чинності Закон Верховної Ради України від 20.12.2011 № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" (4176-17) , яким частина четверта статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України виключена, частини третя-п'ята статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України викладені в новій редакції.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення проголошено судом 26.09.2011, 28.09.2012 судом на адресу сторін надіслані копії постанови (вих.№17669), згідно поштового повідомлення відповідач отримав копію оскаржуваної постанови 30.09.2011, 17.11.2011 позивач отримала виконавчий лист (арк.с.18-22).

З апеляційною скаргою відповідач звернувся через 1 рік 3 місяці 26 днів лише 22.01.2013.

Враховуючи наведене, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини А 4515 Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 26.09.11 у справі № 2а-2878/11/2770, так як апеляційна скарга подана відповідачем після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Керуючись частиною четвертою статті 189, частиною третьою статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини А 4515 Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 26.09.11 у справі № 2а-2878/11/2770 відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам по справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.