Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче об`єднання "Йодобром" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 23.01.2012 №0000082301; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 23.01.2012 №0000072301; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 23.01.2012 №0000102301; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 23.01.2012 №0000092301. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного Акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Йодобром" 32,19 грн. судового збору, шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2012, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав викладених в апеляційній скарзі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Йодобром», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011.

По результатам перевірки складений акт № 2/2301/04836770 від 06.01.2012р. (т.1 а.с.12-111) На підставі акту відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення №0000072301 від 23.01.2012р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 259988,29грн. та застосовані штрафні санкції на суму 64997,07грн. (т.1 а.с.165). податкове повідомлення-рішення № 0000082301 від 23.01.2012р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 330382,43грн. та нараховані штрафні санкції на суму 82595,61грн. (т.1 а.с.167), податкове повідомлення-рішення №0000092301 від 23.01.2012р., яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 297883 грн. (т.1 а.с.170), податкове повідомлення-рішення №0000102301 від 23.01.2012р., яким зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 1379493,42 грн. (т.1 а.с.169).

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ "НВО "Йодобром" та його постачальниками укладені наступні договори.

Договір поставки від 24.12.09р. № 24/12-09 з додатковою угодою від 24.12.09р. укладений між ТОВ "КДС" (Продавець) та ПАТ "НВО "Йодобром" (Покупець), предметом якого є поставка піску тригідрату оксиду алюмінію вологого виробництва ТОВ "Миколаївський глиноземний завод". Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA зі станції Жовтнева Одеської з.д., відповідно до залізничних реквізитів Покупця. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2010р.

Виконання поставок у період за цим договором підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - видаткові накладні постачальника (т.2 а.с.1-12), та первинними документами податкового обліку - податкові накладні постачальника (т.2 а.с.50-63)., що від ТОВ "КДС" до ПАТ "НВО "Йодобром" надійшло піску тригідрату оксиду алюмінію вологого на суму 1002364,90 грн., у т.ч. ПДВ 167060,82 грн., сума без ПДВ 835304 грн.

Договір поставки від 10.01.11р. № ПЕ1001 (т.1 арк.207-211) укладений між ТОВ "КДС" (Продавець) та ПАТ "НВО "Йодобром" (Покупець), предметом якого є поставка піску тригідрату оксиду алюмінію вологого виробництва ТОВ "Миколаївський глиноземний завод". Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA зі станції Жовтнева Одеської з.д., відповідно до залізничних реквізитів Покупця. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011р. На виконання зазначених договорів у період з 15.10.10 р. по 19.08.11 р. на користь ТОВ "КДС" Позивачем було перераховано 2610427,81 грн. в т.ч. ПДВ 435071,30 грн.

Договір поставки від 03.06.11р. № 11/06 (т.1 а.с. 219-220) укладений між ТОВ "Українські торгівельні шляхи" (Продавець) та ПАТ "НВО "Йодобром" (Покупець), предметом якого є поставка йоду кристалічного «чда». Пунктом 3.2. цього договору передбачено, що поставка товару здійснюється автотранспортом Покупця зі складу у м. Києві. Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2011р.

Договори поставки від 01.06.11р. №611 та від 11.06.11р. № 703 укладені між КП "Альянс" (Продавець) та ПАТ "НВО "Йодобром" (Покупець), предметом яких є поставка йоду марки «ч» в кількості 400 кг. Пунктом 4.2. цих договорів передбачено, що поставка товару здійснюється автотранспортом Покупця.

Виконання поставок у червні та липні 2011р. за цими договорами підтверджується матеріалами справи. Судом першої інстанції встановлено, що від КП "Альянс" до ПАТ "НВО "Йодобром" надійшло йоду марки «ч» на суму 280800,0грн. у т.ч. ПДВ 46800,00 грн., сума без ПДВ 234000,00 грн.

Договір купівлі-продажу від 26.01.11р. №13 укладений між ПП

"Кримспецтехнолоджи" (Продавець) та ПАТ "НВО "Йодобром" (Покупець), предметом якого є придбання у Продавця насосів для перекачування агресивної рідини: 1 ЦГ 12,5/50к-4-2 (1 шт.), ЦГ 6,3/32 к 22,3 (1 шт.), сумарною вартістю 106000,00 грн. у т.ч. ПДВ 17666,67грн. Умовами договору непередбачено ким здійснюється поставка. Пунктом 4.3. передбачено, що строк дії договору 3 26.01.2011 р. по 26.02.2011 р.(т.1 арк.244-245)

Судова колегія зазначає, що обставини щодо отримання позивачем податкових накладних від контрагентів на вказану в акті перевірки суму податкового кредиту, не заперечуються сторонами та не підлягають доказуванню.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. ст. 5 даного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно до п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.228 п.14.1 ст. 14 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу. Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Стосовно підстав формування витрат - обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в силу норм Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та України ПК України (2755-17) є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку. Вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

З урахуванням того факту, що законодавцем прямо не визначено конкретні документи, а також їх кількість або індивідуальні ознаки, для виникнення у платника податку права на віднесення сум до витрат, судова колегія дійшла висновку про наявність у позивача достатніх підстав для формування на основі таких документів витрат.

Тобто, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних у ТОВ "КДС" товарів у 4 кварталі 2010 р. на суму 835304,8грн. без ПДВ, і у 1 кварталі 2011 р. на суму 486225,68 грн. без ПДВ, а також сформовано від'ємне значення податку на прибуток у сумі 1379493,42 грн. на підставі господарських операцій з ТОВ "КДС" в 2 і 3 кварталах 2011 р., ТОВ "Українські торгівельні шляхи" в 2 кварталі 2011 р., КП "Альянс" в 2 і 3 кварталі 2011 р.

Стосовно висновків відповідача щодо збільшення податку на додану вартість у сумі 259988,29грн. та формування від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 297883,00 грн. судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПК України (2755-17) виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 1.4. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.1 . п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У позивача встановлена наявність належним чином оформлених податкових накладних, які є єдиними документами на підставі яких платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Відповідно, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача оформлені з дотриманням законодавчих вимог до їх заповнення, і є належним підтвердженням права на податковий кредит в загальній сумі 557871,30 грн.

Судова колегія цілком погоджується з висновком суду першої інстанції, що ані Закон України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) , ані Податковий кодекс України (2755-17) не ставлять право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від виконання його постачальниками вимог податкового законодавства щодо відображення своїх податкових зобов'язань у своїй податковій звітності, а також від наявності в них будь-яких виробничих або трудових ресурсів. Право на податковий кредит обумовлено такими законодавчими вимогами, як зв'язок придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних.

З матеріалів справи, вбачається, що контрагенти позивача ТОВ "КДС", ТОВ "Українські торгівельні шляхи", КП «Альянс», ПП "Кримспецтехнолоджи" на час укладення договорів з позивачем та на час здійснення господарських операцій були зареєстровані в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та зареєстровані як платники ПДВ.

З вказаних норм вбачається, що зареєстровані у ЄДРПОУ контрагенти позивача є юридичними особами, наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, мають, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що вказані підприємства на момент укладення угод було виключено з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим було не наділено цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що угоди укладені між позивачем та контрагентами, виходячи з їх змісту, спрямовані не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товару покупцю і отримання коштів за товар продавцем.

Окрім того, судом першої інстанції досліджені висновки судово-економічної експертизи від 23.05.2012р. від №32/12, згідно якої висновки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим викладені в акті перевірки від 06.01.2012 р. № 2/23-01/04836770, щодо збільшення податку на додану вартість у сумі 259988,29 грн., щодо збільшення податку на прибуток Позивача у сумі 330382,43 грн., щодо завищення від'ємного значення податку на прибуток Позивача у сумі 1379493,42 грн., щодо завищення від'ємного значення податку на додану вартість Позивача у сумі 297883,0 грн. не підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку не підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Позивача.