розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України про зобов'язання розглянути скаргу та надати відповідь, -

Позивач 24 липня 2012 року звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної судової адміністрації України, в якому просив суд зобов'язати керівника Державної судової адміністрації України розглянути у повній відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» (393/96-ВР) його скаргу до Державної судової адміністрації України, про яку веде мову заступник голови Державної судової адміністрації України В. Півтора у своєму листі за вих. № П-1208/12 від 09 липня 2012 року, і надати ОСОБА_3 змістовну відповідь на неї у письмовій формі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України про зобов'язання розглянути скаргу та надати відповідь -відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» - громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» - скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ч. 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» - якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Статтею 16 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Згідно статті 19 Закону України «Про звернення громадян» - органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» - звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Державної судової адміністрації України зі скаргою від 09 квітня 2012 року щодо забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справ.

На підставі положень Закону України «Про звернення громадян» (393/96-ВР) , відповідач направив 26 квітня 2012 року вищезазначену скаргу за належністю для розгляду до керівника апарату Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з вимогою повідомити про результат розгляду.

Відповідно, керівник апарату Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Маштак О.М. надала пояснення від 16 травня 2012 року № 01-4683/12 про результат розгляду скарги, в яких зазначила, що апеляційний розгляд справи № 2а/0470/9805/11 відбувся 20 березня 2012 року, за результатами якого було ухвалено судове рішення. 23 березня 2012 року матеріали справи були повернуті до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 209 Кодексу адміністративного судочинства України. Також на заяву позивача від 23 березня 2012 № 68286/12 надано було обґрунтовану відповідь про те, що позивачу для ознайомлення з матеріалами справи та технічним записом судового засідання необхідно звернутися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Окрім того, листом від 08 серпня 2012 року № П-1208/12 Державна судова адміністрація України надала відповідь на повторну скаргу позивача, яка надійшла з Генеральної прокуратури України, та повідомила, що наведені у скарзі доводи в ході перевірки не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем було вчинено всі необхідні дії щодо розгляду і надання обґрунтованих і своєчасних відповідей на скарги позивача.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.