розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Заповіт-Леніна» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року по справі № 2а-9501/12/2070

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Заповіт-Леніна"

до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області

про визнання неправомірними дій, неправомірними висновків актів, розрахунків та їх скасування,

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року відмовлено в задоволенні позову Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Заповіт-Леніна» до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про визнання неправомірними дій, неправомірними висновків актів, розрахунків та їх скасування.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Наказом Міністерства анрарної політики та продовольства України від 23.12.2011 року №770 (z0034-12) та норми ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 195 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до листа прокуратури Харківської області № 05/3-697 вих. 12 від 10.07.2012 року державним інспектором сільського господарства в Харківській області за участю представника прокуратури Харківської області здійснено виїзд з метою обстеження земельних ділянок, які використовує СВК "Заповіт Леніна" в своїй діяльності. В ході даного обстеження було складено акт обстеження земельної ділянки від 11.07.2012 року в присутності голови правління СВК "Заповіт Леніна" Кузнєцова М.Г. про що свідчить його підпис на даному акті.

Крім того, цього ж дня державним інспектором було вручено Кузнєцову М.Г., відповідно до положень Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) , клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

У відповіді на запит підприємство позивача повідомило, що згідно заяв громадян було оброблено земельні ділянки надані для ведення особистого сільського господарства.

Інспекторами Державної інспекції сільського господарства в Харківській області Майбородою О.М., Павловським А.М. у присутності голови правління СВК "Заповіт Леніна", відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", на підставі листа прокуратури Харківської області від 10.07.12 року №05/3-697 вих.12, проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок державної власності СВК "Заповіт Леніна" на території Зачепилівського району, за результатами якої складені акти від 17.07.2012 року.

В ході здійснення даної перевірки державними інспекторами сільського господарства встановлено, що СВК "Заповіт Леніна" використовує земельні ділянки державної власності площею 19,6 га, 12 га, 58 га та 15 га для вирощення товарної сільськогосподарської продукції на території Новомажарської сільської ради Зачепилівського району Харківської області за відсутності відповідного права власності чи користування та рішення про надання чи передачу зазначеної земельної ділянки, що свідчить про її самовільне зайняття. Вказані дії, на думку перевіряючих, суперечать ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду не встановлено боку суб'єкта владних повноважень порушення ним підстав та порядку проведення перевірки, неправильність відображення її результатів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Повноваження державних інспекторів сільського господарства визначенні Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) № 963 від 19.06.2003 року (зі змінами).

Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, що затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459/2011 (459/2011) встановлено, що Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 6 вказаного Положення передбачено, що Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Відповідно до п.п.1 п. 4 вказаного Положення Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності

Пунктом 5 вказаного Положення передбачено, що Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право зокрема, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.

Порядок проведення перевірки Державною інспекцією сільського господарства не передбачений жодним нормативно-правовим актом України.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про прокуратуру" вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Отже, дана перевірка проводилась державними інспекторами сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в Харківській області Майбородою О.М. та Павловським А.М. відповідно до законних вимог прокуратури Харківської області, здійснено її з дотримання вимог та положень чинного законодавства України, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновків про те, що позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання неправомірними висновків актів перевірки правомірності використання земель СВК "Заповіт Леніна" від 17.07.2012р., які стали підставою для звернення Держсільгоспінспекції до Зачепилівської районної прокуратури Харківської області, колегія суддів погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначає наступне.

Складання актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства та їх висновків, є переважним правом Державної інспекції сільського господарства в Харківській області.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки відповідно до постанови Верховного Суду України від 22.11.2010 N 4/254-35/572. Таких документів позивач до матеріалів справи не надав, натомість не заперечував факт обробляння земельних ділянок для певних цілей.

Держсільгоспінспекцією в Харківській області зроблено запити до Зачепилівської районної державної адміністрації та Новоможарівської сільської ради з проханням надати інформацію стосовно того чи приймалося рішення про надання у власність/користування земельних ділянок, відносно яких державним інспектором сільського господарства в Харківській області здійснено розрахунок розміру шкоди за самовільне зайняття земельних ділянок.

За інформацією Новоможарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області встановлено, що відносно вищевказаних земельних ділянок виконавчим комітетом Новоможарівської сільської ради було прийнято рішення № 07 від 16.12.1993 року та сесії Новоможарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області 8 сесії XXIII скликання від 27.03.2000 року про виділення мешканцям району (колишнім членам колгоспу "Заповіт Леніна") та співробітникам соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду.

За інформацією Зачепилівської районної державної адміністрації Харківської області встановлено, що стосовно вищевказаних земельних ділянок районною державною адміністрацією прийняті наступні розпорядження:

1.Розпорядження Зачепилівської РДА № 316 від 23.05.2008 року "Про затвердження проекту відведення земельних ділянок ділянки для безоплатної передачі у власність громадянці ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Новоможарівської сільської ради".

2.Розпорядження Зачепилівської РДА № 142 від 17.05.2011 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ділянки для передачі у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Новоможарівської сільської ради".

3.Розпорядження Зачепилівської РДА № 353 від 13.08.2012 року "Про надання громадянам дозволу на розробку проекту щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Новоможарівської сільської ради".

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, з урахуванням інформації наданої органами місцевого самоврядування та виконавчої влади Зачепилівського району Харківської області, їх повноважень щодо розпорядження землями, враховуючи поняття "самовільного зайняття земельної ділянки"- факт самовільного зайняття земельних ділянок СВК "Заповіт Леніна" підтверджується вищезазначеною інформацією, оскільки у СВК "Заповіт Леніна" та у громадян, яким за словами керівника СВК "Заповіт Леніна" вони надають допомогу в обробітку земельних ділянок, відсутнє розпорядження Зачепилівської районної державної адміністрації про передачу земельних ділянок у власність чи у користування.

Отже, висновки зазначенні відповідачем в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог земельного законодавства, які викладенні в акті перевірки відповідають дійсності.

Стосовно доводів позивача, що відповідно до норм чинного законодавства України, контроль за використанням та охороною земель здійснює Державна інспекція контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи, не відповідає дійсності та нормам чинного законодавства з наступних підстав.

Відповідно до Указу Президента України № 459 від 13.04.2011 року (459/2011) "Про Державну інспекцію сільського господарства України" та п. 4 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 770 від 23.12.2011 року (z0034-12) "Про затвердження Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" Держсільгоспінспекція України та її територіальні органи відповідно до покладених завдань організовують та здійснюють державний нагляд (контроль), зокрема, у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

При здійсненні повноважень Держсільгоспінспекції та її територіальних органів державні інспектори сільського господарства в Харківській області керуються, крім вищезазначених нормативних актів, Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) , Законом України "Про охорону земель" (962-15) та іншими нормативно-правовими актами, де чітко зазначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюють територіальні органи Держсільгоспінспекції України.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1068 від 22 листопада 2010 р. (1068-2010-п) "Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель"Держземінспекцію та її територіальні органи ліквідовано.

Крім того, позивач не надав до матеріалів справи відомостей стосовно звернення відповідача саме до Зачепилівської районної прокуратури Харківської області, натомість в матеріалах справи містяться відомості про листування між відповідачем та Прокуратурою Харківської області, що свідчить про необґрунтованість позивних вимог в цій частині.

Стосовно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, суд першої інстанції вірно зазначив, що даний розрахунок здійснено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" (963-2007-п) (далі - Методика).

Відповідно до даної Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1),

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 (783-2000-п) .

Жодні інші дані при розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, не враховуються.

Вказана позовна вимога ніяким чином не обґрунтована збоку позивача по справі з посиланням на приписи чинного законодавства України. Натомість суб'єктом владних повноважень повністю доведено правомірність своїх дій у відповідності до глави 6 КАС України (2747-15) .

Щодо позовних вимог про скасування незаконних актів індивідуальної дії щодо направлення матеріалів перевірки до органів прокуратури Зачепилівського району Харківської області, суд першої інстанції, також прийшов до обґрунтованих висновків щодо відмови в задовленні позову, так як такі акти не існують взагалі.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог та їх недоведеність.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог Законів України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (963-15) , «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Наказом Міністерства анрарної політики та продовольства України від 23.12.2011 року №770 (z0034-12) та норми ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Сільскогосподарського виробничого кооперативу «Заповіт-Леніна» - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року по справі № 2-а-9501/12/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.