розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2009 року в справі за позовом приватного підприємства «Промнафтосвіт» до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У лютому 2009 року ПП «Промнафтосвіт» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001032301/0 від 16.07.2008 року. Посилався на невідповідність оскаржуваного рішення та дій відповідача вимогам податкового законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2009 року позов задоволено.

Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №0001032301/0 від 16.07.2008 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ в Дрогобицькому районі, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ПП «Промнафтосвіт».

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що податковою перевіркою встановлено, що позивачем порушено пп. 7.9.1, пп. 7.9.2, пп. 7.9.3 п.7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки ПП «Промнафтосвіт» безпідставно включило до складу валового доходу вартість нафтопродуктів (коштів), відвантажених довірителям в розмірі 9 707 890 грн. та безпідставно включило до валових витрат 9 763 262 грн. - вартості нафтопродуктів придбаних за договором доручення для ТзОВ «Полтава-Інтерком», ТзОВ «Елемент СА», ТзОВ «Квадрем», ПП «Ол Транс», ПП ТД «Укр-Петроль», ПП «Трансагрогруп», ТзОВ «Сапфір», підприємця ОСОБА_1, в тому числі попередню оплату за товари в сумі 55372 грн. Апелянт звертає увагу апеляційного суду, що між позивачем та вищезазначеними суб'єктами господарювання фактично укладалися не договори купівлі-продажу, як це було оформлено, а договори доручення з метою ухилення від сплати податків, тому такі договори є удаваними/нікчемними.

Враховуючи вищевказане, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.07.2008 року №0001032301/0 є правомірним.

Вислухавши суддю-доповідача, представників ПП «Промнафтосвіт», які просять апеляційну скаргу підтримати, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що в період з 22.05.2008 року по 25.06.2008 року ДПІ у Дрогобицькому районі було проведено виїзну планову перевірку ПП «Промнафтосвіт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року.

За наслідками перевірки був складений акт від 3.07.2008 року №473/23-1/35217404 в якому вказано, що позивачем порушено пп.7.9.1, пп.7.9.2, п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток в розмірі 13 843 грн. Висновки щодо встановлених порушень мотивовані тим, що ПП «Промнафтосвіт» укладало з покупцями нафтопродуктів не договори купівлі-продажу нафтопродуктів, а договори доручення, оскільки договори купівлі-продажу є нікчемними або удаваними.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001032301/0 від 16.07.2008 року, згідно якого встановлено порушення ПП «Промнафтосвіт» пп.7.9.1, пп.7.9.2, п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.17.1.3 п.17.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» в загальному розмірі 17 996 грн., в тому числі основного платежу 13 843 грн. та штрафних санкцій 4 153 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що в 2007 році позивач уклав ряд договорів купівлі-продажу з ТзОВ «Полтава-Інтерком», ТзОВ «Елемент СА», ТзОВ «Квадрем», ПП «Ол Транс», ПП ТД «Укр- Петроль», ПП «Трансагрогруп», ТзОВ «Сапфір», підприємцем ОСОБА_1, яким реалізовувало нафтопродукти, попередньо придбані в ТзОВ «Галнафта».

Позивачем на підтвердження законності укладених договорів надано суду першої інстанції довідки: від 16.01.2009 року № 12/23-3/35217404 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Промнафтосвіт» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Сапфір Лтд» за період грудень 2007 року; січень 2008 року», від 27.05.2009 року № 413/23-315/35217404 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Промнафтосвіт» щодо підтвердження відомостей від ПП ТД «Укр-Петроль», який мав правові відносини з платником податків за період жовтень-листопад 2007 року», від 16.01.2009 року № 11/23-3/35217404 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Промнафтосвіт» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «ОЛ-Транс» за період серпень, вересень 2007року».

Також позивачем подано довідку, отриману від ТзОВ «Галнафта» про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Галнафта» по питанню правових взаємовідносин з ПП «Промнафтосвіт» за період серпень-грудень 2007 року, згідно якої не ставиться під сумнів реалізація нафтопродуктів ТзОВ «Галнафта» для ПП «Промнафтосвіт» згідно договору купівлі-продажу №123 від 7 серпня 2007 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем пп.7.9.1, пп.7.9.2, п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.17.1.3 п.17.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є необґрунтованими, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) , господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України ( ГК України (436-15) ), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 ГК України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Статтею 44 ГК України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі:

вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

вільного найму підприємцем працівників;

комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, договори купівлі-продажу, що укладались між позивачем та суб'єктами господарювання на нікчемності/удаваності яких наполягає відповідач, є законними, укладені згідно вимог цивільного законодавства України та є договорами купівлі-продажу, а не договорами доручення.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (509-12) не визначено права/повноважень органів державної податкової служби визнавати недійсними чи удаваними правочини, що укладаються суб'єктами господарювання, що перевіряються.

Тому, даючи правову оцінку доводів податкового органу щодо удаваності/нікчемності договорів купівлі-продажу позивача з ТзОВ «Полтава-Інтерком», ТзОВ «Елемент СА», ТзОВ «Квадрем», ПП «Ол Транс», ПП ТД «Укр- Петроль», ПП «Трансагрогруп», ТзОВ «Сапфір», підприємцем ОСОБА_1, ДПІ в Дрогобицькому районі вийшла за межі повноважень визначених законом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення відповідача №0001032301/0 від 16.07.2008 року, згідно якого встановлено порушення позивачем пп.7.9.1, пп.7.9.2, п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.17.1.3 п.17.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» в загальному розмірі 17 996 грн.

Оскільки суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає.

Доводи апелянта, наведені вище, висновків суду першої інстанції не спростовують, суперечать обставинам справи та положенням податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, тому не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2009 року в справі № 2а-1439/09/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.