розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування розпоряджень, -

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування розпоряджень.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2012 року вказаний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та направити справу для продовження розгляду.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала судді -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суддя суду першої інстанції посилався на правила ч. 2 ст. 99 КАС України, за якою встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції з огляду на наступне.

Суддею суду першої інстанції було встановлено, що позивач 16.07.2012 року звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з вимогою про скасування розпорядження відповідача в частині видачі свідоцтва про право власності. Вказані розпорядження датовані 02 вересня 2004 року.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом (2747-15) або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком судді суду першої інстанції про те, що позивач звернулася до суду з даним позовом поза межами визначеного законодавством строку.

Згідно зі статтею 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення цього строку, про що постановляється ухвала.

За вимогами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів.

В обґрунтування наявності поважних причин пропуску встановленого строку для звернення до суду позивач доказів суду не надала.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком судді суду першої інстанції про те, що позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду, наявність поважних причин такого пропуску не підтверджено, а тому даний позов необхідно залишити без розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 155, 159, 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.