Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Грищенко Т.М., суддів -Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі -Киш С.А., у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянув апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області до Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області, третіми особами: Прокуратура Київської області та Державне підприємство «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України»про визнання протиправним та скасування рішення,

29 червня 2011 року Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державного комітету України з земельних ресурсів у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо скасування складених Управлінням контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області приписів, вчинених на підставі актів № П2247/95, від 5.06.2008 року, № П2931/95 від 29.07.2008 року, №П 2145/44 від 17.09.2007 року, № П 1988/95 від 23.05.2008 року та № П 2145/95 від 29.05.2008 року у відповідь на чотири протести прокуратури Київської області, винесені у березні 2010 року. Згодом до даної справи приєднались треті особи.

Предметом оскарження фактично є відповідь Головного управління Держкомзему у Київський області від 22.03.2010 року №07-01-316259 «Про розгляд протестів».

У даній відповіді, зокрема, вказується, що за результатами розгляду вищевказаних протестів прокуратури Київської області Головне управління Держкомзему у Київській області скасовує складені Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області приписи за вказаними вище номерами та датами видані Державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України»і вважає їх нечинними.

Позивач вважає, що такими діями відповідача порушується права громади, що проживає на території Глевахівської селищної ради, тому що саме на підставі актів та приписів, що зазначені вище, Глевахівська селищна рада 8.05.2009 року за №643-29-У винесла рішення «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Дослідним сільськогосподарським виробництвом інституту фізіології рослин та генетики НАН України»та приєднала ці земельні ділянки до земель запасу селищної ради.

3 серпня 2011 року Київським окружним адміністративним судом була винесена постанова, якою позов був задоволений повністю. Було визнане протиправним та скасоване рішення Головного управління Держкомзему у Київській області від 22.03.2010 року №07-01-3\6259, яким задоволені протести прокурора щодо скасування приписів Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області.

29 серпня 2011 року на дану постанову була подана апеляційна скарга прокуратурою Київської області. Заступник прокурора Київської області вважає, що дана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасування відповідно до ст. 202 КАС України. Зокрема, прокурор вважає, що судом зроблені неправомірні висновки щодо визнання листа відповідача з повідомленням про наслідки розгляду протесту прокурора рішенням та того, що це рішення заторкує права та інтереси Глевахівськорї селищної ради. Прокурор також не погоджується з висновком суду щодо винесення протестів поза строками їх оскарження та не до уповноваженого органу. Прокурор вважає, що лист відповідача від 22.03.2010 року не може бути предметом даного спору, тому що носить характер повідомлення. Крім того, він вважає, що відповідач на час розгляду протестів був єдиним органом, який здійснював державний контроль за використанням та охороною земель у відповідності з ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (963-15) і мав право на розгляд протестів, тому що Управління з контролю за використанням та охороною земель у Київській області було ліквідовано постановою КМ України від 30.09.2009 року №1064 (1064-2009-п) . Прокурор вважає також, що законом не регламентується строк проведення ним перевірок додержання вимог законодавства і не вимагає від нього зазначення підстав для проведення перевірки.

Третя особа, ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво інституту фізіології рослин і генетики НАН України»підтримало доводи апеляційної скарги прокурора.

В судовому засіданні треті особи, прокурор та представник ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво ІФРГ НАН України», підтримали апеляційну скаргу. Вони вважають, що постанову Київського окружного адміністративного суду слід скасувати, а провадження по справі закрити.

Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Вони наполягають, що лист відповідача про наслідки розгляду протестів прокурора і указання на те, що приписи про порушення земельного законодавства щодо Державним підприємством є неправомірними і скасовані, є рішенням суб»єкта владних повноважень і це рішення порушує права громади, що проживає на території Глевахівської сільської ради, тому, подаючи позов вони правильно керувались нормами КАС України (2747-15) . При цьому, представники позивача вважають, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а рішення винесене з дотримання норм Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) . Тому, у задоволенні апеляційної скарги просять відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час, день та місце розгляду справи належно повідомлений.

Колегія суддів, заслухавши прокурора, представників позивача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, доводи, викладені в рішенні суду першої інстанції та в апеляційній скарзі приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції при винесенні постанови за наслідками розгляду даної справи було вмотивовано з посиланням на норми КАС України (2747-15) , що оскаржуване позивачем рішення відповідача від 22.03.2010 року №07-01-3/6259 є рішенням прийнятим в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , тому що створило юридичні наслідки у формі прав та обов»язків, а саме скасування приписів та актів, виданих Управлінням контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області. Тому, суд правомірно визнав його таким, що має правове значення і актом в розумінні п.1 ч.2 ст. 17 КАС України.

При цьому, суд вказав, що скасування приписів, винесених за актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, заторкує права та інтереси Глевахівської селищної ради, яка за поданням Управління з контролю за використанням земель у м. Києві та Київській області, зокрема, винесла рішення від 8.05.2009 року №643-29-У «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Дослідним сільськогосподарським виробництвом інституту фізіології рослин та генетики НАН України».

Колегія суддів погоджується з такими висновками і вважає, що даний адміністративний позов є таким в розумінні КАС України (2747-15) і прийнятий він від належного позивача.

Колегія суддів також вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини даної справи.

З наведених в постанові суду обставин справи, та з доказів наданих до суду першої інстанції та на день апеляційного перегляду даної справи, очевидно вбачається, що даний позов виник саме у зв»язку з тим, що скасовані відповідачем приписи, винесені на підставі актів перевірки дотримання ДП «ДСВ ІФРГ НАН України»земельного законодавства Управлінням з контролю та використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області за 2007 та 2008 рік, на підставі подання вказаного органу про доцільність вилучення земель до Глевахівськкої селищної ради обгрунтованого повторною перевіркою виконання вказаних приписів, лягли в основу рішення Глевахівської сільської ради Васильківського району Київської області від 8.05.2009 року №643-29-У «Про припинення постійного користування земельною ділянкою …», згідно з яким в подальшому дані землі були зараховані до земель запасу селищної ради та за її рішеннями надавались у користування та у власність, зокрема і громадянам.

Проте, судом першої інстанції при розгляді даної справи правомірно перевірялась законність дій відповідача, Головного управління Держкомзему у Київській області, якими були скасовані наведені вище приписи Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та області, у зв»язку з тим, що дане управління було ліквідоване Постановою КМУ від 22.11.2010 року №1068 (1064-2010-п) .

При цьому, сам відповідач своїм листом до Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року №07-04-3/138-92 позов визнав.

Відповідач вказував, що на підставі наказу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель від 10 листопада 2008 року №1064 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесено відповідні доповнення до постанов Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 року №901 (901-2009-п) «Про додаткові заходи щодо врегулювання земельних відносин»ліквідовано Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи, до яких відносилось і Управління з контролю за використанням та охороною земель у Київській області. Державна реєстрація припинення юридичної особи відбулась 7.12.2010 року. Відповідач вказував, що Головне управління Держкомзему у Київській області діє на підставі Положення, затвердженого наказом Держкомзему від 12.02.2010 року за №166 та керується в своїй роботі нормативно-правовими актами згідно з якими Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області не є його територіальним органом, не підзвітне йому і не підпорядковане, і у Головного управління відсутні повноваження щодо скасування та визнання нечинним документів інспекторського реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області.

Тому, є вірним висновок суду що протести внесені прокурором у березні 2010 року не до уповноваженого на скасування актів та приписів Управління з контролю за використанням та охороною земель органу. З свого боку відповідач, скасовуючи зазначені акти та приписи, вийшов за межі Закону України «Про охорону земель» (962-15) та Положення, що регулює його діяльність.

Колегія суду звертає увагу на те, що суд першої інстанції правомірно послався на ст. 136 КАС України, де вказано, що позивач може відмовитись від позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну, або письмову заяву. Частина 3 цієї статті вказує, що рішення у зв»язку з такими обставинами ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Хоч суд першої інстанції і не уточнює цього у своєму рішенні, але в ч.3 ст. 112 КАС України зазначається, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову, що і відбулось за наслідками розгляду даної справи.

До цього ж, судом першої інстанції проведений ретельний аналіз норм законодавства і встановлено, що згідно з Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року №312 (z1223-03) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року № 1223/8544 (z1223-03) , Положенням про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 9.03.2004 року №67 (z0340-04) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.03.2004 року № 340/8939 (z0340-04) , не передбається скасування актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства і Головне управління Держкомзему у Київської області не наділялось такими повноваженнями.

Ні в апеляційній скарзі, ні у виступі прокурора вказаних у рішенні суду першої інстанції доводів не спростовано і не наведено доказів і обґрунтувань, якими б підтверджувались вимоги апеляційної скарги. В апеляційній скарзі є посилання прокурора на матеріали перевірки порушень законодавства Управлінням і відсутність вини Державного підприємства у вчинених порушеннях земельного законодавства, проте, ні в суд першої інстанції, ні до апеляційної скарги такі матеріали перевірки не надавались. Колегія суддів не заперечує того, що Управління Держкомзему, згідно з Положенням, яким користується у своїй діяльності було єдиним органом, який здійснював державний контроль за використанням і охороною земель відповідно до ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (963-15) та інших Законів, однак вважає, що і при цьому, вказаний орган повинен діяти в межах наданих йому Законом повноважень, що і відповідає вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України.

Представником третьої особи, ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво ІФРГ НАН України», який вступив у справу третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача і підтримав вимоги апеляційної скарги, вказується, що в актах і приписах Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та області було багато порушень діючого законодавства, ці акти та приписи стали підставою для направлення Управлінням подання Глевахівській селищній раді на вилучення у них земель, що рішенням цієї ради від 8.05.2009 року було зроблено. Саме в цьому представник третьої особи вбачає порушення своїх законних інтересів.

Колегія суддів з цього приводу вважає, що акти та приписи, винесені Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у 2007 -2008 році, та подання, винесене тим же Управлінням за результатами повторної перевірки виконання приписів, на вилучення земель третьої особи, фактично вичерпали свою дію у зв»язку з ухваленням позивачем рішення від 8.05.2009 року №643-29-У «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Дослідним сільськогосподарським виробництвом інституту фізіології рослин та генетики НАН України».

Колегія суддів наголошує, що наявність вказаних актів, приписів та подання, при вирішенні питання припинення права постійного користування земельною ділянкою, не позбавляло позивача обов»язку дотримуватись вимог діючого законодавства в Україні в галузі земельних відносин та враховувати інтереси всіх сторін даних правовідносин при винесенні свого рішення.

На підтвердження викладеного, колегією суддів вивчена постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2011 по справі за адміністративним позовом Міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Національної академії наук України, ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво інституту фізіології рослин і генетики НАН України», Кабінету Міністрів України, до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 8.05.2009 року №643-29-У, якою позов був задоволений, а вказане рішення скасоване. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року постанова суду від 12.08.2011 року залишена без змін. При цьому, із змісту вказаних судових рішень вбачається, що підставою скасування рішення Глевахівської селищної ради від 8.05.2009 року про припинення права користування земельною ділянкою ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво ІФРГ НАН України»стало не наявність чи відсутність скасованих відповідачем актів та приписів Управління контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області, а суттєве порушення інших норм законодавства України в галузі регулювання земельних відносин.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що ні доводами, викладеними в апеляційній скарзі прокурора, ні доводами представників третьої особи, не доведено, що діями відповідача по скасуванню актів та приписів чи визнання ним позову і помилковості своїх дій, були суттєво порушені права та інтереси держави в особі ДП «Дослідного сільськогосподарського виробництва ІФРГ НАН України».

Статтею 202 КАС України визначається вичерпний перелік підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови від 3 серпня 2011 року по даній справі повно з»ясовані судом обставини, що мають значення для даної справи, вони є доведеними і судом зроблені відповідні їм висновки, судом першої інстанції винесене рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Наведене дає підстави колегії суддів у відповідності з ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області, - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 3 серпня від 2011 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.