розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України в особі Державної екологічної інспекції України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –національний природний парк "Джарилгацький", -

У вересні 2011 року Державне підприємство "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"(надалі - ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство") звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції України (надалі - Держекоінспекція),в якому просило скасувати рішення першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища № 17 від 18 квітня 2011 року про тимчасову заборону з 19 квітня 2011 року ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"використання державного мисливського фонду у межах мисливських угідь загальною площею 7,61 тис. га., які належать національному природному парку "Джарилгацький".

В обґрунтування позивач зазначив, що фактично національний природний парк "Джарилгацький"не існує, і тому твердження відповідача про те, що користування державним мисливським фондом здійснюється на території природно-заповідного фонду не відповідає дійсності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 18 квітня 2011 року № 17 про тимчасову заборону (зупинення) з 19 квітня 2011 року використання державного мисливського фонду ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"у межах мисливських угідь загальною площею 7,61 тис. га, наданих підприємству у користування.

В апеляційній скарзі Держекоінспекції ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, що виразилося у не врахуванні судом обставин відсутності будь –якої правової норми, яка дозволяла позивачу використовувати територію природно –заповідного фонду з моменту його утворення та в період проведення організаційних заходів щодо створення адміністрації парку і затвердження положення про його діяльність.

Апелянт просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник апелянта просила апеляційну скаргу задовольнити.

Представники ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Представник національного природного парку "Джарилгацький"до суду апеляційної інстанції не з’явився, повідомлений належним чином про місце, день та час слухання справи.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З’ясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що Херсонським окружним адміністративним судом постановлено необґрунтоване рішення, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що Указом Президента України від 11 грудня 2009 року №1045/2009 (1045/2009) р. створений на території Скадовського району Херсонської області національний природний парк "Джарилгацький".

Встановлено, що територія національного природного парку "Джарилгацький"складає 10 000 га землі державної власності, в яку входить 805 га та 6 726 га земель ДП Державного підприємства "Скадовське досвідне лісомисливське господарство", що вилучаються в установленому порядку та надаються національному природному парку в постійне користування, та 2 469 га акваторії Джарилгацької затоки Чорного моря, що включаються до складу національного природного парку без вилучення.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 12 грудня 2011 року №516 було затверджено Положення про національний природний парк "Джарилгацький", (v0516737-11) а наказом №633 –о призначений виконуючий обов’язки директора національного природного парку.

Національний природний парк "Джарилгацький"19 грудня 2011 року зареєстрований в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

У березні 2011 року Держекоінспекцією проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Херсонським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

За результатами перевірки першим заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища прийнято рішення № 17 від 18 квітня 2011 року про зупинення (тимчасово) використання державного мисливського фонду ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"у межах мисливських угідь наданих в користування (надалі – Рішення №17), згідно з яким тимчасово заборонено з 19 квітня 2011 року використання державного мисливського фонду у межах мисливських угідь загальною площею 7,61 тис. га.

Підставами для прийняття Рішення №17 стало порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, а саме:

1) користування державним мисливським фондом на території природно-заповідного фонду - у національному природному парку "Джарилгацький", створеному на підставі Указу Президента України від 11 грудня 2009 року № 1045/2009 (1045/2009) , що є порушенням вимог ст.ст. 16 - 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) та ст. 43 Закону України "Про тваринний світ";

2) проект організації та розвитку мисливського господарства ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"не погоджено з Херсонським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, чим порушено вимоги ст. 28 Закону України "Про мисливське господарство та полювання";

3) журнал реєстрації інструктажів з техніки безпеки ведеться з порушенням вимог п.3.6 "Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювання", затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 02 квітня 2007 року №129.

Проаналізувавши дані фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив необґрунтоване рішення, з огляду на таке.

Одним із доводів, який суд першої інстанції зазначив ухвалюючи рішення на користь позивача є те, що землі для національного природного парку "Джарилгацький"у встановленому порядку на момент перевірки не вилучені.

Колегія суддів вважає, що даний довід суперечить ч.3 ст. 7 Закону України "Про природно заповідний фонд України"від 16 червня 1992 року № 2456-ХІІ (надалі - Закон №2456-ХІІ (2456-12) ), яка свідчить, що межи території та об’єктів природно –заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

До встановлення меж території та об’єктів природно –заповідного фонду в натурі, їх межі визначаються відповідно до проектів створення території та об’єктів природно –заповідного фонду, тобто в незалежності від того, встановлені межи території та об’єктів природно –заповідного фонду в натурі або ні, вони існують і є - обов’язкові.

Відповідно до ст.ст. 16, 20 Закону №2456-ХІІ на території природних заповідників забороняється будь –яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об’єкти, в тому числі мисливство.

Приписами ст.ст. 51 54 Закону №2456-ХІІ (2456-12) передбачено, що територія національного парку загальнодержавного значення набуває статусу об’єкту природно-заповідного фонду з моменту набрання чинності рішення уповноваженого на створення об’єктів природно заповідного фонду органу.

Як встановлено матеріалами справи Указ Президента України "Про створення національного природного парку "Джарилгацький" набрав чинності 11 грудня 2009 року (1045/2009) .

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що надання позивачу лімітів на полювання не свідчить про те, що він вправі використовувати землі національного природного парку "Джарилгацький"у даних цілях.

У своїй скарзі апелянт приводить арифметичні розрахунки, які свідчать про те, що полювання можна проводити відповідно до лімітів, наданих Наказом Міністерства екології та природних ресурсів №1208 від 19 квітня 2011 року на земельній ділянці розміром 1082,2 га.

Також є обґрунтованими доводи апелянта про те, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" Проект організації і розвитку ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"повинен бути погоджений зі Херсонським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області відповідними службами.

Із листа державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області вбачається, що ними не погоджується Проект організації і розвитку ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"у зв’язку з тим, що на території ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"знаходяться об’єкти природно заповідного фонду на яких забороняється мисливство та інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів.

Враховуючи, що під час перевірки ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"були встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства, Рішення відповідача №17, прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на те, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 195 –196, 198, ч.1 п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України в особі Державної екологічної інспекції України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року –задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення –відмовити.

Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення рішення першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 18 квітня 2011 року №17 про тимчасову заборону державному підприємству "Скадовське досвідне лісомисливське господарство"використання з 19 квітня 2011 року державного мисливського фонду у межах мисливських угідь загальною площею 7,61 тис. га, вжитих ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року –скасувати.

постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її повного тесту.