розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 25.05.2012р. по справі № 2018/2а-5707/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

про призначення пенсії за вислугу років,

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, в якому, у відповідності наданих уточнень просила:

- визнати незаконим та скасувати протокол №24 від 20.07.09р. Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про відмову в призначенні пенсії по вислузі років ОСОБА_1;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію по вислузі років.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 25.05.2012р. по справі № 2018/2а-5707/12 адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду у Київському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років.

Додатковою постановою Київського районного суду м. Харкова від 28.05.2012р. по справі № 2018/2а-5707/12 доповнено резолютивну частину постанови Київського райсуду м. Харкова від 25.05.2012р. текстом «Визнати незаконним та скасувати протокол №24 від 20.07.2009р. Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова про відмову в призначенні пенсії по вислузі років ОСОБА_1».

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування незгоди з постановою суду посилається на те, що судом першої інстанції вже розглядалась справа про спір між тимиж сторонами, про той самий предмет позову. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 25.05.2012р. по справі № 2018/2а-5707/12 та закрити провадження у справі.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що у січні 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до відповідача з приводу призначення пенсії за вислугою років як працівнику охорони здоров'я.

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1, згідно протоколу№24 від 20.07.2009 р. комісії по розгляду питань з встановлення трудового стажу та вирішення спірних питань щодо призначення та перерахунку пенсій Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова заявнику було відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років з мотивів відсутності необхідного спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію по вислузі років. Відповідач посилався на те, що період роботи позивача з 02.08.1982 р. по 09.07.2007 р. на Харківській республіканській аптечній базі не може зарахуватися до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років у відповідності до Постанови КМУ від 04.11.1993 р. №909 (909-93-п) .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.3 наказу Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10.2002 р. (z0892-02) «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських і провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» до фармацевтичних (аптечних) закладів відносяться: аптека, аптечна база(склад), база (склад) медичної техніки та інші. Позивачка працювала на Харківській аптечній базі ДП ГАК «Ліки України» з 02.08.1982р. по 09.07.2007р. за спеціальністю провізор, і має необхідний стаж для призначення пенсії за вислугою років, як працівник охорони здоров'я згідно положень п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що твердження відповідача в апеляційній скарзі стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі, так як у судді першої інстанції вже розглядалась справа №2а-756/10/02 про спір між тими сторонами, про той самий предмет позову, є помилковим, оскільки справа, на яку посилається відповідач, є тією ж самою справою, по якій ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі №К/9991/92426/11 від 15.03.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського районного суду м. Харкова від 08.06.2010 року по справі №2а-756/10/02 та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28.07.2010 року по справі №22-Ц-118625/010 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Київського районного суду м. Харкова від 25.05.2012р. по справі № 2018/2а-5707/12 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 25.05.2012р. по справі № 2018/2а-5707/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.