розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2011р. по справі № 2а-15143/11/2070

за позовом ТОВ "Первомайськ-Агро"

до Лозівської ОДПІ у Харківській області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ТОВ "Первомайськ - Агро", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0001601528.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012року адміністративний позов ТОВ "Первомайськ - Агро" задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 02 листопада 2011 року № 0001601528. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ - Агро", код. 32359066 суму сплачених судових витрат в розмірі 29,55 грн.

Лозівська ОДПІ Харківської області Державної податкової служби, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ Харківської області Державної податкової служби, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України (2755-17) , отже висновки про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 406288,0 грн. необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками Лозівської об'єднаної державної податкової служби Харківської області Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка позивача за звітний податковий період за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 17.10.2011 року № 135/15/32359066.

Перевіркою встановлено, що платником податку в порушення пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 633 660,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки Лозівською ОДПІ Харківської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0001601528 яким ТОВ "Первомайськ - Агро" донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 406288,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку слугувало те, що ТОВ "Первомайськ - Агро" завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства у розмірі 406288,00 грн., внаслідок врахування у складі витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за підсумками 2010 року. За даними декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, скоригований валовий дохід становить 1151522,00 грн. (рядок 03), скориговані валові витрати - 1519075.00 грн. (рядок 06), у складі яких враховано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 406288,00 грн. (рядок 04.9), сума амортизаційних відрахувань - 90570,00 грн. (рядок 07). На підставі цих показників задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 458123,00 грн. (рядки 03 - 06 - 07: 1151522,00 - 519075,00 - 90570,00 = - 458123,00 грн.). Також за даними декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування становлять 1439168,00 грн. (рядок 01) витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування - 2250900,00 грн. (рядок 04) у складі яких враховано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду у розмірі 458123,00 грн. (рядок 06.6). На підставі цих показників задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 811732,00 грн. (рядки 01 - 04: 1439168,00 -2250900,00 = - 811732,00 грн.). Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у 2 кварталі 2011 року сформовано позивачем з урахуванням від'ємного значенні об'єкта оподаткування, отриманого за підсумками 2010 року.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 2010 році норма пункту 6.1 статті 6 діяла з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою, зокрема передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України (2755-17) .

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (2755-17) , пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положенням пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Більш того, як слідує з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. (v001p710-99) №1/99-рп, ч.1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу (2755-17) дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року зазначена норма не містить.

Відповідно до статті 4 Податкового Кодексу податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації -забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, наведений у статті 139 Кодексу, який є вичерпним і не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2008 та 2009 років".

Отже, виходячи з наведеного, позивач, на думку колегії суддів, правомірно склав декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а відтак податковим органом безпідставно прийнято відносно останнього оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ Харківської області від 02 листопада 2011 року № 0001601528 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду, переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.