Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача: Ляшенка Д.В., суддів: Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 22 листопада 2011 року у справі № 2а-7502/11/0543 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про перерахунок пенсії, -

10 серпня 2011 року позивач звернувся до суду з вимогами до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнати дій УПФУ в м. Селидове Донецької області неправомірними, скасування рішення № 1511 від 14.07.2011 року та зобов*язання УПФУ в м. Селидове Донецької області зробити перерахунок пенсії з 01.07.2011 р., з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково, шляхом визнання незаконними дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.07.2011 р. та скасування рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області № 1511 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.07.2011 року, та зобов*язано Управління ПФУ в м. Селидове Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 по стажу з 01.07.2011 року з урахуванням періоду роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року.

Позивач і відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких просили постанову в частині вирішення справи не на їх користь скасувати і прийняти нову постанову.

Згідно частини 1 статті 197 КАС України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, встановила наступне.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області як отримувач пенсії, та продовжує працювати.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови їй у перерахунку пенсії у відповідності зі статтею 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення з 01.07.2011 року, та скасування рішення № 1511 від 14.07.2011р. про відмову у перерахунку пенсії

07 липня 2011 року позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою.

Рішенням № 1511 від 14.07.2011 р. позивачці було відмовлено у перерахунку пенсії у зв*язку з відсутністю необхідних двох років страхового стажу, що обумовлено несплатою страхових внесків у період з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 року ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля».

Згідно даних персоніфікованого обліку УПФУ на період звернення позивача його страховий стаж після попереднього звернення склав 1 рік 09 місяців, замість необхідних для перерахунку двох років.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що підприємством, на якому працює позивач несвоєчасно сплачуються страхові внески, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримуються суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов,язків підприємством, на якому він працює. Згідно з наданого заперечення ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», страхові внески за зазначений період сплачені підприємством в повному обсязі.

Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (1788-12) та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року (1058-15) .

З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року (530-2008-п) «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть застосовуватись до спірних відносин. Відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, а застосування його для перерахунку є безпідставним.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо безпідставності перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, та зобов*язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 по стажу з 01.07.2011 року з урахуванням періоду роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року;

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 22 листопада 2011 року у справі № 2а-7502/11/0543 - залишити без задоволення, постанову суду - залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.