Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтіка"(надалі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську (надалі - Відповідач) про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень №0003441503/0/50200/10/15-3 від 10 грудня 2010 та №0003441503/1/52574/10/15-3 від 28 грудня 2010.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2011 відкрито провадження та призначено справу № 2а-7809/11/2670 до розгляду в судовому засіданні на 30.06.2011, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 23.08.2011 зупинено провадження у справі №2а-7809/11/2670 до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Донецької області у справі №36/127пд.

Ухвалою суду від 28.08.2012 поновлено провадження у справі № 2а-7809/11/2670 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 09 жовтня 2012 року.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується із висновками Акту перевірки від 22.10.2010 року №2550/15-3-32525004, як наслідок, вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2011, якою Рішення господарського суду м. Донецька від 31.10.11 р.було залишено без змін. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 09.10.2012 суд, за власною ініціативою, протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на належного –Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби у зв’язку з її перетворенням.

Справа розглянута в письмовому провадженні, з огляду на подане сторонами письмове клопотання, в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Балтіка"з питань ненадання податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за новоукладеним договором оренди №550 від 02.08.10 року за 2010 рік та несплати орендної плати згідно Договору.

За результатами проведеного контрольного заходу суб’єктом владних повноважень складено Акт від 22.11.2010 року № 2550/15-3-32525004 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Балтіка"з питань ненадання податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за новоукладеним договором оренди №550 від 02.08.10 року за 2010 рік та несплати орендної плати згідно вказаного Договору.

Враховуючи виявлені Актом перевірки від 22.11.2010 року № 2550/15-3-32525004 порушення, відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0003441503/0/50200/10/15-3 від 10 грудня 2010 та. в подальшому, з урахуванням процедури апеляційного оскарження –податкове повідомлення-рішення №0003441503/1/52574/10/15-3 від 28 грудня 2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з орендної плати за землю на загальну суму 350929,30 грн., в тому числі 253426,62 грн. –за основним платежем та 97502,68 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст. 71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На момент проведення перевірки, законом, що визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку був Закон України "Про плату за землю"від 03.07.92 №2535-ХІІ (2535-12) із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю"від 03.07.92 №2535-ХІІ із змінами та доповненнями, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 27 Закону України "Про плату за землю"встановлено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

В той же час, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (2535-12) ).

Судом встановлено, що між Краматорською міською радою та ТОВ "Балтіка"02.08.2010 року укладено Договір оренди земельної ділянки №550 (кадастровий №1412900000:00:016:0304), яка розташована за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, в районі будинків №13, 15, площею 0,657 га, строком на 2 роки (з 29.10.2008 року –дати рішення Краматорської міської ради) для розміщення та функціонувння супермаркету (надалі –Договір оренди).

Відповідно до п.8 Договору оренди, строк дії договору становить 2 роки та починає свій перебіг з 29.10.2008 р. (дата рішення Краматорської міської ради).

Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відношень між ними, які виникли до його укладання.

Крім того, судом не приймається посилання позивача щодо невідповідності нормам законодавства п. 8 Договору оренди щодо початку дії договору до моменту його підписання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Балтіка"зверталось до Господарського суду Донецької області з позовом до Краматорської міської ради про визнання недійсним окремих частин (умов) договору оренди землі, а саме п. 8 Договору оренди №550 від 02.08.2010 року.

Рішенням господарського суду м. Донецька від 31.10.11 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2011 по справі №36/127пд, апеляційну скаргу ТОВ "Балтіка"залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Донецька від 31.10.11 –залишено без змін.

Враховуючи зазначене, податковий орган просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд приходить до висновку, що у орендаря земельної ділянки виникають зобов’язання з оплати за користування земельною ділянкою саме з 29.10.2008р. (дати рішення Краматорської міської ради) – п.9 Договору №550, а не з дати підписання договору, на чому наполягає позивач.

Відповідно до п.9 Договору оренди, сума орендної плати повинна становити 95524,12 грн.

Сума орендної плати за місяць складає 95524,12/12 = 7960,34 грн. Таким чином, за період з 29.10.08р. по 31.12.08р. сума орендної плати складає 7960,34/31*3 = 770,36 (сума орендної плати за 3 дні жовтня 2008року) + 7960,34*2 = 15920, 68 грн., всього: 16691,04 грн.

Згідно із п. 10 Договору оренди, сума орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі за 2009 рік складає 110054,86 грн.

За період з 01.01.10 по 31.03.10, з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі сума орендної плати складає 29134,31 грн.

Згідно із листом управляння Держкомзему у м. Краматорську, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Краматорськ, вул. Бикова, в районі будинків №13, 15, площею 0,657 га, станом на 01.04.10, становить 3375559,44 грн.

Таким чином, сума орендної плати за один місяць, починаючи із 01.04.10 становить 14064,83 грн. Отже, сума орендної плати за період з квітня по серпень 2010 становить 14064,83*5 = 70324,15 грн.

Враховуючи вищевикладене, сума орендної плати за період з 29.10.2008 (дати рішення Краматорської міської ради) по 31.08.2010 р. становить 226204,36 грн., в той час як контролюючим органом при розрахунку вказаної суми допущено арифметичну помилку та помилково зазначено 226204,37грн., що і зумовлює, в даному випадку, часткове задоволення позову.

Крім того, Актом перевірки від 22.11.2010 р. №2550/15-3-32525004 встановлено, що відповідачем не було сплачено суму податкового зобов’язання за вересень 2010 у розмірі 14069,83 грн., та за 29 днів жовтня 2010 р. у розмірі 13157,42 грн.

Отже, загальна сума податкового зобов’язання ТОВ "Балтіка"по сплаті орендної плати за землю за період з 29.10.2008 по 29.10.2010 складає 253426,61 грн. (226204,36 + 13157,42 +14069,83 + 16691,04 грн. + 110054,86 грн. +29134,31 грн. +97546,40 грн.).

Згідно із ст. 14 Закону України "Про плату за землю", платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 17.1.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п. 17.1.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, сума штрафних санкцій за період з 29.10.2008 по 31.08.2010 становить 90481,74 грн., за вересень 2010 року –4219,45 грн., за жовтень 2010 року –2631,48 грн.

Отже, загальна сума штрафних санкцій становить 97502,67 грн. (4219,45 + 90481,74 + 2631,48 + 170,00)

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання ч. 2 ст. 71 КАСУ, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень в частині.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "Балтіка", в даному випадку, підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69- 71, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтіка"задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську №0003441503/0/50200/10/15-3 від 10 грудня 2010 року та №0003441503/1/52574/10/15-3 від 28 грудня 2010 року в частині суми основного платежу в сумі 0,01 грн. та в частині суми штрафних (фінансових) санкцій в сумі 0,01 грн.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185- 187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.