Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., при секре тарі судового засідання Палійчук Л.Д., розглянувши у письмовому провадженні спра ву за позовом Державної податкової інс пекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 8270,08 грн.,

ДПІ звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 8270,08 грн. податкового боргу.

Під час розгляду справи 02.10.2012р. представник позивача (Литвиненко С.С.) підтри мав позов з наведених у позов ній заяві підстав. Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується непогашений податковий борг у загальній сумі 8270,08 грн., у т.ч.: 8034,66 грн. -з податку на доходи фізич них осіб; 200,42 грн. -зі збору на розвиток виноградарства, садівниц тва та хмелярства; 35 грн. -по сплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування.

Відповідач заперечень не надав, до суду не з'явився, явку свого представника не забез печив. Надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що внесена до Єдиного держав ного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та судова повістка повернулися до суду без вручення адре сату з незалежних від суду причин -за закінченням терміну зберігання згідно довідки пошти від 29.09.2012р. (а.с. 46). Відповідно до ч. 11 ст. 35 та ч. 3 ст. 167 КАС вважається, що дані ухвала та судова повістка належно вручені відповідачу.

На підставі ч. 4 ст. 128 КАС суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача та, заслухавши пояснення представника позивача, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС продовжив розгляд справи у пись мовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали спра ви, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, вихо дячи з такого.

Судом встановлено, що відповідач з 15.08.2008р. зареєстрований як фізична особа-під приємець (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до свідоцтва про державну реєст рацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 (а.с. 31); з 16.05.2008р. перебуває на обліку в ор ганах державної податкової служби за №14104 згідно з довідкою ДПІ від 16.05.2008р. №1331/29-112 (форма №4-ОПП) (а.с. 29). Відповідач перебував на загальній сис темі оподаткування.

Відповідачем подано до ДПІ розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садів ництва і хмелярства за грудень 2010р. (вх. №316876 від 13.01.2011р.), копія якого наявна у справі (а.с. 25), згідно з яким відповідачем самостійно нараховано суму податкового зобов'я зання, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 210 грн.

Дана сума податкового зобов'язання є узгодженою з моменту подання вказаного подат кового розрахунку.

У справі відсутні докази сплати зазначеного податкового зобов'язання, водночас як стверджує позивач та вбачається з даних наявної у справі зворотного боку облікової картки (а.с. 9, 10), вказана сума не сплачувалася відповідачем. Згідно даних облікової картки сума податкового зобов'язання в розмірі 210 грн. була зменшена на 9,58 грн. за рахунок існуючої у відповідача переплати та набула статус податкового боргу в сумі 200,42 грн., який обліко вується за відповідачем на час вирішення даної справи.

Згідно із п. 87.11 ст. 87 ПК орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податко вого боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, враховуючи наявність непогашеного податкового боргу зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за грудень 2010р. в сумі 200,42 грн. та відсутність доказів, які б свідчили про сплату боргу чи спростували його наявність, вказана сума коштів підлягає стягненню з відпо відача в судовому порядку.

Водночас підстав для стягнення з відповідача 8034,66 грн. немає, оскільки позивачем не доведено суду дійсну наявність зазначеного ним податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок пога шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі -Закон №2181) податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюдже тів або держав них цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2); податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платни ком податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не спла чене у вста новлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3).

Відповідно до п. 14.1 ст. 14 ПК податкове зобов'язання -сума коштів, яку плат ник податків, у т.ч. податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у т.ч. сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156); податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з ураху ванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встанов лений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175).

За загальним правилом, визначеним у п. 4.1 та 4.2 ст. 4 Закону №2181 і ст. 54 ПК, подат кове зобов'язання визначається або самостійно платником податків у поданій податко вій дек ларації, або самостійно контролюючим органом у випадках, встановле них законом, шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. Отже, виникнення у встановленому законом порядку у платникам податків податкового зобов'язання та його узгодження є обов'язковою передумовою податкового боргу.

Стверджуючи про наявність даного боргу в сумі 8034,66 грн. позивач послався лише на подану відповідачем до ДПІ декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010р.

Згідно з наявною у справі копією декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010р. (вх. №316878 від 17.02.2011р.) (а.с. 26, 27), відповідачем зазначено: суму одержаного валового доходу -239683,91 грн.; суму витрат, пов'язаних з одержанням доходу, -200101,39 грн.; суму чистого доходу -39582,52 грн.; суму податку, сплаченого авансом, -5937,37 грн. Інших доходів відповідачем не зазначено. Також в даній декларації відповідачем не нарахо вано податок до сплати.

Таким чином, з даної декларації не вба чається той факт, що позивачем задекларовано до сплати суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 8034,66 грн.

У справі відсутні відповідні докази, які б свідчили про факт та підстави виникнення у пози вача податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8034,66 грн.

Як зазначено вище, деклара ція відповідача про доходи за 2010р. визначає лише суми і джерела одержа ного ним доходу, як об'єкта оподаткування, та суми сплаченого авансом податку, однак дана декларація не визначає податко ве зобо в'язання до сплати за наслідками 2010р. Податкове зобов'язання з податку на доходи фізич них осіб у сумі 8034,66 грн. обчислено ДПІ самостійно, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без подаль шого узгодження визначеної контролюючим органом суми податкового зобов'я зання в адмі ністративному чи судовому порядку.

Аргументованих пояснень і чітких посилань на відпо відні норми податкового законо давства, на підставі яких ДПІ обчислено суму подат ку і відобра жено її в картці особового рахунку відповідача (а.с. 7, 8), пред ставник позивача в ході розгляду справи не надав.

За цих обставин, доводи позивача про виникнення у відповідача податкового боргу з по датку на доходи фізичних осіб в сумі 8034,66 грн. є безпідставними, нормативно необґрун тованими і документально не під твердженими. За відсутності належних доказів на підтвер дження факту виникнення у відповідача податкового зобов'язання зі сплати податку на доходи з фізичних осіб за 2010р. у сумі 8034,66 грн., суд не бере до уваги наявну в справі роздруківку зворотного боку облікової картки відповідача з податку на доходи фізичних осіб (а.с. 7, 8), оскільки даний борг фактично не виник.

Отже, враховуючи не доведеність позивачем тих обставин, на які він посилається у під твердження вимоги про стягнення 8034,66 грн., та беручи до уваги фактичну відсутність вказаного податко вого боргу з податку на доходи фізичних осіб за 2010р., позов в зазначеній частині є необґрун тованим і не підлягає задоволенню.

Також відсутні підстави для стягнення з відповідача 35 грн. заборгованості зі сплати штрафних санкцій за порушення патентування, оскільки зазначена позивачем заборгованість не є подат ковим боргом у розумінні п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 і пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК.

Вимога про стягнення 35 грн. обґрунтована наявністю непогашеної заборгованості зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, які були нарахо вані відповідачу рішенням ДПІ від 09.11.2010р. №0004522330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 320 грн. (а.с. 22).

За наведеним вище визначеннями податкового боргу, таким є саме узгоджена сума грошо вого зобов'язання, що в даному випадку пов'язано з моментом одержання відповідачем рішення ДПІ від 09.11.2010р. №0004522330 про застосування штрафних (фінансо вих) санк цій та закінченням строку на його оскарження. Однак позивач не надав до суду доказів одер жання (вручення) від повідачем рішення ДПІ від 09.11.2010р. №0004522330 про застосування штрафних (фінансо вих) санкцій в сумі 320 грн.

Надані позивачем копія поштового конверту з відбитком календарного штемпеля 27.01.2010р. і довідкою пошти від 03.03.2010р. про причини повернення поштового відправ лення (а.с. 21), а також акт ДПІ від 09.03.2010р. №10/23-30 про розміщення рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій на дошці оголошень (а.с. 20) стосуються іншо го рішення ДПІ -від 26.01.2010р. №0000052330, а не вказаного позивачем, тому згідно з ч. 1 ст. 70 КАС суд не бере їх до уваги за неналежністю.

Інших належних доказів одержання відповідачем рішення ДПІ від 09.11.2010р. №0004522330 про застосування штрафних (фінансо вих) санкцій в сумі 320 грн. позивач суду не надав, за відсутності чого суд приходить до висновку, що зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у розмірі 320 грн. не може вважатися узгодженим, а отже не набуло статус податко вого боргу.

Крім цього, зазначені штрафні санкції застосовано до введення в дію ПК (2755-17) , тому вони не вважаються податковим зобов'язанням у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону №2181, оскільки не пов'язані з нарахуванням і сплатою податків (зборів, обов'язкових платежів).

Отже, враховуючи не доведеність позивачем тих обставин, на які він посилається у під твердження вимоги про стягнення 35 грн., та беручи до уваги фактичну відсутність вказаного податко вого боргу, позов в зазначеній частині є необґрун тованим і не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 158-163 КАС, суд

1. Задовольнити частково адміністративний позов Державної податкової інс пекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державної податкової інс пекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби 200,42 грн. в рахунок погашення податкового боргу зі збору на розвиток виноградар ства, садівництва і хмелярства за грудень 2010р.

3. Відмовити Державній податковій інс пекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.