- зобов'язати Керівника Державної судової адміністрації України розглянути у повній відповідності до вимог ЗУ "Про звернення громадян" мою скаргу до Державної судової адміністрації України, про яку веде мову заступник голови Державної судової адміністрації України пан ОСОБА_2 у своєму листі на мою адресу за вих. № П-1208/12 від 09.07.2012 р., і надати мені змістовну відповідь на неї у письмовій формі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2012 р. позовну заяву у справі № 2а-10127/12/2670 залишено без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви. Позивачу було встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 05.08.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2012 р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 2а-10127/12/2670.

Згідно з ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначаються:

1) дата, час та місце її прийняття;

2) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв постанову;

3) ім'я (найменування) сторін;

4) предмет адміністративного позову;

5) положення закону, якими суд керувався і на підставі яких задоволено позов;

6) висновок суду по суті вимог;

7) розподіл судових витрат;

8) обов'язок відповідача виконати постанову негайно, крім постанови в адміністративній справі, передбаченій пунктом 2 частини першої цієї статті;

9) строк набрання постановою законної сили та порядок її оскарження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем та відповідачем докази та повідомлені ними обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі.

Так, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Положення закону, якими суд керувався і на підставі яких у задоволенні позову відмовлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 145 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI (2453-17) ) Державна судова адміністрація України здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Відповідно до ст. 147 Закону № 2453-VI Державну судову адміністрацію України очолює Голова Державної судової адміністрації України.

Голова Державної судової адміністрації України, зокрема, керує діяльністю Державної судової адміністрації України, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань; організовує роботу Державної судової адміністрації України.

Частиною 2 ст. 149 Закону № 2453-VI передбачено, що керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність.

Згідно ст. 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР (393/96-ВР) ) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 16 Закону № 393/96-ВР передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Згідно ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Згідно наданих заперечень відповідача та доданих до них письмових доказів судом встановлено, що відповідач в порядку Закону № 393/96-ВР (393/96-ВР) листом від 26.04.12 № П-757/12 направив скаргу позивача за належністю для розгляду до керівника апарату Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з повідомленням про результат розгляду.

Керівник апарату Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 листом від 16 травня 2012 р. № 01-4683/12 надала позивачу пояснення про результат розгляду скарги, в яких зазначила, що апеляційний розгляд справи № 2а/0470/9805/11 відбувся 20.03.2012 р., за результатами якого було ухвалено судове рішення. 23.03.2012 р. матеріали справи були повернуті до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 209 КАС України.

На заяву від 23.03.12 № 68286/12 позивачу було надано обґрунтовану відповідь про те, що для ознайомлення з матеріалами справи та технічним записом судового засідання йому необхідно звернутися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Крім цього, судом встановлено, що на вимогу позивача йому було направлено копію судового рішення від 22.03.2012 р. по справі № 2а/0470/6402/11, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія реєстру вихідної кореспонденції від 27.03.2012 № 153.

Листом від 08.08.12 № П-1208/12 відповідач надав позивачу відповідь на його скаргу від 09.04.2012 р. та повідомив, що наведені у скарзі доводи в ході перевірки не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем було вчинено всі необхідні дії щодо розгляду і надання обґрунтованих і своєчасних відповідей на скарги позивача.

Відтак, беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання Керівника Державної судової адміністрації України розглянути у повній відповідності до вимог ЗУ "Про звернення громадян" (393/96-ВР) скаргу позивача до Державної судової адміністрації України, про яку веде мову заступник голови Державної судової адміністрації України пан ОСОБА_2 у своєму листі на адресу позивача за вих. № П-1208/12 від 09.07.2012 р., і надання позивачу змістовної відповіді на неї у письмовій формі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158- 163, ст. 183-2, ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.