ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
20 вересня 2012 року № 2а-9573/12/2670
( Додатково див. постанову Київського апеляційного адміністративного суду (rs29287252) )
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту» до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2012 №0000812302, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2012 №0000812302.
Позовні вимоги мотивовано відсутністю правових підстав для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту», а також тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на підставі хибних висновків акту перевірки від 17.01.2012 №16/23-2/33998057 щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО», прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012 №0000812302, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 337 163,00 грн.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 17.01.2012 №16/23-2/33998057 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 07.02.2012 №0000812302. Так, відповідачем вказано на нікчемність господарських операцій між товариством обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»та товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО»як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків за відсутності факту реальності господарських операцій.
В судове засідання 19.09.2012 представник відповідача не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-9573/12/2670 у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО»за період серпень 2011 року.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва складено акт від 17.01.2012 №16/23-2/33998057 в якому зафіксовано порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»в серпні 2011 року приписів статей 3, 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Додатково державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва складено доповнення до акту перевірки без номеру, без дати, в якому заново викладено зміст результатів перевірки та вказано на порушення позивачем статті 185, пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.4 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а також пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 (z0233-97) , що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 269 730,00 грн.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012 №0000812302, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 337 163 грн., у тому числі: 269 730,00 грн. -основний платіж, 67 433,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно із статтею 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.
Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частин першої та другої пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Згідно з частиною третьою пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Частина четверта пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлює, що запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
З матеріалів справи вбачається, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»надіслано запит від 21.12.2011 №17266/10/23-211 про надання інформації, в якому орган державної податкової служби зобов'язував платника податків протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту надати письмові пояснення та копії документів щодо документального підтвердження господарських відносин, зокрема, з товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО».
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва 29.12.2011 надано інформацію, яка була предметом інформаційного запиту. Зазначене не спростовувалось відповідачем.
За таких обставин позивач у встановлений законом та інформаційним запитом строк надав відповідачу необхідні пояснення та документи.
Незважаючи на це, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва видано наказ від 16.01.2012 №33 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО».
При цьому, відповідачем не доведено суду факту надіслання платнику податків - товариству з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Зазначені дії відповідача не відповідають приписам пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.
Враховуючи наведене, наказ державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 16.01.2012 №33 винесено відповідачем необґрунтовано та безпідставно.
Суд також звертає увагу на неналежне оформлення державною податковою інспекцію у Печерському районі міста Києва акту від 17.01.2012 №16/23-2/33998057 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО»за період серпень 2011 року. У висновках даного акту встановлено порушення позивачем законодавства, яке на момент вчинення такого правопорушення втратило чинність.
Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцію у Печерському районі міста Києва було складено документ - доповнення до акту від 17.01.2012 №16/23-2/33998057, який не містить ані дати винесення, ані номеру реєстрації. Разом з тим, відповідно до пункту першого розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 за №34/18772 (z0034-11) , результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Жодних доповнень до акту документальної перевірки зазначеним порядком не передбачено.
Отже судом встановлено порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки позивача та оформлення результатів проведення такої перевірки.
Аналізуючи доводи позивача щодо необґрунтованості податкового повідомлення-рішення, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (z0168-95) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 № 742/11/13-11 (v0742760-11) .
Як вбачається із акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 17.01.2012 №16/23-2/33998057 висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»та товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО»за договором від 27.07.2011 №АС-17/11 як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.
На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»та товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО»позивачем надано суду: договір від 27.07.2011 №АС-17/11 з додатками - протоколом узгодження договірної ціни та технічним завданням щодо виконання робіт та оформлення звітів; замовлення від 08.08.2011 №08-08/11, від 10.08.2011 №10-08/11, від 12.08.2011 №12-08/11; виписки з рахунку за серпень 2011 року; акти здачі-приймання робіт від 08.08.2011 №26, від 25.08.2011 №28, від 26.08.2011 №29; податкові накладні від 23.08.2011 №26, від 25.08.2011 №28, від 26.08.2011 №29. Згідно вказаних документів товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»замовило у товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО»послуги, що було зумовлено безпосередньо здійсненням його господарської діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що однією з підстав для визначення позивачеві оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання, стали висновки акту перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО», які ґрунтуються на письмових поясненнях директора товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО»ОСОБА_1, який повідомив, що не здійснював жодних фінансово-господарських відносин з іншими підприємствами, документи щодо реєстрації товариства підписав на прохання сторонньої особи. Однак доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що директор контрагента був номінальним керівником, податковим органом не подано, узгодженості дій позивача та контрагента, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкової вигоди, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва не наведено, реальність господарських операцій відповідачем під час перевірки не досліджувалась.
Разом з тим, державною податковою інспекцію у Печерському районі міста Києва не вказано, які саме порушення податкового законодавства фактично були вчинені товариством з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту». Так, акт перевірки містить викладення норм законодавства України, проте не містить чіткого визначення змісту правопорушення позивачем цих норм із зазначенням первинних документів, які не відповідають вимогам закону.
Під час перевірки відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «СЛОН І МО», а також не досліджувався зміст договору, укладеного контрагентами, жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.
За таких обставин, відповідачем не надано суду доказів, що оскаржуване повідомлення-рішення від 07.02.2012 №0000812302 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Агрегатор Мобільного Контенту»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2012 №0000812302 підлягають задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Окружний адміністративний суд міста Києва,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 07.02.2012 №0000812302.
постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Літвінова А.В.