за позовною заявою Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностідодержавного підприємства «Конярство України»простягнення заборгованості у розмірі 127454грн. 27коп.,

Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі -Фонд, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державного підприємства «Конярство України» (далі -ДП «Конярство України», відповідач), в якій просить стягнути прострочену заборгованість в сумі 127454грн. 27коп.

Позовні вимоги Фонду обґрунтовано тим, що філія «Лозівський кінний завод №124» державного підприємства «Конярство України» (далі -Філія) має перед Фондом заборгованість зі сплати страхових виплат, яку на день подачі позову не сплачено. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії «АБ» №337922 правовий статус Філії визначено як суб'єкт без права юридичної особи є підрозділом ДП «Конярство України», а тому позовні вимоги звернуті саме до останнього.

Також позивач посилається на порушення Філією Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (2240-14) , шляхом безпідставної несплати суми заборгованості.

ДП «Конярство України»стосовно задоволення позову Фонду заперечує, посилаючись на тривалу реорганізацію підприємства. У судовому засіданні представником відповідача зазначено, що Філією відповідно до вимог чинного законодавства подавались до відповідача відповідні звіти.

Ухвалою суду від 16 серпня 2012 року (протокольною) відмовлено у задоволенні клопотання ДП «Конярство України» про зупинення провадження у справі до встановлення правонаступника, оскільки доводи, на які послався представник відповідача, є необґрунтованими.

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 16 серпня 2012 року о 09год. 22хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Філія «Лозівський кінний завод №124» державного підприємства «Конярство України» зареєстровано страхувальником в Лозівській міжрайонній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 30 вересня 2011 року та присвоєно реєстраційний код 630210000803.

На підставі наказу ДП «Конярство України» від 14 червня 2011 року №6 на базі майна державного підприємства «Лозівський кінний завод №124» у складі державного підприємства «Конярство України» створено дану Філію.

Філія не є юридичною особою, що підтверджується довідкою ЄДРПОУ від 04 липня 2011 року, в якій головним підприємством зазначено ДП «Конярство України».

ДП «Конярство України»зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код за ЄДРПОУ 37404165), має в складі 14 відокремлених підрозділів -філій, у тому числі - філію «Лозівський кінний завод №124».

З матеріалів справи вбачається, що Фондом 20 січня 2012 року було прийнято від Філії звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 2011 рік.

Як вбачається зі звіту та картки страхувальника, несплачена Філією сума заборгованості 127454грн. 27коп. складається з заборгованості згідно з актами приймання-передачі (126289грн. 56коп.) та з донарахованої самостійно суми пені (1164грн. 71коп.).

Крім того, з зазначених доказів вбачається, що вказаний звіт за 2011 рік подавався філією «Лозівський кінний завод №124» як філією державного підприємства «Конярство України». Доказів, які б свідчили про передачу іншій особі зобов'язань Філії, які виникли до часу видання наказу №6 від 14 червня 2011 року «Про створення філії «Лозівський кінний завод №124» державного підприємства «Конярство України», відповідачем не надано.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року №2240-ІІІ (далі -Закон України №2240) на страховика покладається обов'язок здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, і фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з частиною 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (2464-17) (з урахуванням відповідних змін на час виникнення спірних правовідносин) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Підпунктом 2 пункту 2 статті 27 Закону України №2240 (в редакції від 01 липня 2010 року) передбачено, що страхувальник повинен сплачувати в повному обсязі та в установлені строки страхові внески.

Крім того, підпунктом 4 пункту 2 статті 27 Закону України №2240 на страхувальника покладається обов'язок вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як судом вище встановлено, нарахована у звіті Філією сума заборгованості становить 127454грн. 27коп., докази, які б свідчили про сплату останньої сторонами не надано.

Враховуючи положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість даного позову та про необхідність його задоволення.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69- 72, 86, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

Позов Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Конярство України»(01001 м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; код за ЄДРПОУ 37728251) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (61200 м. Харків, пл. Конституції, 1, Палац Праці, 3-й під'їзд, 4-й поверх; р/р 37171200800020 в Головному управлінні Державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011, код 21224442) заборгованість на загальну суму 127454грн. 27коп. (сто двадцять сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 27коп.).

постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.