ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 липня 2012 року № 2а-5895/12/2670
|
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:
від позивача: Кузьмін Д.В.(дов. від 16.01.2012р. )
від відповідача: Блажко Н.С. (дов. від 30.05.2012р. №52)
розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауді -Центр Київ»з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень -рішень.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.07.2012 року в 14год. 27хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ауді -Центр Київ»(надалі по тексту також -Позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби України (надалі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень -рішень.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що при прийняті оскаржуваних податкових повідомлень рішень Відповідачем допущено цілу низку грубих порушень норм чинного податкового законодавства України, що завдало шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що діяв в межах, у спосіб та на підставі норм чинного законодавства, а відтак у задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Ауді-Центр Київ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 21.03.2012р. № 417 /2202/33443216.
Перевіркою відображених у рядку 06.6 Декларацій «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного ( податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року»за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. у загальній сумі 43786125,00 грн., встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.6 Декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (від'ємне значення рядка 07 декларації за попередній податковий рік або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) за 4 кв. 2011 року на суму 43786125,00 грн. (2008 р. - 34428139,00 грн., 2009 р. - 9357986,00 грн.), а саме: статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/ або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Пунктом 37.1. статті 37 ПК України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом. Пунктом 1 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України (2755-17)
, визначено, що розділ III ПК України (2755-17)
застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. В порушення п.3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України (2755-17)
до складу валових витрат ТОВ «Ауді - Центр Київ»включено від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане ним за результатами здійснення господарської діяльності за 2008-2009 p.p.
Згідно абз.2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України (2755-17)
розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за І кв.2011 року без урахування будь-яких інших періодів. Пояснення підприємством не надавались.
Згідно з п. 2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17)
від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ (2755-17)
) платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.
Відповідно до п. 150.1 ст. 150 далі - ПКУ (2755-17)
, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року с від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого кварталу наступного податкового року. Водночас, згідно з п. З підр. 4 р. XX "Перехідні положення" ПКУ (2755-17)
пункт 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. В рядку 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПА України від 28.02.2011 №114 (z0397-11)
, відображається від'ємне значення об'єкта оподаткування першого календарного кварталу 2011 року. Таким чином, для включення до складу витрат, починаючи з II кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками 2010 року, яке відображається в р. 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року. Таким чином, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в 4 кв. 2011р. на суму 43786125,00 грн. (2008р. - 34428139,00 грн., 2009 р. - 9357986,00 грн.) Пояснення підприємством не надавались.
Відповідно до розділу VIII «Екологічний податок» Податкового кодексу України (2755-17)
від 02.12.2010 року № 2755-VI ( зі змінами та доповненнями) починаючи з 01.01.2011 року передбачено обчислення та справляння екологічного податку.
У відповідності з п «і» ст.17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов'язані своєчасно та в установленому порядку сплачувати екологічний податок. Платниками екологічного податку є СГД. юридичні особи, під час провадження діяльності яких на території України зокрема здійснюються: - викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; - скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; - розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.
Об'єктом та базою оподаткування по екологічному податку зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу ( ст. 240, 242 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового Кодексу України платниками екологічного податку є, зокрема суб'єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.
Згідно з пп.. 14.1.223 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах ( місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти ( місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами . Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до компетенції ( ст.22 Закону Про відходи).Основне призначення спеціально відведених місць чи об'єктів - видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження.
Статтею 246 Податкового Кодексу України визначені ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об'єктах, зокрема п.246.2 ст.246 встановлено ставки податку в гривнях за тонну на відходи в залежності від класу небезпеки відходів. Пунктом 2 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (2755-17)
встановленого за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно, ставки податку становлять 50 % від ставок, передбачених зокрема ст. 246 Податкового Кодексу України.
Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі: в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж -3 (п 246.5. ст. 246 Податкового кодексу України). За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки податку, збільшуються у 3 рази (п. 246.4 ст. 246 Податкового кодексу України). Суми податку обчислюються платниками податку та податковими агентами самостійно щокварталу ( ст. 249 Податкового Кодексу України). Базовий податковий період дорівнює календарному кварталу. Платники податку та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (ст. 250 Податкового Кодексу України).
Відповідно до п.249.6 ст. 249 Податкового Кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, який справляється за розміщення відходів та обчислюється платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів в тоннах, ставок податку в гривнях за тонну та коригуючи коефіцієнтів.
На підставі наданих для перевірки документів було встановлено наступне. Починаючи з 01.01.2011 року Позивач самостійно обчислював та сплачував до бюджету суми податкових зобов'язань по екологічному податку .
Об'єктом оподаткування по екологічному податку за перевіряємий період у Позивача були: фактичний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; обсяг утворених розміщених відходів (люмінесцентні лампи, відходи 2. 3 та 4 класу небезпеки) Позивачем за перевіряємий період отримувало дозвіл: на 2007-2012 роки - дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря № 8036300000-197 від 01.10.2007 року.
Відповідно до договору №490/1 від 11.05.2011 року ТОВ «Українсько німецька компанія «Біос»надає ТОВ «Ауді-Центр Київ» екологічні послуги по вилученню відходів. Факт надання відповідних послуг оформлюється актами виконаних робіт ( наданих послуг).
Зокрема, в ході судового розгляду справи встановлено, що Позивач дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на використання спеціально відведених місць для розміщення відходів не отримував та для перевірки не надавав. Відповідно до діючого законодавства, враховуючі відсутність спеціально відведеного місця для розміщення відходів, а саме відповідно до п.246.4ст. 246 Податкового кодексу України, при обчисленні суми податкового зобов'язання по екологічному податку в частині розміщення відходів, ТОВ «Ауді-Центр Київ» повинно було застосовувати: - відповідні ставки податку за розміщення відходів згідно до пп.246.1.2 п.246.1, п..246.2 ст. 246 Податкового Кодексу України; - коригуючий коефіцієнт в розмірі «3», відповідно до п.246.4 ст. 246 Податкового кодексу України; - коригуючий коефіцієнт в розмірі «3» відповідно до п.246.5 ст. 246 Податкового кодексу України.
За період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року Позивачем задекларовано екологічного податку у сумі 3910,98 грн.
Перевіркою повноти визначення сум податкових зобов'язань по екологічному податку встановлено його заниження на загальну суму 7630,76 грн., зокрема в 2 кварталі 2011 року на суму - 4621,06 грн., в 3 кварталі 2011 року на суму - 1448,10 грн. в 4 кварталі 2011 року на суму - 1561,60 грн.
На порушення п.246.4 ст.246, п.249.6 ст. 249 Податкового Кодексу України встановлено заниження суми податкового зобов'язання по екологічному податку в 2-4 кварталах 2011 року на загальну суму 7630,76 грн., зокрема в 2 кварталі 2011 року на суму - 4621,06 грн., в 3 кварталі 2011 року на суму - 1448,10 грн. в 4 кварталі 2011 року на суму -1561,60 грн.
Зазначене порушення було допущено в наслідок невірного застосування коригуючого коефіцієнту за розміщення відходів у випадку відсутності спеціально відведеного місця для розміщення відходів.
Розділом XII «Місцеві податки і збори» Податкового Кодексу України (2755-17)
обчислення та сплата до бюджету збору за право на використання символіки м. Києва починаючи з 01.01.2011 року не передбачено, відповідно податкові зобов'язання по зазначеному збору виникали у ТОВ «Ауді-Центр Київ»тільки до 31.12.2010 року.
Відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 p. № 56-93 (56-93)
«Про місцеві податки і збори»(зі змінами та доповненнями) збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Цією ж статтею встановлено граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки.
Статтею 15 Закону України від 25.06.91 р. №1251-ХП "Про систему оподаткування" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що механізм справляння і порядок сплати місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) установлюється сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку та у межах граничних ставок, передбачених законами України.
У м. Києві збір за право на використання символіки встановлено рішенням Київської міської ради від 15.02.94 p. № 7 (ra0007052-94)
. Згідно з Положенням про збір за право на використання символіки міста Києва (у редакції розпорядження КМДА від 09.04.96 p. № 514 (ra0514017-96)
, зі змінами та доповненнями, далі - Положення), що діяло до набрання чинності рішення № 149/3240 (ra0149023-06)
, платниками збору були юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями. З 11 квітня 2006 року збір справляється згідно з Положенням про збір за право на використання символіки міста Києва (у редакції рішення Київської міської ради від 09.03.2006 p. №149/3240 (ra0149023-06)
), відповідно до якого платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які в установленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.
Згідно з п. 1.2 Положення до місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста, слово «Київ»відноситься до Переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору в установленому порядку затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 p. № 39 (ra0039017-96)
.
Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Положення об'єктом оподаткування збором для юридичних і фізичних осіб є виготовлена продукція (виконані роботи, надані послуги) з використанням символіки м. Києва з комерційною метою. Розрахунковою базою оподаткування збором юридичних осіб є, зокрема: - загальна вартість виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) підприємств, організацій, установ, у власних назвах або товарних знаках яких використовується символіка міста у комерційних цілях; - вартість окремих видів продукції (робіт, послуг), при виготовленні (виконанні, наданні) яких використовується символіка м. Києва.
Відповідно до п.4.1 p.IV рішенням Київської міської ради від 15.02.94 p. № 7 (ra0007052-94)
«Про введення збору за право на використання символіки м. Києва»із змінами та доповненнями ставка збору встановлена в розмірі 0,1 відсотка вартості виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг, показник доходів від здійснення банківських операцій) з використанням символіки м. Києва (за вирахуванням податку на додану вартість).
Статтею 263 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько-торговельною є діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.
Статтею 1 Закону України від 01.12.2005 p. №3164-IV "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" встановлено, що послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій. Отже, роздрібна чи оптова торгівля є послугою із задоволення потреб юридичних осіб і громадян в товарах народного споживання.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 16.07.99 p. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями) фінансова, податкова та статистична звітність, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Отже, при обрахуванні збору за право на використання місцевої символіки використовується показник доходу від продажу товарів (робіт, послуг) який відображається у рядку 01.1 декларації з податку на прибуток підприємства ( форма звіту діяла в 2010 році) та відображається у статті «Доход (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, зменшений на суму непрямих податків. Ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 57 Господарського кодексу України визначають, що місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. Відповідно до «Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу», затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 року №65 (z0792-04)
, у найменуванні юридичної особи зазначаються її організаційно-правова форма та її назва. Використання слів з Переліку «для визначення місцезнаходження»вважається у разі, якщо вони застосовуються не у назві, що зазначається у лапках, а в першій частині найменування, його організаційно - прововій формі.
Використання у назві підприємства ТОВ «Ауді-Центр Київ», слово «Київ»використовується як його невід'ємна складова.
Таким чином та враховуючи те, що згідно з Переліком до місцевої символіки віднесено слово «Київ», ТОВ «Ауді-Центр Київ»при здійсненні діяльності на території м. Києва та використовуванні символіку м. Києва з комерційною метою є платником збору за право використання символіки м. Києва і зобов'язаний подавати розрахунки збору за місцем своєї реєстрації та сплачувати збір до бюджету міста Києва.
За період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року ТОВ «Ауді-Центр Київ» податкові розрахунки по збору за право на використання символіки м. Києва до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва не подавало, збір до бюджету не вносило.
На підставі поданих декларацій податку на прибуток показник доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року становив 149676418,0грн, зокрема : 2квартал 2010 року - 45236531,0 грн. ( декларація від 05.08.2010 року № 152006); 3 квартал 2010 року - 40843248,0 грн. ( декларація від 10.03.2011 року № 321407); 4квартал 2010 року - 63596639.0 грн. ( декларація від 10.03.2011 року № 321403).
На порушення п.2.2 р.ІІ, р. ІІІ, п.4.1 p.IV, п.6.3. р. VI рішення Київської міської ради від 15.02.94 p. № 7 (ra0007052-94)
«Про введення збору за право на використання символіки м. Києва» із змінами та доповненнями встановлено заниження суми податкового зобов'язання по збору за право на використання символіки м. Києва на загальну суму 149676,42 грн., зокрема в 2 кварталі 2010 року на суму - 45236,53 грн., в 3 кварталі 2010 року на суму - 40843,25 грн., в 4 кварталі 2010 року на суму - 63596,64 грн.
На порушення п.6.2. р. VI рішення Київської міської ради від 15.02.94 p. № 7 (ra0007052-94)
«Про введення збору за право на використання символіки м. Києва» із змінами та доповненнями встановлено неподання податкової звітності по збору за право на використання символіки м. Києва за 2-4 квартали 2010 року.
За зазначене порушення в частині заниження суми податкового зобов'язання передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 123.1 cт. 123 Податкового кодексу України (2755-17)
.
За зазначене порушення в частині неподання податкової звітності передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 120.1 cт. 120 Податкового кодексу України (2755-17)
.
На підставі наданих для перевірки документів було встановлено, що для здійснення господарської діяльності ТОВ «Ауді центр Київ» орендує нежитлове приміщення у ТОВ «Автохаус Київ Гмбх»по вул. Дніпровська набережна 16 в загальною площею 5286,9 м.кв (договір оренди №АК-1/2009 від 31.12.2009 року). Окремого договору на послуги з водопостачання з ТОВ «Автохаус Київ Гмбх» ТОВ «Ауді центр Київ» не заключало та для перевірки не надавало.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 158, 161- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ауді -Центр Київ»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень -відмовити повністю.
постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.