До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Омега-Інвест»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому просить

визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 17 лютого 2012 року № 0000087225;

стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Омега-Інвест»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 700 000 (сімсот тисяч) грн.;

стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Омега-Інвест»пеню в розмірі 36 073 (тридцять шість тисяч сімдесят три грн.) 97 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

В судове засідання представники відповідачів не з'явилися, через канцелярію суду надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Справа, відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянута в порядку письмового провадження.

Відповідачем-1 у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Відповідачем-2 позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва (далі -відповідач-1) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Альфа-Омега-Інвест»(далі - позивач) за січень 2011 року, за результатами якої було складено Акт від 31.01.2012 року №15/07-214/34999452.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 50.1 ст.50, п.200.4, п. 200.6 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки та п. 78.1.8 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012р. № 0000087225, яким позивачу, за порушення п. 200. 4 Податкового кодексу України (2755-17) було зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на 700000грн. та застосовано штрафні ( фінансові) санкції в сумі 1 грн.

Порушення, встановлені перевіркою, полягали в тому, що позивачем за вх. №258942 від 08.06.2011р. було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за січень 2011р. Зазначеним уточнюючим розрахунком позивачем було змінено визначення рядків 23.2 та 23.1, зокрема, зменшено значення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних періодів та збільшено значення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку в банку.

Суд з правомірністю даних дій не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 200.6 та 200.7 Податкового кодексу України (2755-17) , платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. (п. 200.6)

Отже, платник податку може прийняти рішення про визначення способу отримання ним відшкодування, зазначене рішення відображається в декларації. При цьому нормою п.200.6 прямо передбачено, що сума, відносно якої прийнято рішення не може використовуватися (відображатися) платником в інших деклараціях.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (п. 200.7)

Суд доходить висновків, що даною правовою нормою визначено порядок дій платника податку з моменту виникнення права на відшкодування, зокрема, право платника при прийнятті рішення про повернення, на подання заяви про відшкодування. Судом вбачається, що виникнення такого права нормами Податкового кодексу України (2755-17) , обумовлено виникненням права на відшкодування, тобто періодом виникнення права на податковий кредит, або наступним податковим періодом.

Такі висновки суд мотивує тим, що Податковим кодексом (2755-17) встановлюється збалансована система, якою визначається момент виникнення права на податковий кредит, дана система співвідноситься з системою виникнення податкових зобов'язань, в свою чергу виникнення права на бюджетне відшкодування та період такого виникнення, повинно відповідати виникненню обов'язку зі сплати, зокрема, періоду сплати.

Суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що нормами Податкового кодексу України (2755-17) не передбачено можливості зміни визначеного напрямку відшкодування у зв'язку з невиконанням податковим органом обов'язків щодо відшкодування чи зміною потреб платника податку.

Відповідно до п. 13 розділу 3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого наказом ДПА від 25.01.11р. №41, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 16.02.11р. за № 197/18935 (z0197-11) , уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з ПДВ) подаються платником у визначених Кодексом випадках.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник ПДВ не має права на складання уточнюючого розрахунку з метою зміни напряму відшкодування, оскільки зміна напряму відшкодування не може розцінюватись як виправлення помилки.

Керуючись ст. ст. 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.