розглянувши у порядку письмового провадження спра ву за позовом Публічного акціонерно го товариства "ОТП Банк" (далі -ПАТ "ОТП Банк") до Спеціалізованої державної податко вої інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - СДПІ) про визна ння нечинними, скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2007р. №0000484310/3 та від 07.12.2007р. №0001014310/3,

Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", звернулося до суду з позовом, в остаточному варіанті якого просило визнати нечин ними і скасувати подат кові повідомлення-рішення СДПІ від 10.12.2007р. №0000484310/3 про визначення податко вих зобов'язань з ПДВ у сумі 10059,02 грн. (у т.ч.: 6706,01 грн. -основ ний платіж, 3353,01 грн. -штраф) та від 07.12.2007р. №0001014310/3 про визна чення подат кових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 11462845,64 грн. (у т.ч.: 5434431,58 грн. - основний платіж, 6028415,06 грн. -штраф).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2008р., залише ною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2009р., позов задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ від 10.12.2007р. №0000484310/3 та від 07.12.2007р. №0001014310/3.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2011р. скасовано постано ву Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2008р. та ухвалу Київського апе ляційного адміністративного суду від 23.10.2009р. в частині задоволення позову про скасу вання податкового повідомлення-рішення від 07.12.2007р. №0001014310/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 11462845,64 грн. (у т.ч.: 5434431,58 грн. -основний платіж, 6028415,06 грн. -штраф), а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині зазначені рішення судів першої і апеляційної інстанцій залишено без змін.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий адміністративний суд Украї ни виходив з того, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано та відповідно до приписів пп.пп. 8.2.1, 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку під приємств" (далі - Закон №334/94) встановлено правомірність нара хування позивачем амортизації на балансову вартість систе ми обладнання охоронно-пожежної сигналізації, мультимедійного проектору і комутаторів за нормами, встановленими для основних фондів 2-ї та 4-ї групи. Однак висновок судів про правомірність нарахування амортизаційних відрахувань на балансову вартість легкових автомобілів з врахуванням сплаченого ПДВ суперечить пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону №334/94, оскільки така можливість визначена лише для платника податку на прибуток, який не має статусу платника ПДВ. Також помилковим суд касаційної інстанції визнав застосування су дами попередніх інстан цій пп.пп. 12.2.1, 12.2.2, 12.2.3 п. 12.2. ст. 12 Закону №334/94, оскіль ки за висновком касаційного суду можливість включення до валових витрат сум страхового резерву передбачена лише щодо тих сум страхового резерву, які сформовані під наявну дебіторську заборгованість і які обліковуються на балансі банку на кінець звітного періоду.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України вказав на необхідність врахування даних обставин і, з огляду на прийняття одного податкового повідомлення-рішення за декількома порушеннями, встановлення в яких саме сумах були донараховані податкові зобов'язання та застосовані штрафні санкції по цим порушенням.

Під час розгляду справи 20.12.2011р. представники позивача підтримали вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ від 07.12.2007р. №0001014310/3 з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях до неї. Позов у цій частині обґрунтовано наступними обставинами: - позивачем правомірно застосовано норми амортизації при нарахованні амортизаційних платежів на балансову вартість придбаних сис те м обладнання охоронно-пожежної сигналізації, мультимедійного проектору і комутаторів за нормами, які відносяться до основних фондів 2-ї та 4-ї груп, а висновок відповідача про віднесення вказаних основних фондів до 1-ї групи є помилковим; - позивачем правомірно амортизувалася балансова вартість придбаних легкових автомобілів з урахуванням сплаче ного при їх придбанні ПДВ, як передбачено пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 та пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/94 "Про податок на додану вартість" (далі -Закон №168/97); - позивач правомірно не включив до валових доходів 2202567,10 грн. роз формованого страхового резерву під надані гарантії, а також правомірно включив до вало вих витрат 19140286,59 грн. сформованого страхового резерву під надані гарантії, які є самостій ними активним операціями банку, а створення страхового резерву за наданими банком гарантіями прямо передбачено п. 12.2 ст. 12 Закону №334/94.

В додаткових письмових поясненнях від 01.12.2011р. №12-4/87598 позивач вказує, що податкове повідомлення СДПІ від 07.12.2007р. №0001014310/3 вважається відкликаним, оскільки відкликаними є вимоги, і немає підстав для стягнення визначених цим рішенням коштів. В додатковому обґрунтуванні від 20.12.2011р. №12-4/12897 позивач у підтвердження обґрунтованості свої доводів посилається та додає ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09.11.2011р. по аналогічній справі №11/201.

Відповідач явку свого представника до суду повторно не забезпечив, додаткових пояснень (заперечень) з урахуванням мотивів прийнятого Вищим адмініс тратив ним судом України рішення до суду не надходило. Подане відпові дачем клопотання про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення.

У своїх письмових запереченнях, які раніше подавалися до суду, відповідач не визнав позов та просив відмовити в його задоволенні з наступних підстав: - позивачем помилко во за нормами 2-ї та 4-ї груп основних засобів здійснив амортизацію вартості придбаних сис те м обладнання охоронно-пожежної сигна лізації, мультимедійного проектору і комута торів за нормами, які, як стверджує відповідач, відносяться до 1-ї групи основних засобів, а також помилково амортизував вартість придбаних легкових автомобілів з урахуванням ПДВ, що загалом призвело до завищення амортизаційних відрахувань на суму 394872,64 грн.; - пози вач помилково занизив валові доходи на 2202567,10 грн. та завищив вало ві витрати на 19140286,59 грн. по операціям з формування страхового резерву по наданим гарантіям та авалям, фактична дебіторська заборгованість за якими була відсутня.

Після наданих представниками позивача пояснень, з огляду на наявність передбачених ч. 6 ст. 128 КАС обставин та зважаючи на відсутність заперечень, суд продовжив розгляду справи у порядку письмового провадження. Інших додаткових матеріалів від сторін по справі до суду не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення представників позива ча, а також беручи до уваги мотиви суду касаційної інстанції, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

У період з 21.02.2007р. по 04.04.2007р. СДПІ проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 30.09.2006р., оформлену в актом від 19.04.2007р. №387/43-10/21685166.

Перевіркою серед іншого виявлено і зафіксовано в акті порушення п. 1.32 ст. 1, пп.пп. 4.1.2, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп.пп. 5.2.1, 5.2.4 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп.пп. 5.4.4, 5.4.6, 5.4.8 п. 5.4 ст. 5, пп. 7.3.8 п. 7.3 ст. 7, пп.пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.2 п. 8.2, пп.пп. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3, пп.пп. 8.4.1, 8.4.4 п. 8.4, пп. 8.6.1 п. 8.6, пп. 8.7.1 п. 8.7 пп. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8, пп. 11.3.6 п. 11.3 ст. 11, пп.пп. 12.2.1, 12.2.2, 12.2.4 п. 12.2 ст. 12 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку під приємств" (далі - Закон №334/94) в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 5549207,21 грн., у т.ч. по періодам:

1 квартал 2004р. -149777,22 грн.,

1 півріччя 2004р. -1365327,30 грн.,

3 квартали 2004р. -1308477,27 грн.,

2004р. -1703248,89 грн.,

1 квартал 2005р. -572869,05 грн.,

1 півріччя 2005р. -2031795,84 грн.,

3 квартали 2005р. -1373789,71 грн.,

2005р. -1402687,67 грн.,

1 квартал 2006р. -657191,36 грн.,

1 півріччя 2006р. -2808924,29 грн.,

3 квартали 2006р. -2443270,65 грн.,

Позивачем подано заперечення від 24.04.2007р. №01/05/2945 на акт перевірки, за наслідками розгляду яких відповідач залишив без змін висновки перевірки, про що повідо мив позивача листом від 27.04.2007р. №5633/10/43.

За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 04.05.2007р. №0000474310/0, яким визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 11638669,33 грн. (у т.ч.: 5549207,21 грн. -основний платіж, 6089462,12 грн. -штраф).

Рішенням СДПІ від 13.07.2007р. №8440/10/25-019 скарга позивача на податкове пові домлення-рішення від 04.05.2007р. №0000474310/0 задоволена частково, а вказане повідом лення-рішення скасовано в частині визначення податного зобов'язання у розмірі 14037,75 грн. та відповідну частину застосованої штрафної санкції, у зв'язку з вірним включенням Миколаївською філією витрат у сумі 56151 грн. на придбання інформаційно-консультацій них послуг до складу валових витрат (с. 65-67 акта).

СДПІ прийнято наступне податкове повідомлення-рішення від 19.07.2007р. №0000654310/1, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 11613953,45 грн. (у т.ч.: 5535169,46 грн. -основний платіж, 6078783,99 грн. -штраф), яке залишено без змін рішенням ДПА у м. Києві від 24.09.2007р. №3462/10/25-114.

СДПІ прийнято наступне податкове повідомлення-рішення від 28.09.2007р. №0000654310/2, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 11613953,45 грн. (у т.ч.: 5535169,46 грн. -основний платіж, 6078783,99 грн. -штраф)

Рішенням ДПА України від 30.11.2007р. №11967/6/25-0115 скасовано вказані вище податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг в частині визна чення податного зобов'язання у сумі 60355,92грн. і відповідну частину застосованого штра фу, у зв'язку з вірним відображенням у податковому обліку операцій з іноземною валю тою та помилковістю висновку щодо неправомірного не включення 241423,68 грн. до доходів.

На підставі акта перевірки від 19.04.2007р. №387/43-10/21685166 та рішення ДПА України від 30.11.2007р. №11967/6/25-0115 СДПІ прийнято кінцеве податкове повідомлення-рішення від 07.12.2007р. №0001014310/3, яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 11523419,58 грн. (у т.ч.: 5474813,54 грн. -основний платіж, 6048606,04 грн. -штраф).

У зв'язку з частковою сплатою донарахованого податкового зобов'язання у сумі 40381,96 грн. та штрафу в сумі 20190,98 грн., а разом -60572,94 грн., позивач в остаточній редакції позовних вимог не погоджується та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.12.2007р. №0001014310/3 лише у сумі 11462845,64 грн. (у т.ч.: 5434431,58 грн. -основний платіж, 6028415,06 грн. -штраф).

Зміст порушень Закону №334/94, за які вказаним рішенням донараховано податкових зобов'язань та застосовано штрафні санкції, полягають у наступному:

- у порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5, пп.пп. 12.2.1, 12.2.2, 12.2.4 п. 12.2 ст. 12 Закону №334/94 позивачем завищено валові витрати на суму 19140286,59 грн. по операціям з формування страхового резерву та занижено валовий дохід на суму розфор мованого страхового резерву у розмірі 2202567,10 грн.;

- у порушення пп. 8.1.1 п. 8.1, пп. 8.2.2 п. 8.2, пп. 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.4.1 п. 8.4., пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону №334/94 позивачем завищено суми амортизаційних відрахувань на 394872,64 грн.:

а) у зв'язку з помилковим нарахуванням амортизації на суми ПДВ, сплаченого у складі витрат на придбання легкових автомобілів;

б) у зв'язку з помилковим віднесенням охоронно-пожежної та охоронної сигналізації до 2 групи основних засобів, мультимедійного проектора і комутаторів до 4 групи.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та пов'язані з особливостями формування банківською установою валових доходів та валових витрат у зв'язку з формуванням страхового резерву, а також зі здійсненням амортизації вартості придбання відповідної групи основних фондів.

Щодо завищення амортизаційних відрахувань балансової вартості придбаних позива чем охоронних системи сигналізації, кому таторів, мультимедійного проектору, суд зазначає наступне.

Згідно із пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334 основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побу-тові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офіс-не) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброб-лення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформа ційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Підпунктом 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону №334/94 норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (подат кового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 -2 відсотки; група 2 -10 відсотків; група 3 -6 відсотків; група 4 -15 відсотків.

Як встановлено в ході перевірки (розділ 3.1.3 акта), що не заперечувалося позивачем і підтверджується доданими до позовної заяви матеріалами, позивачем (головним офісом та філіями) придбано для викорис тання в господарській діяльності наступне обладнання: системи безпеки (охоронно-тривожні сигналізації, охоронний відеонагляд, контроль доступу, пожежна сигналізація, оповіщення про пожежу та газового пожежогасіння), комутатори, проектор мультимедійний, які відповідно до конструкції та функціонального призначення були віднесені до 2-ї та 4-ї груп основних фондів і про ведено амортизацію їх балансової вартості за встановленими нормами (включаючи витрати на їх монтаж, наладку, введення в експлуатацію).

Стверджуючи про допущені позивачем порушення, відповідач посилається на те, що автоматичні охоронно-пожежні сигналізації, охоронно-тривожні сигналізації відносяться до 1 групи основних фондів, як структурні та передавальні компоненти будівель чи споруд, здатні працювати та виконувати свої функції лише при встановленні в будівлю чи споруду. Також відповідач посилається на те, що мультимедійний проектор (Запорізька філія), а також комутатори відносяться до 2-ї групи основних фондів, як оптичний прилад та офісне обладнання.

Однак з правильністю такого висновку суд не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно національного Положення (стандарту) 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92 (z0288-00) , об'єкт основних засо бів -це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокрем лений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс -певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

У випадку, коли один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Системи безпеки позивача складаються з інформаційно-комп'ютеризованих систем контролю доступу, відеонагляду, охоронної та пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу, систем санкціонованого доступу. До складу цих систем, зокрема, належать зчитувачі контролю доступу, контролери управління для зчитувачів, відеокамери, монітори, відеомагнітофони з режимом реального часу, відеопереговорні дверні пристрої, зчитувальні термінали, датчики руху, електромагнітні защіпки, вібраційні та магніто-контактні датчики, сповіщально-пожежне та інше обладнання.

В даному випадку, системи безпеки (охоронно-тривожні сигналізації, пожежна сигна лізація, оповіщення про пожежу та газового пожежогасіння сигналізації, відеонагляду) є самос тійними по відношенню до будівлі, в якій вони влаштовані, об'єктами основних фондів, здатними вико нувати свої функції як відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів, що мають однако вий строк корисного використання і призначення, яке полягає у визначенні факту несанкціонованого проникнення та нападу на об'єкт, що охороняється та виявленні осередку пожежі і гасіння її на початковій стадії розвитку, а також можуть бути демонто вані з наступним монтажем на іншому об'єкті з метою їх подальшого функціо нування за призначенням.

За таких обставин системи безпеки не можуть бути віднесені до будівель, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, тому у відпові дача не було підстав для зменшення в податковому обліку нарахованої позивачем аморти зації на балансову вартість цього обладнання з посиланням на необхідність застосування норм амортизації, встановлених для основних фондів 1-ї групи.

Також відсутні підстави для зменшення в податковому обліку нарахованої позивачем аморти зації на балансову вартість мультимедійного проектору та комутаторів з посиланням на необхідність застосування норм амортизації, встановлених для основних фондів 2-ї групи.

Позивачем (Запорізька філія) придбано мультимедійний проектор вартістю 9563 грн. (м/о №1 від 28.07.2005р.) та комутатори вартістю 4008,32 грн. (м/о №2 від 27.05.2005р.) і 1590,30 грн. (м/о №6 від 08.12.2005р.), які віднесено до 4 групи основних фондів.

Зазначений мультимедійний проектор використовується філією у виробничих цілях з метою зчитування та виводу інформації з комп'ютера. Схема роботи мультимедійного проектора та схема підключення до комп'ютера надані у технічному паспорті. Крім того, як встановлено судом з іншою метою філія мультимедійний проектор не використовує, оскільки його було придбано для виробничих цілей, а також тому, що філія не має на балансі іншого обладнання, яке можна було б підключити до мультимедійного проектора.

Філія та підлеглі їй відділення обладнані цифровими телефонними апаратами Cisco 7940 та Cisco 7905, які не мають технічної можливості підключення до аналогової міської АТС, у зв'язку з чим для одержання сигналу з АТС до телефонів підключається комутатор, який отримує цифровий потік від АТС та розподіляє його на телефонні апарати.

Крім того, телефонні апарати Cisco 7940 та Cisco 7905 не можуть автономно працю вати без підключення до комутаторів, тобто не можуть використовуватися у господарської діяльності філії та підлеглих відділень. Тому, є всі підстави вважати, що телефони з комутаторами є єдиним комплексом, який може використовуватися у господарської діяльності тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Відповідно до положень Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 20.12.2005р. №480 (z0040-06) , об'єкт основних засобів -це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс -певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно, також: інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється банком.

Таким чином, технічні характеристики мультимедійного проектора та комутаторів, а також їх функціональне призначення та використання у виробничій діяльності позивача у складі комплексів (з'єднання з комп'ютером та телефонними апаратами, відповідно), а не са мостійно, підходять під визначення основних фондів 4-ї групи та свідчать про правильне нарахування позивачем амортизації на балансову вартість цих пристроїв.

Згідно з актом перевірки загальна сума завищення амортизаційних відрахувань за вказаними порушеннями склала: 345794,95 грн., у т.ч.: головний офіс -32898,32 грн., філії: Вінницька -13538 грн., Дніпро петровська -58008,14 грн., Запорізька -2053,39 грн., Одеська -96966 грн., Полтавська -17525,64 грн., Сумська -4547,68 грн., Сімферопольська -7033,38 грн., Харківська -113224,40 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення СДПІ від 07.12.2007р. №0001014310/3 підлягає скасуванню в частині 129673,10 грн., у т.ч.: 86448,74 грн. основного платежу та 43224,37 грн. штрафних санкцій.

Водночас в іншій частині суд не вбачає підстав для скасування податкового повідом-лення-рішення СДПІ від 07.12.2007р. №0001014310/3.

Щодо завищення амортизаційних відрахувань балансової вартості придбаних легко вих автомобілів на суму сплаченого у складі витрат на придбання легкових автомобілів ПДВ, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону №334/94 у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого ПДВ, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником ПДВ.

За змістом даної норми та з урахуванням висновком Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 23.06.2011р., який згідно ч. 5 ст. 227 КАС є обов'язковим для суду першої при розгляді даної справи, лише відсутність у платника податку на прибуток статусу платника ПДВ є юридичним фактом, що породжує у нього право нараховувати амортизацію в цілях оподаткування на балансову вартість основних фондів з врахуванням ПДВ.

Як встановлено судом, позивач є платником ПДВ, про що свідчить пп. 2.4.2 Акта, та одночасно здійснює як операції, що оподатковуються ПДВ, так і операції, що звільнені від оподаткування.

У період за який проводилася перевірка, позивачем (головний офіс та філії) придбано легкові автомобілі, що включаються до основних фондів (2-га група), а витрати на їх прид бання підлягають амортизації (пп. 8.2.1, пп. 8.2.2 Закону №334/94 (334/94-ВР) ). При цьому сплачений при придбанні автомобілів ПДВ позивач не включив до складу податкового кредиту, а на підставі пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 збільшив балансову вартість відповідної групи основних фондів і проводив амортизаційні відрахування з урахуванням сум сплаченого ПДВ.

Однак, оскільки позивач є платником ПДВ, то збільшення ним балансової вартості відповідної групи основних фондів на суму сплаченого при придбанні легкових автомобілів ПДВ здійснено всупереч пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону №334/94, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на суму 49350,69 грн., у т.ч.: головний офіс -18343,42 грн., філії: Волинська -2193,17 грн., Дніпро петровська -5225 грн., Луганська -5088,48 грн., Одеська -6291 грн., Сумська -2193,17 грн., Харківська -10016,45 грн. і як наслідок до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток (розділ 3.1.3 акта).

Посилання позивача на пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94 та пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 у даному випадку суперечать висновку Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 23.06.2011р. та правильному застосуванню пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону №334/94, тому не беруться судом до уваги.

За таких обставин податкове нарахування та застосування штрафних санкцій за вка зане порушення відповідає вимогам пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1 3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і підстав для скасування повідомлення-рішення СДПІ від 07.12.2007р. №0001014310/3 в цій частині немає.

Щодо порушень при оподаткуванні операцій з формування страхового резерву, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94 валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому п. 12.2 цього Закону (334/94-ВР) . Згідно з пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 цього Закону включаються до скла ду валових витрат суми коштів, внесених до страхових резервів у порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Підпунктом 12.2.1 п. 12.2 ст.12 Закону №334/94 (в редакції до 30.07.2004р.) передба чено обов'язок будь-якого банку, а також будь-якої небанківської фінансової установи, створеної згідно з нормами відповідних законів, крім страхових компаній (далі -фінансові установи), створювати страховий резерв для відшкодування можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів, а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів, інших активних банківських операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно з законодавством.

Згідно з пп. 12.2.2 п. 12.2 ст. 12 Закону №334/94 з урахуванням положень пп. 12.2.3 цієї статті створення страхового резерву здійснюється фінансовою уста новою самостійно у розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основ ного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними за методикою, яка встановлюється для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ -спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, а також за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними безнадійними згідно з нормами цього Закону.

Підпунктом 12.2.3 п. 12.2 цієї статті для комерційних банків встановлено розмір стра хового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат фінансової уста нови, який не може перевищувати -20 відсотків від суми боргових вимог, а саме сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими (виставленими на користь) дебіторам на останній робочий день звітного податкового періоду (10 відсотків з 30.03.2005р. -дата набрання чинності Законом України від 25.03.2005р. №2505-ІV (2505-15) , яким внесені зміни в пп. 12.2.3).

Відповідно до пп. 12.2.4 п. 12.2 цієї ж статті у разі коли за наслідками звітного подат кового періоду відбувається зменшення сукупного розміру нестандартних або безна дійних кредитів (інших видів заборгованості) у зв'язку з їх переведенням до стандартної категорії чи зі спи санням до складу валових витрат платника податку за процедурою, встановленою п. 12.3 цієї статті, або при зменшенні сум боргових вимог, що використовується як база для визначення обмежень, встановлених пп. 12.2.3 цього пункту, надлишкова сума страхового резерву нап равляється на збільшення валового доходу фінансової установи за наслідками такого звітного періоду.

Таким чином за змістом наведених законодавчих положень та з огляду на висновок Вищого адміністративного суду України, для розрахунку суми страхового резерву, сформо ваного комерційним банком для відшкодування можливих втрат внаслідок здійс нення активних банківських операцій, які відносяться до його господарської діяльності згідно із законодавством, яку банк вправі віднести до валових витрат, враховується лише та сума страхо вого резерву, яка сформована під наявну (фактичну) дебі торську заборго ваність, що згідно з методикою, встановленою Національним банком Украї ни, виз нана нестандартною, і яка обліковується в балансі банку на кінець звітного податкового періоду.

Страховий резерв під інші активні операції банку, які не супроводжуються виник ненням боргових вимог, створення якого банком є обов'язковим в силу нормативно-правового акту, не впливає на формування валових витрат.

Як встановлено в ході перевірки, у період 1 квартал 2004р.-3 квартали 2006р. позива чем за рахунок валових витрат у розмірі 19140286,59 грн. сфор мовано страховий резерв по наданим банком гаран тіям та авалями, вимог про виконання яких не надходило і фінансу вання не проводилося, фактична де біторська заборгованість за якими була відсутня і на балансі не обліковувалася, а суми нада них, але не виплачених гарантій та авалів облікову вались банком на позабалансових рахунках (с. 43-61, 74-80, 84-86, додатки до акта №№ 7, 9, 10). В цей же період позивачем не включено до валового доходу 2202567,10 грн. невикорис таного розформованого страхового резерву.

Водночас позивач, стверджуючи про необґрунтованість висновків перевірки та право мірність зменшення ним суми валових витрат, не спростував належними засобами доказу вання зазначені в акті обставини щодо відсутності фактичної дебі торсь кої заборгованості за наданими клієнтам гарантії та авалі. В додаткових письмових пояс неннях, позивачем вказані у акті обставини, фактично не заперечувалися. Посилання позивача про те, що п. 12.2 ст. 12 Закону №334/94 не вимагається фактична виплата коштів, суд не бере до уваги, оскільки вони не відповідають змісту пп. 12.2.3 п. 12.2 ст. 12 Закону №334/94 та висновку Вищого адмініс тративного суду України в ухвалі від 23.06.2011р., який згідно ч. 5 ст. 227 КАС є обов'язковим для суду першої при розгляді даної справи.

Згідно з актом перевірки дані порушення призвели до заниження податкових зобов'я зань з податку на прибуток на загальну суму 5335713,42 грн., тому податкове нарахування та застосування штрафних санкцій за вка зане порушення відповідає вимогам пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1 3 та пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і підстав для скасування повідомлення-рішення СДПІ від 07.12.2007р. №0001014310/3 в цій частині немає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення СДПІ від 07.12.2007р. №0001014310/3 підлягає скасуванню в частині 129673,10 грн., у т.ч.: 86448,74 грн. основного платежу та 43224,37 грн. штрафних санкцій, тому позов у цій частині слід задовольнити. В решті адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на необґрунтованість доводів позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9 (2747-15|9) , 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 138, 158-163, 227 КАС, суд

1. Задовольнити адміністративний позов Публічного акціонерно го товариства "ОТП Банк" частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податко вої інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 07.12.2007р. №0001014310/3 в частині 129673,10 грн., у т.ч.: 86448,74 грн. основного платежу та 43224,37 грн. штрафних санкцій.

3. Відмовити Публічному акціонерному товариству "ОТП Банк" в задоволення адміністративного позову в іншій частині.

постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.