В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 16.01.12р. № 0000081503 на суму 10 998,02 грн., прийняте на підставі акту перевірки № 1886/15-3/32561681 про результати камеральної перевірки платника збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, є незаконним, внаслідок чого підлягає скасуванню з підстав того, що податковим органом прийнято рішення без врахування поданої платником податків уточненого звіту по використанню води за ІІ квартал 2011 року по збору за спеціальне використання підземних вод за 6 місяців 2011 року, у якій відображено відповідні дані. Звітною податковою декларацією поданою до податкового органу розраховано та узгоджено грошові зобов'язання за спеціальне використання води.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 21.02.12р. відкрито провадження в адміністративній справі за названим позовом, розпочато підготовче провадження. В ході підготовчого провадження судом з'ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, прийнято рішення щодо відсутності необхідності проведення попереднього судового засідання, внаслідок чого закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 27.03.12р.

До початку судового засідання представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, заперечення на позов суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив, тому суд, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, оскільки відповідно до положень ст.ст. 18, 50 КАС України на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів, справа підсудна окружному адміністративному суду, з'ясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

На підставі п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ повноважною особою відповідача проведено камеральну перевірку у приміщенні Красноперекопської ОДПІ платника збору за спеціальне користування поверхневих та підземних вод ТОВ ПП ТД "Маруся", за результатами якої складено акт від 16 грудня 2011 року (а.с.5).

Як убачається із змісту вказаного акту, перевіркою встановлено, що Платник ТОВ ПП ТД "Маруся" невірно вказав ставку використаної води (до складу напоїв) за 6 місяців 2011 року замість ставки 29,86 грн. за один куб. м., вказав ставку підземної води за 100 куб. м. 49,87 грн., а саме обсяг використаної підземної води. Замість 100 куб. м. води в розрахунку вказано 400 куб. м. За результатом перевірки (згідно даних Басейного Управління) встановлено зменшення об'єкту оподаткування на 300 куб.м. на суму 8 958,00 грн. Згідно п. 127.1 ст. 127 р. ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ передбачена штрафна санкція 25 процентів від донарахованої суми. Сума штрафу складає 2 239,50 грн. За даними платника податків сума податкового зобов'язання складає 199,48 грн., за даними камеральної перевірки - 8 958,00 грн., відхилення складає 8 758,52 грн.

Доказів повідомлення платника податків про проведену податковим органом камеральну перевірку матеріали справи не містять.

Податковим повідомленням-рішенням від 16 січня 2012 року № 000081503 Красноперекопська ОДПІ повідомила ТОВ Виробниче підприємство "Торговий Дім "Маруся", що згідно з підпунктом 54.3 статті 54, статті 79 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 16.12.11р. № 1886/1503/32561681, встановленого порушення п. 326.10 ст. 326, ст. 200 розд. 5 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ ВП "Торговий дім "Маруся" за платежем: спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів, 8513020100) сумою 10 998,02 грн., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем 8 758,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 239,5 грн. (а.с.6).

Досліджуючи оскаржене рішення, суд виходив з того, що на вимогу ч. 1 ст. 72 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Звернення платника податків до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення відповідача, прийнятого 16 січня 2012 року, відбулось 20 лютого 2012 року, при тому, що ним не надано суду належних доказів на підтвердження дати отримання оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень.

При прийнятті позовної заяви від платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення, яким нараховано до сплати грошові зобов'язання, судом вирішено питання на користь платника податків і застосовано положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць), що узгоджується з позицією, викладеною в Листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.11р. № 1935/11/13-11.

Фактично встановлені з матеріалів справи обставини свідчать про те, що 18.07.11р. позивачем до Кримського басейнового управління водних ресурсів подано звіт про використання води за ІІ квартал 2011 року.

09.08.2011р. Красноперекопською об'єднаною Державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим отримано податкову декларацію ТОВ ВП "Торговий Дім "Маруся" за перше півріччя 2011 року (а.с.9), якою задекларовано суму збору розміром 199,48 грн. за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, добитої з Арт свердловини № 2226, при фактичному обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води у системах водопостачання 400,00 куб.м. за ставкою, грн. коп/1 (100;10 000 куб.м.) куб.м. - 49,8700 грн., при установленому річному ліміті використання води - 8500,00 куб. м. за сумою збору, обчисленого в межах ліміту, - 49,87 грн.

22.12.2011р. Красноперекопською ОДПІ прийнято від ТОВ ВП "Торговий дім "Маруся" з корегуванням звіт про використання води за ІІ квартал 2011 року (а.с.8), яким скореговані показники середньої кількості годин роботи за день - з 8 годин на 4 години, скореговані показники фактично використаної води з початку року за виробничими потребами з "0,1" тис. куб. м. на "0,4" тис. куб. м. при ліміт використання 8,5 тис. куб. м.

Положеннями пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, кореспондовані з положень ст. 67 Конституції України, приписи якої є нормами прямої дії, на платника податків покладено обов'язок подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами п. 46.1. статті 46 Податкового кодексу України, податковою декларацією є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. У пункті 46.5 статті 46 Податкового кодексу України зазначається, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

З положень пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити податкової декларації - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Відповідно до п. 48.6 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається такою декларацією.

На вимогу пункту 323.1 статті 323 Податкового кодексу України, платниками збору за спеціальне водокористування є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

З положень пункту 324.1 статті 324, підпункту 326.1 пункту 326 статті 326 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором на спеціальне водокористування є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, розмір якого самостійно обчислюють водокористувачі виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Відповідно до п. 328.2, п. 328.3, п. 328.4 ст. 328 Податкового кодексу України платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Проте, як убачається з матеріалів справи, відповідач не заперечував проти складення поданої позивачем декларації з порушеннями норм статті 48 Податкового кодексу України, що вказувало б на недійсність декларації чи відомостей, визначених у ній.

Досліджена судом податкова декларація ТОВ ВП "Торговий Дім "Маруся" за перше півріччя 2011 року, отримана контролюючим органом 09.08.11р., відповідає вимогам, встановленим до неї положеннями Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2010р. № 1009 (z0025-11) "Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води" затверджено форми податкових декларацій: збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води.

Чинний Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (2755-17) не дає визначення поняття "порушення податкового законодавства", проте пункт 109.1 статті 109 цього Кодексу містить визначення поняття "податкове правопорушення", під яким слід розуміти протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, як убачається з вищенаведеного, контролюючим органом, на який покладено контроль за дотриманням податкового законодавства, надано право застосування заходів юридичної відповідальності, у разі наявності протиправної дії або бездіяльності, яка виявляється у невиконанні або неналежному виконанні платником податків зобов'язань, покладених на нього законом, необхідним є визначення податкового порушення, яке повинно підтверджуватись належними доказами.

Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до частини першої статті 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів підтверджуючих, що збільшення грошових зобов'язань по збору за спеціальне використання води, нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем здійснено правомірно, на підставі первинних документів позивача, Красноперекопською ОДПІ, суду, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не надано, хоча при вирішенні адміністративного спору про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яких доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності оскарженого позивачем рішення відповідачем суду не наведено та не надано.

Приписи статті 162 КАС України, визначаючи повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення адміністративного позову обмежують суд у прийнятті рішення - ухваленні постанови, відповідно до наявних повноважень у суду, закріплених зокрема п. 1 частини другої вказаної статті, останній відповідно до податкового повідомлення-рішення, як рішення суб'єкта владних повноважень може прийняти постанову щодо визнання її протиправною, та, обираючи відповідний спосіб захисту порушеного права, - скасувати рішення.

Проте, слід зазначити, що встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Позовна вимога про визнання протиправними дій з визначення фактичної кількості залишків нафтопродуктів не є в спірних правовідносинах способом захисту прав та інтересів позивача. Невідповідність дій податкового органу нормам закону обумовлює протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, яке приймається за результатами перевірки, тобто спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на що позовні вимоги ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України, відповідачем не спростовуються, а тому суд знаходить підстави для їх задоволення.

Постановою Кабінет Міністрів України від 21 вересня 2011 р. № 981 (981-2011-п) "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби реорганізувавши шляхом перетворення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції у Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

За правилами частини першої статті 94 КАС України, у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує на її користь усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому з огляду на понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, факт понесення яких підтверджено квитанцією від 20.02.12 р. № 1335, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Красноперекопській об'єднаній Державній податковій інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, шляхом їх безспірного списання із її рахунків.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 16.01.2012р. № 0000081503.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Торговий дім "Маруся" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 32,19 грн.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.