23 січня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" (далі по тексту –позивач, ТОВ "Солтрейд") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Оболонському районі м.Києва), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва 25 липня 2011 року №0000752304.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-980/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06 лютого 2012 року.

В судове засідання 06 лютого 2012 року не прибув представник позивача у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 13 лютого 2012 року.

13 лютого 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27 лютого 2012року.

В судове засідання 27 лютого 2012 року не прибув представник відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 27 лютого 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м.Києва від 25 липня 2011 року №0000752304 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та підпунктом 7 підрозділу 10 розділу Х Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України ТОВ "Солтрейд" збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 1962429,00 грн., в тому числі за основним платежем –1962428,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 12 липня 2011 року №318/2304/24725951 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності ТОВ "Солтрейд", код за ЄДРПОУ 24725951, по дотриманню вимог податкового законодавства –правомірності визначення податку на додану вартість під час взаємовідносин з Договором про спільну діяльність №11/07 від 09 листопада 2007 р. між ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ, код ЄДРПОУ 556665955 в особі ТОВ"Солтрейд" представляючи інтереси учасників за період з 01.01.2011р. по 28.02.2011 р. та з 01.04.2011по 30.04.2011 року" (далі по тексту –Акт перевірки).

В Акті перевірки відповідачем встановлено наступні обставини: згідно з договорами купівлі-продажу (відступлення) частки ТОВ "Солтрейд", представляючи інтереси учасників договору про спільну діяльність з БП "Солідарність" у формі ТОВ та ТОВ "Солтрейд", відчужив на користь ТОВ "Солтрейд" частки, які є предметом іпотеки за іпотечним договором; вказані договори є недійсними в силу статті 12 Закону України "Про іпотеку", оскільки відчужено предмет іпотеки без згоди іпотекодержателя; зазначені операції відбулися серед пов’язаних осіб, без використання грошових коштів –шляхом зарахування зустрічних вимог, без використання будь-яких товарно-матеріальних цінностей –шляхом купівлі-продажу часток (відступлення), без отримання прибутку –ціна продажу дорівнює ціні придбання; не призвели до фактичної зміни майнових прав Договору про спільну діяльність та є безтоварними операціями.

Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що ТОВ "Солтрейд" зайво віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені за нікчемними правочинами, не направленими на настання товарного характеру.

За таких підстав, в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 1962428,00 грн., в тому числі за січень 2011 року –555499,00грн., за лютий 2011 року –851089,00 грн., за квітень 2011 року –555840,00 грн.

Позивач вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення, мотивуючи позовні вимоги наступним: частки –майнові права на об’єкт незавершеного будівництва не були предметом іпотеки; в результаті спірних господарських операцій відбулись реальні зміни майнового стану платника податку, оскільки майнові права згідно положень Цивільного кодексу України (435-15) та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) є об’єктом цивільного обігу та активом.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, керуючись наступним.

Матеріали справи свідчать, що 09 листопада 2007 року між ТОВ "Солтрейд" (учасник 1) та БП"Солідарність" у формі ТОВ (учасник 2) укладено договір про спільну діяльність, відповідно до якого сторони на основі внесення та об’єднання вкладів і особистої участі кожної з них, зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для спільного будівництва торговельно-громадського центру "Петрівка", розміщеного за адресою: м. Київ, вул.Вербова, 21, 23 (далі по тексту - об’єкт).

Відповідно до пункту 3 договору про спільну діяльність учасник 1 здійснює такі вклади: грошові кошти в сумі 24341000,00 грн. та грошові кошти в сумі 20595000,00 грн.; учасник 2 здійснює наступні вклади: об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, призначеної для будівництва об’єкта за адресою: м. Київ, вул.Вербова, 21, 23, вартістю 4796539,94 грн.; земельна ділянка, на якій знаходиться вклад, загальною площею 6257 кв. м., що належить учаснику 2 згідно пункту 16 рішення Київської міської ради від 15 квітня 2004 року №183/1393 (ra0183023-04) та від 28 вересня 2006 року №37/94 (ra37_9023-06) відповідно дол. Договору оренди земельних ділянок ВЕМ №844853 від 15 березня 2007 року.

За правилами підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вказаний вище договір про спільну діяльність зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом від 11 грудня 2007року №100082442, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 7.1 Договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007року №11/07 особою, уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності, в тому числі, в тому числі податкову звітність, визначено ТОВ "Солтрейд".

Виходячи з того, що договір про спільну діяльність вважається окремою особою в межах такої діяльності, в подальшому за договором №3 купівлі-продажу (відступлення) частки від 12 січня 2011 року, укладеного між ТОВ "Солтрейд", що представляє інтереси учасників Договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07 (продавець), та ТОВ "Солтрейд" (покупець), продавець зобов’язується передати у власність покупця частку, визначену згідно спільного рішення сторін від 10 січня 2011 року, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити зазначену частку; об’єктом продажу є частка у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07.

Сторонами укладено акт приймання-передачі від 12 січня 2011 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв частку у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07, розміром 8,36 %, вартістю 3332994,00 грн.

За договором №4 купівлі-продажу (відступлення) частки від 07 лютого 2011 року, укладеного між ТОВ "Солтрейд", що представляє інтереси учасників Договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007року №11/07 (продавець), та ТОВ "Солтрейд" (покупець), продавець зобов’язується передати у власність покупця частку, визначену згідно спільного рішення сторін від 10 січня 2011 року, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити зазначену частку; об’єктом продажу є частка у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07.

Сторонами укладено акт приймання-передачі від 07 лютого 2011 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв частку у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07, розміром 12,81% вартістю 5106535,98 грн.

За договором №6 купівлі-продажу (відступлення) частки від 11 квітня 2011 року, укладеного між ТОВ "Солтрейд", що представляє інтереси учасників Договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007року №11/07 (продавець), та ТОВ "Солтрейд" (покупець), продавець зобов’язується передати у власність покупця частку, визначену згідно спільного рішення сторін від 10 січня 2011 року, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити зазначену частку; об’єктом продажу є частка у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07.

Сторонами укладено акт приймання-передачі від 11 квітня 2011 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв частку у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07, розміром 4,5% вартістю 1800000,00 грн.

За договором №7 купівлі-продажу (відступлення) частки від 18 квітня 2011 року, укладеного між ТОВ "Солтрейд", що представляє інтереси учасників Договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007року №11/07 (продавець), та ТОВ "Солтрейд" (покупець), продавець зобов’язується передати у власність покупця частку, визначену згідно спільного рішення сторін від 10 січня 2011 року, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити зазначену частку; об’єктом продажу є частка у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07.

Сторонами укладено акт приймання-передачі від 18 квітня 2011 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв частку у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП "Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07, розміром 3,85% вартістю 1535040,00 грн.

Договір про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ від 09листопада 2007 року №11/07, інтереси якого представляє ТОВ "Солтрейд", виписав на адресу ТОВ "Солідарність" податкові накладні від 12 січня 2011 року №1, від 07лютого 2011 року №1, від 11 квітня 2011 року №1, від 18 квітня 2011 року №2 на загальну суму 11774569,98 грн., в тому числі податок на додану вартість –1962428,33 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит –це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв’язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивач в січні, лютому та квітні 2011 року до складу податкового кредиту відносив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних Договором про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07, у зв’язку з придбанням часток у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є)ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних позивача - Договір про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07 був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Стосовно доводів відповідача про те, що спірні операції відбулись між пов’язаними особами, без використання грошових коштів, без використання будь-яких товарно-матеріальних цінностей, без отримання прибутку, про безтоварність операцій та відсутність фактичної зміни майнових прав суд звертає увагу на наступне.

За визначенням підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пов’язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль за платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім’ї; платники податку - учасники об’єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об’єднання.

Як встановлено вище, спірні операції здійснювались між Договором про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ з однієї сторони та ТОВ"Солтрейд" з іншої сторони.

Відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що Договір про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ та ТОВ"Солтрейд" відповідають ознакам пов’язаних осіб, та не доведено як така пов’язаність може вплинути на право позивача на податковий кредит.

Дійсно, в матеріалах справи містяться копії угод від 20 січня 2011 року, від 24 лютого 2011 року, від 14квітня 2011 року, від 30 квітня 2011 року, укладених між БП "Солідарність" у формі ТОВ, ТОВ "Солтрейд" та ТОВ "Диво-Світ" про припинення зобов’язань між сторонами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; однак, суд звертає увагу, що дані обставини не стосуються предмету спору, оскільки виникли в межах правовідносин про подальше відступлення ТОВ "Солтрейд" на користь БП "Солідарність" у формі ТОВ часток у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності, та жодним чином не впливають на розмір податкового кредиту позивача в межах спірних правовідносин.

На думку суду, спірні операції з купівлі-продажу часток у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності, за своєю правовою природою операціями з продажу товарів.

Так, відповідно до пункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

За визначенням підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Частина друга статті 190 Цивільного кодексу України передбачає, що майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції майнові права –це суб’єктивні права учасників правовідносин, які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу і обміну майна.

Для цілей бухгалтерського обліку згідно статті 1 Закону України "Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" активи –це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

З аналізу наведених норм та визначень суд приходить до висновку, що частки у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності в межах спільної діяльності, по своїй суті є майновими правами та активом, використання якого, очікувано, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. При цьому економічною вигодою для спільної діяльності є отримання грошових коштів від розпорядження учасниками спільної діяльності набутими частками, необхідних для закінчення будівництва, а відтак частки у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності в межах спільної діяльності, є товаром у розумінні Податкового кодексу України, продаж якого, в свою чергу, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

На підтвердження доводів щодо зміни майнового стану внаслідок спірних господарських операцій позивач надав в матеріали справи копії спільного рішення сторін від 29 червня 2010 року, бухгалтерських довідок, що відображають формування вкладів учасниками спільної діяльності, формування зобов’язань спільної діяльності перед учасниками в розмірі сформованих вкладів та зменшення заборгованості спільної діяльності спільної по внесеним вкладам у зв’язку з продажем часток у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності в межах спільної діяльності.

В частині висновків Акта перевірки про нікчемність договорів купівлі-продажу (відступлення) часток в межах спірних правовідносин суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України "Про іпотеку" визначено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

За змістом вказаної правової норми недійсним є правочин щодо відчуження без згоди іпотекодерджателя саме предмета іпотеки.

Іпотекою, в розумінні статті 1 Закону України "Про іпотеку", є вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про іпотеку" визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об’єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об’єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об’єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об’єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що 16 листопада 2007 року між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (банк) та ТОВ"Солтрейд" (позичальник) укладено кредитний договір №151407К43, згідно якого банк відкриває позичальникові не відновлювальну мультивалютну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору; ліміт кредитної лінії: 2410000,00 доларів США та 12170500,00 грн. для фінансування спільної інвестиційної діяльності з БП "Солідарність" у формі ТОВ з будівництва торговельно-офісного центра "Петрівка" за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 21 та 23.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 16листопада 2007 року, між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель), БП "Солідарність" у формі ТОВ (іпотекодавець 1) та ТОВ"Солтрейд" (іпотекодавець 2) укладено іпотечний договір від 20 листопада 2007 року №151407Z89, за умовами якого предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов’язань іпотекодавця 2, є наступне майно: право оренди земельної ділянки, загальною площею 6257 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 21 та 23; та об’єкт незавершеного будівництва –торгівельно-офісний центр "Петрівка", що розташований на даній земельній ділянці та після завершення будівництва буде належати на праві спільної часткової власності іпотекодавцю 1 та іпотекодавцю 2.

За даними витягу Державного реєстру іпотек на підставі іпотечного договору від 20листопада 2007 року зареєстровано наступні об’єкти обтяження: об’єкт незавершеного будівництва, земельна ділянка, право оренди земельної ділянки, що знаходяться в м. Києві по вул. Вербова, 21 та 23.

Разом з тим, в межах спірних правовідносин предметом договорів купівлі-продажу є частки у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі Договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07.

В свою чергу відповідно до пункту 6 Договору про спільну діяльність між ТОВ"Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07спільною частковою власністю сторін є вклади учасників, майно, придбане за рахунок коштів учасника 1, матеріальні результати дій, результат спільної діяльності та доходи, одержані в результаті спільної діяльності.

Крім того, частки у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності в межах спільної діяльності, є майновими правами не тільки щодо нерухомого майна, яке може виступати предметом іпотеки, а й щодо іншого майна, відмінного від нерухомого.

Таким чином, вбачається, що предмет іпотеки за іпотечним договором від 20листопада 2007 року не відчужувався за договорами купівлі-продажу часток у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності, укладених між ТОВ"Солтрейд", що представляє інтереси учасників Договору про спільну діяльність між ТОВ "Солтрейд" та БП"Солідарність" у формі ТОВ від 09 листопада 2007року №11/07, та ТОВ"Солтрейд".

Враховуючи викладене, на думку суду, висновки Акта перевірки про недійсність правочинів щодо купівлі-продажу (відступлення) часток у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності, про безтоварність спірних операцій та порушення позивачем пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України є помилковими, а збільшення ТОВ "Солтрейд" грошового зобов’язання –протиправним.

За таких підстав суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м.Києва від 25 липня 2011 року №0000752304 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Оболонському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Солтрейд" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 25 липня 2011 року №0000752304.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов’язаннями Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солтрейд" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев’ятнадцять копійок).

постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.