ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 вересня 2010 року 16:12 № 2а-5902/10/2670
|
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Горбані А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Вікторія"
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007412305 від 13 жовтня 2008 року,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Вікторія"(надалі ТОВ "Дніпро-Вікторія", позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (надалі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, відповідач) про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007412305 від 13 жовтня 2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю прийнятого рішення, оскільки відповідальність застосовано за фактами і обставинами, які не визначено законом –за відсутності відповідного РРО, а гральний автомат не є РРО з огляду на те, що його не внесено до Державного реєстру.
За твердженням позивача, здійснюючи розрахунки зі споживачами послуг позивач застосовував належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим РРО, що спростовує висновки акту про порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому застосування до підприємства штрафних санкцій у сумі 8160,00 грн. згідно з п. 2 ст. 17 Закону є протиправним.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи.
У складеному акті перевірки зафіксовано факт надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням гральних автоматів, які не обладнані запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), у гральних автоматах прийом оплати за послуги (прийом ставок) здійснюється на автоматах, не обладнаних фіскальними пристроями, які б забезпечували облік кількості та вартості послуг, не фіскалізованих та не включених до складу програмно-технічного комплексу обладнання РРО.
Позиція податкового органу полягає в тому, що проведення розрахункової операції з продажу кредитів для гри на гральному автоматі необхідно було провести із застосуванням РРО, такий гральний автомат має бути обладнаний спеціальним запам’ятовуючим пристроєм - фіскальною пам'яттю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд,-
ВСТАНОВИВ:
17 вересня 2008 року Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою м. Вишгород, пр-кт. Шевченка, 2-а, належний суб’єкту господарювання Київській філії ТОВ "Дніпро-Вікторія". За результатами перевірки складено акт (номерний бланк № 000008) від 17.09.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
На підставі висновків вказаного акту відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007412305 від 13.10.2008 р., яким згідно п. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8160 грн..
Під час перевірки, виявлені порушення ст. 3 п. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"–зокрема, як зазначено у акті, в залі гральних автоматів знаходяться 24 гральних автоматів в робочому стані (підключені до мережі електроживлення) і на них проводиться гра; гральні автомати вводяться в гру тільки за допомогою ключа; автомати не обладнані блоками фіскальної пам’яті, тобто не переведені у фіскальний режим роботи.
Висновок про порушення п. 1 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зроблено саме у зв’язку з тим, що гральні автомати не обладнані спеціалізованими запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю) та відповідно не можуть використовуватись суб’єктом господарювання, а виявлення вказаного факту є підставою застосування штрафних санкцій на підставі п. 2 ст. 17 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Дотримання встановленого вимогами закону порядку розрахунків обґрунтовуються необхідністю застосування РРО у момент прийняття відповідної суми готівкових коштів, у зв’язку з чим, відповідач стверджує про наявність вимог застосування гральних автоматів, які б забезпечували реалізацію фіскальних функцій. В разі якщо суб’єктом господарювання використовується гральний автомат у якому відсутня фіскальна пам'ять, відповідач вважає наявними підстави для притягнення до відповідальності згідно п. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до встановлених обставин справи суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 4.4 "Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги) затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.
Згідно абзацу третього статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг)...
Таким чином, аналіз наведених положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР)
, Порядку свідчить про необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій саме при здійсненні розрахункової операції, тобто приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, видачі готівкових коштів тощо.
Посилання позивача на факт проведення відповідної розрахункової операції через РРО, в подальшому, суд вважає таким, що не спростовує встановленого під час перевірки порушення, а навпаки наведене прямо свідчить, що підприємством не забезпечується порядок проведення розрахункових операцій передбачений законом, не забезпечується видача особі відповідного розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції при прийнятті готівкових коштів.
Згідно ст. 2 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Одним із видів автоматів з продажу послуг є гральний автомат. Однак закон вимагає застосування реєстраторів розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування (п. 3 ст. 3 Закону), відповідно гральні автомати, які не забезпечують реалізації фіскальних функцій не включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно зі ст. 11 вказаного закону терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Відповідно до змін внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п)
( постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2006 № 803 (803-2006-п)
) термін переведення суб'єктів господарювання, які надають послуги гральних автоматів, на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій перенесено на 31 грудня 2006 року.
Таким чином, з 01.01.2007р. суб'єкти господарювання, які надають послуги гральних автоматів мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. При цьому ні законом "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР)
ні Постановою КМУ № 121 (121-2001-п)
"Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності…"не встановлено вимог щодо обов'язку використовувати саме гральний автомат в якості реєстратора розрахункових операцій, який би дозволяв роздруковувати відповідний розрахунковий документ, не обмежено зазначеною Постановою право на використання гральних автоматів, які необладнані фіскальною пам’яттю.
В свою чергу, до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (Положення про який затверджено Постановою КМУ від 29.08.2002р. № 1315 (1315-2002-п)
) згідно наказу ДПА України від 01.07.2008р. за № 430 (v0430225-08)
включена система комп’ютерно-касова електронна спеціалізована "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
У відповідності до вимог Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій система комп’ютерно-касова електронна спеціалізована "Фіскал"пройшла повний цикл випробувань і отримала від Держстандарту України сертифікат відповідності на вимоги до електронної контрольно-касової техніки та атестат виробництва.
Позивачем зазначалось те, що автомати "Фаворит Джекпот"є автоматами "ключового типу", тобто в них не передбачені купюроприймачі, однак відповідачем дане твердження було спростовано відповіддю виробника системи "Фіскал", в якій зазначалось про можливість підключення її до будь яких видів ігрових автоматів.
Система "Фіскал"за своїх технічних можливостей та принципів функціонування забезпечує фіскальний режим роботи будь-якого грального автомату, а відтак твердження позивача, що він не має змоги використовувати в якості реєстратора розрахункових операцій гральні автомати, обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю) та обліковувати розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, не приймається судом.
Твердження позивача щодо незабезпечення виконання вимог щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами при застосуванні комп’ютерно-касової системи "Фіскал"визнається судом недоведеним належними засобами доказування, оскільки жодних належних доказів, як то відповідних експертних висновків тощо, суду не представлено.
В даному випадку використання позивачем грального автомату, який не забезпечує фіскальних функції за відсутності забезпечення такого грального автомату системою комп’ютерно-касовою електронною спеціалізованою "Фіскал", розцінюється судом як порушення вимог закону, в тому числі п. 1 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"та свідчить про застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.
Згідно з п. 2 статті 17 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій;
Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по акту перевірки від 17.09.2008р. застосовано суму штрафу в розмірі 8160 грн. (340 грн. х 24 (РРО)), що відповідає чинному законодавству.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007412305 від 13.10.2008р. визнаються судом необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Статтею 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої вказаної статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.
Спеціального строку для звернення до суду з приводу оскарження рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення порядку розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у відношенні спірних правовідносин, Закон "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР)
не містить.
Оспорюване рішення прийняте 13.10.2008р., а з позовом до суду позивач звернувся 13.04.2010р., що підтверджує порушення встановленого ст. 99 КАС України строку.
Як про те зазначено у п. 14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" (v0002760-08)
за правилами частини третьої статті 100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.
Жодних поважних причин пропуску встановленого строку звернення з адміністративним позовом, позивачем суду не наведено, з клопотанням про поновлення пропущеного строку позивач не звертався, відповідно в суду відсутні підстави для його поновлення.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи, що відповідач на застосуванні строків даності не наполягав, відповідної заяви судом не отримувалось, спір розглянуто судом по суті.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158- 163 КАС України, адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.
постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановленому ст. 186 КАС України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –07.10.2010р.