ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
04 серпня 2010 року 16:40 № 2а-1340/10/2670
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs29964218) ) ( Додатково див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (rs15160917) )
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:
позивача : не з’явились;
відповідача 1: Шуневич В.В.
відповідача 2 : не з’явились
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ноосфера"
до
1.Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
2.Першого заступника начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Катрушина Богдана Миколайовича
про
скасування рішення та визнання дій протиправними
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
02 лютого 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ноосфера" (далі по тексту –позивач, ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту –відповідач 1, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) та Заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Катрушина Богдана Миколайовича (далі по тексту –відповідач 2, Катрушин Б.М.), в якому просить: 1) скасувати рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про відмову у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера"; 2) визнати дії Заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва протиправними; 3) заборонити ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та Заступнику начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Катрушину Б.М. незаконно втручатися в господарську діяльність ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15 квітня 2010 року.
В судому засіданні 15 квітня 2010 року позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого позивач просить лише скасувати рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про відмову у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера", у зв’язку з чим судом оголошено перерву до 30 квітня 2010 року.
В судовому засіданні 30 квітня 2010 року оголошено перерву до 11 травня 2010 року.
07 травня 2010 року позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позовні вимоги доповнено вимогою визнати дії Першого заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Катрушина Б.М. протиправними.
Судове засідання, призначене на 11 травня 2010 року не відбулося у зв’язку із зайнятістю судді у колегіальному розгляді іншої справи, наступне судове засідання призначено на 18 червня 2010 року.
В судовому засіданні 18 червня 2010 року позивачем заявлено клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представника позивача, судом оголошено перерву до 04 серпня 2010 року.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача 1 проти задоволення адміністративного позову заперечив. Відповідач 2 відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
09 грудня 2009 року ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера" подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва заяву про видачу Свідоцтва про сплату єдиного податку з проханням перевести підприємство на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 2010 року за ставкою єдиного податку 10%.
Листом від 17 грудня 2009 року №22316/10/15-511 за підписом Заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Катрушина Б.М., адресованого ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера", відповідач 1 відмовив ТОВ "Юридична компанія "Немесіда" в застосуванні спрощеної системи оподаткування з І кварталу 2010 року.
Як вбачається з письмових пояснень представника відповідача 1 та копії листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про виправлення описки від 28 квітня 2010 року №9775/10/15-411, в змісті листа від 17 грудня 2009 року №22316/10/15-511 про відмову у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку допущена описка в назві підприємства –замість ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера" зазначено ТОВ "Юридична компанія "Немесіда".
Підставами для відмови позивачу в застосуванні спрощеної системи оподаткування з І кварталу 2010 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва визначила подання позивачем заяви не встановленого Порядком зразка та звітування підприємства з IV кварталу 2008 року з нульовими показниками.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з діями ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у видачі ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера" Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2010 рік, виходячи з наступних підстав.
Згідно пункту 1 Порядку видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13 жовтня 1998 року №476 (z0688-98) (далі по тексту - Порядок), відповідно до Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 (746/99) "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) юридична особа –суб’єкт підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в якої за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки якої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень, має право перейти на спрощену систему оподаткування, обліку й звітності.
Відповідно до пункту 3 Порядку для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва - юридична особа подає письмову заяву, згідно з додатком до цього Порядку, до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.
Суб’єкт малого підприємництва - юридична особа в заяві обов’язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.
Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, незалежно від вибраної ставки єдиного податку - 6 чи 10 відсотків, може бути прийняте платником податку не більше одного разу за календарний рік.
З аналізу зазначених правових норм суд приходить до висновку, що для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва - юридична особа має подати до податкового органу письмову заяву, згідно з додатком до Порядку, обов’язково зазначити в заяві обрану ним ставку податку та сплатити всі установлені податки та обов’язкові платежі, термін сплати яких настав на дату подання такої заяви. Інших умов для застосування суб’єктом малого підприємництва - юридичною особою спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності Порядком не передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи, заява про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку, подана позивачем до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, повністю відповідає формі та змісту заяви про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку, яка є додатком до Порядку, а ставка податку визначена позивачем в заяві становить 10%.
Доказів несплати позивачем на дату подання заява про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку, 19 грудня 2009 року, установлених податків та обов’язкових платежів відповідачем не надано.
Суд звертає увагу, що подання до податкового органу розрахунків сплати єдиного податку з нульовими показниками не є правовою підставою для відмови позивачу у видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку.
Крім того, на спростування твердження відповідача 1 про подання позивачем з IV кварталу 2008 року розрахунків сплати єдиного податку з нульовими показниками в матеріалах справи міститься копія розрахунку сплати єдиного податку ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера" за IV квартал 2009 року, згідно з яким виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивачем за IV квартал 2009 року становить 14 410,00 гривень, та копії платіжних доручень про сплату єдиного податку у розмірі 1 441,00 гривню.
Враховуючи викладене, ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера" в 2010 році має право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та отримати відповідне Свідоцтво про право сплати єдиного податку.
Однак, на думку суду, позовні вимоги про скасування рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про відмову у видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера" задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), відповідно пункту 1 частини першої статті 3 цього Кодексу, - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З системного аналізу наведених норм права Окружний адміністративний суд міста Києва вбачає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Однак такі рішення, дія чи бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин. В свою чергу, рішенням суб’єкта владних повноважень є або нормативно - правовий акт, або правовий акт індивідуальної дії.
Як було встановлено судом, відповідач 1 листом від 17 грудня 2009 року №22316/10/15-511 повідомив ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера" про відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Таким чином, суд вважає, що спірний лист виступає лише засобом повідомлення позивача про дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та не є правовим актом індивідуальної дії, а отже лист ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17 грудня 2009 року №22316/10/15-511 не підпадає під дію пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто не може бути оскарженим.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи наведену процесуальну норму, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у видачі ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера" Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2010 рік.
Водночас суд вражає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача 2 задоволенню не підлягають, оскільки відмова у видачі позивачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку є діями саме ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, в даному випадку підписання Катрушиним Б.М. листа від 17 грудня 2009 року №22316/10/15-511 як посадовою особою є підтвердженням волевиявлення державного органу.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій Першого заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Катрушина Богдана Миколайовича по своїй суті є вимогами про визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, а отже, на думку суду, для захисту права позивача достатньо визнання судом дій відповідача 1 протиправними.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо відмови у видачі ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера" Свідоцтва про право сплати єдиного податку з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дії а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Юридична компанія "Ноосфера" підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ноосфера" задовольнити частково.
2. Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва щодо відмови у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ноосфера" Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2010 рік.
3. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ноосфера" відмовити.
4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ноосфера" судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185- 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.А. Кузьменко