Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Джанкой АР Крим про стягнення заборгованості у сумі 1 591,65 грн., яка виникла внаслідок не прийняття до взаємозаліку та відмови відповідача відшкодовувати позивачу пенсії з інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві за період 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надіславши суду заперечення проти позову, у яких просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.25-26), зазначивши, що правових підстав для відшкодування позивачу суми заборгованості немає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

Між позивачем та відповідачем були підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за жовтень, листопад, грудень 2009 року (а.с.6,8,10).

У зв’язку з виникненням розбіжностей між розрахунками в УПФУ в Джанкойському районі АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Джанкой АР Крим до акту та списку осіб, яким назначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, була складена таблиця розбіжностей сум, які не прийняті відповідачем до заліку (на звороті а.с.7,9,11).

Відповідно до Списку осіб, яким призначені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по Джанкойському району не прийнятих до заліку за жовтень 2009 року за листопад 2009 року та за грудень 2009 року по 1 справі - ОСОБА_1 - складає 1 591,65 грн (а.с.7, 9, 11).

На думку позивача дана сума підлягає відшкодуванню йому відповідачем.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також суб’єктом владних повноважень, витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суд зобов’язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, чи вчинені вони безсторонньо та добросовісно.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 р. № 1105 (далі – Закон України № 1105) Фонд соціального с трахування від нещасних випадків зобов’язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, повязаних з матеріальним забезпеченням та надданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

З положення цієї норми випливає обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування та спільно принимати рішення щодо участі у фінансуванні заходів, а також положення щодо фінансування заходів, повязаних з матеріальним забезпеченням та надданням соціальних послуг застрахованим, якими відповідно до ст. 6 Закону України № 1105 є фізичні особи, на користь яких здійснюється страхування.

Постановою правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р. за № 376/7697 (z0376-03) затвержденний Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - Порядок відшкодування).

Відповідно до п. 1. Порядку, цей Порядок розроблено відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (2272-14) та "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Пунктом 2 Порядку встановлено, що порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Отже, виходячи з положень вказаної норми таке відшкодування відбувається на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійному фонду України.

Суд вважає, що застосування положень частини другої п. 5 ст. 24 Закону України № 1105, відповідно до якої, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат, має здійснюватися з урахуванням положень частини першої п. 5. ст. 24 Закону України № 1105, а відповідно і положень Порядку відшкодування.

Виходячи з положень вказаних норм суд приходить до висновку, що відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою пенсій, на рівні районних управлінь Пенсійного фонду України та відділень ВД Фонду ні Законом України № 1105 (1105-14) , ні Порядком відшкодування, ні іншим нормативним документом не встановлено.

Відповідно до положень ч. 1, 4 Закону України № 1105 (1105-14) , страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків знаходиться у місті Києві.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а звернувся до робочого органу фонду - відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Джанкой АР Крим.

Крім того, позивач, відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КАС України, не обґрунтував та не довів чому саме відповідач повинен відшкодовувати витрати і якою нормою закону на нього покладений такий обов’язок.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача безпідставно, оскільки ним не враховані положення Закону України № 1105 (1105-14) та розробленого відповідно до нього Порядку, в частині щодо органу на який покладена функція з централізованого здійснення відшкодування вказаних сум.

Також суд зазначає наступне. Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем були підписані у двосторонньому порядку акт звірки та таблиця розбіжностей.

Відповідно п. 4 порядка, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Перелік витрат Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню є вичерпним.

Порядком відшкодування не передбачено підписання актів звірок та відповідне відшкодування витрат по виплаті державної адресної допомоги та підвищень пенсії між фондами, оскільки такий вид витрат не передбачений в вищезгаданому переліку витрат, що підлягають відшкодуванню, відповідно цей вид не може бути включений до акту щомісячної звірки.

В зв’язку з чим, витрати на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві не можуть бути включені до акту щомісячної звірки.

Як було вказано вище пунктом 5 Порядку встановлено, що відшкодування щомісячна звірка між сторонами проводиться за особовими справами потерпілих.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272 від 22.02.2001 року, Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), потерпілим на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або, коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України.

Згідно до ст. 36 Закону України № 1105, відповідно до якої Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого за наявності усіх необхідних документів, якими згідно зі ст. 35 Закону України № 1105 є, зокрема, акт розслідування нещасного випадку або професійного захворювання та висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності.

Таким чином, для визначення сум витрат, що підлягає відшкодуванню, та складання акта щомісячної звірки витрат у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Джанкой АР Крим повинні бути в наявності особові справи потерпілих. Відсутність особових справ позбавляє можливості відділення провести звірку за особовими справами вказаних потерпілих.

У матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача вказаних особових справ потерпілих.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми не відшкодованих затрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 у розмірі 1 591,65 грн. не ґрунтуються на положеннях норм діючого законодавства, у зв’язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Суд не приймає до уваги клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечення явки свого представника (а.с.36), оскільки неможливість прибуття до суду працівника юридичної особи, що є стороною по справі, не перешкоджає можливості розгляду справи за його відсутності.

Керуючись статтями 94, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У задоволені позову відмовити.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.