Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

Судді Майсак О.І.,

при секретарі: Слонімець Т.І,

за участю: представника позивача Галькевич А.К. (дов. б/н від 16.07.2009 р.), представника відповідача Трипуса Є.В. (дов. 1643/9/10-041 від 26.05.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс"- фірми маркетингу та зовнішньоекономічних зв’язків відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення,

Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс"- фірми маркетингу та зовнішньоекономічних зв’язків відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративною позовною заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення. Вказує, що 18.05.2009 року Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2008 року, листопад 2008 року за результатами одержаних на запити відповідей. За результатами перевірки складено акт № 948/10/23-423/24865093/75 від 18.05.2009 року, у якому зазначено порушення позивачем пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" шляхом завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 38066,00 грн., за листопад 2008 року –24314,00 грн. На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052340/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 62380,00 грн. Позивач вважає, вказане рішення протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою від 01 липня 2009 року відкрито провадження у адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання на 16 липня 2009 року.

16 липня 2009 року підготовче провадження було закінчено та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, на задоволенні позовних вимог наполягає. При цьому повідомив, що 18.05.2009 року Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2008 року, листопад 2008 року за результатами одержаних на запити відповідей. За результатами перевірки складено акт № 948/10/23-423/24865093/75 від 18.05.2009 року, у якому зазначено порушення позивачем пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" шляхом завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 38066,00 грн., за листопад 2008 року –24314,00 грн. На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052340/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 62380,00 грн. Вважає, що висновки відповідача, щодо неможливості проведення перевірок контрагентів та не встановлення факту надмірної сплати ними податку на додану вартість, що є підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивачу суперечать чинному законодавству. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов’язанням продавця та саме продавець несе обов’язок із сплати цього податку до бюджету. Якщо ж контрагент не виконав свої зобов’язання перед бюджетом, то відповідальність та негативні наслідки наступають саме для такого контрагента.

Представник відповідача у письмовому запереченні та поясненнях на адміністративний позов зазначає, що дійсно 18.05.2009 року співробітниками Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності начислення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за періоди липень 2008 року, листопад 2008 року, про що складено відповідний акт за № 948/10/23-423/24865093/75 від 18.05.2009 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"шляхом завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 38066,00 грн., за листопад 2008 року –24314,00 грн. На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052340/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 62380,00 грн. Згідно п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 25.07.2002 року № 1056 (v1056600-02) , доказами при розгляді справи про відшкодування з державного бюджету сум податку на додану вартість є матеріали зустрічних перевірок, проведені органами державної податкової служби, підтвердження банківським органом, органом Державного казначейства України про надходження сум податку на додану вартість до бюджету. На запити Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя щодо проведення зустрічних перевірок, направлені до ОДПС за місцем реєстрації постачальників за ланцюгом, надійшли відповіді з яких неможливо встановити факт надходження від контрагентів податку до бюджету, підтвердити цей факт неможливо. Через відсутність даних про результати проведених податковими органами планових або позапланових перевірок також неможливо стверджувати про правомірність та своєчасність ведення податкового обліку та правильність нарахування та сплати податків до бюджету контрагентом позивача. Також немає можливості відстежити ланцюг постачання до виробника або імпортера через те, що невідомо чи є контрагенти виробниками проданого товару, чи посередником, чи імпортером. Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом. Перевіркою не встановлена правомірність заявленого позивачем бюджетного відшкодування у повній мірі за липень 2008 року у сумі 38066,0 грн., та за листопад 2008 року у сумі 24314,0 грн. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено наступне.17 жовтня 2007 року між позивачем та ТОВ "Міррор"укладено договір № 106 (а.с.106) про поставку запасних частин та обладнання згідно специфікації вказаних в додаткам № 1,2,3,4 к договору. Отримана товару за умовами договору підтверджено видатковою накладною № м-827/0003 від 27 серпня 2008 року (а.с.114), податковою накладною від 27.08.2008р № 27080803 (а.с.115), приходним ордером № 752-753 та наказом-накладною № 62 (а.с.116-117). Сплата вартості поставки у тому числі податку на додану вартість підтверджено випискою з розрахункового рахунку від 20.10.2008 року (а.с.113).

09 січня 2008 року та 14 січня 2008 року між позивачем та ПП "Херсон-ТехСінтез"укладено договори відповідно № 1/01-8 та № 3/01-08 (а.с.119,129) щодо купівлі –продажу товару, вказаного у специфікаціях, згідно додатків к договорам. Отримання товару за умовами договорів підтверджено рахунками-фактурами № 0028 від 15 січня 2008 року (а.с.122), № 0101 від 14 січня 2008 року (а.с.132), видатковими накладними № 00228 від 02 квітня 2008р. (а.с.124), № 0101 від 18 червня 2008 р. (а.с.134), податковими накладними від 18.02.2008 № 228 (а.с.125), від 16.04.2008р. № 0101 (а.с.135), приходними-ордерами № 277-279 (а.с.126), № 412 (а.с.136) та наказами-накладними (а.с.127,137). Сплата вартості товару у тому числі податку на додану вартість підтверджено виписками з розрахункового рахунку від 18 лютого 2008 року (а.с.123) та 16 квітня 2008 року (а.с.133).

На підставі наданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період липень 2008 року (а.с.16) розрахунку до неї, позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року у сумі 135 634 грн. (а.с.21). За період листопад 2008 року (а.с.26) розрахунку до неї, подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за період листопад 2008 року у сумі 149807 грн. (а.с.30).

Позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за липень 2008 року у сумі 38066,0 грн. у частині оплаченого податкового кредиту за попередні податкові періоди по контрагенту ПП "Херсон-ТехСінтез"(по ланцюгу постачальники - ПНВКП "Атон", ПП "Аскор-Трейд"та ТОВ ТД "Оникс"), та за листопад 2008 року у сумі 24314,0 грн.по контрагенту ТОВ "Міррор"(по ланцюгу постачальник - ТОВ "Індустар-М"та по ланцюгу постачальник –ПП "Херсон-ТехСінтез"). Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 (168/97-ВР) , № 168/97-ВР (далі –Закон № 168) а саме пункт 1.8 статті 1 встановлено, що бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Згідно пункту 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до пункту 7.4.5. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, пункт 7.5 та 7.5.1. вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пункту 7.7. Закону № 168 (168/97-ВР) порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Пунктом 7.7.1. встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно пункту 7.7.2., якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період (п. 7.7.3 п. 7 стаття 7 Закону № 168).

Аналіз зазначених норм Закону № 168 (168/97-ВР) дозволяє зробити висновок про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачений так і про нарахований податок на додану вартість. Бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв’язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником. Пріоритетному застосуванню, щодо норм Закону, регулюючих порядок визначення сум бюджетного відшкодування, мають спеціальні норми пункту 7.7. статті 7 Закону № 168, а не лише термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в пункті 1.8. статті 1 цього ж Закону.

Щодо тверджень відповідача про те, що у зв'язку з проведеними зустрічними перевірками контрагентів позивача по ланцюгу не можливості встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, суд зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (у справі, що розглядається, - позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України обов’язок доказування обставин, що свідчать про незаконність операцій, на підставі яких виникло право на бюджетне відшкодування, покладається на податкові органи.

Фактів порушення контрагентами позивача свої податкових зобов’язань судом не встановлено, не можливість відповідача встановити кінцевих виробників та посилання на відсутність факту надходження ПДВ у Державний бюджет України не є підставою для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу. Сума бюджетного відшкодування з боку позивача визначено правомірно, на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог діючого законодавства на підставі договорів постачання та купівлі-продажу.

За таких обставин позовні вимоги дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс"- фірми маркетингу та зовнішньоекономічних зв’язків відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення скасуванню.

Постанову складено у повному обсязі 04 вересня 2009 року.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000052340/0 від 19.05.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 62380,00 грн. визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути з Державного Бюджету України (ЕДРПОУ:24035598, ГУДК України у м. Севастополі МФО 824509, р\р31113095700007, код платежу 22090200) на користь дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" - фірма маркетингу та зовнішньоекономічних зв’язків відкритого акціонерного товариства Севастопольський морський завод"( код ЄДРПОУ 24865093 р/р 2600200015560 в СФ ОАО "Укрексимбанк", МФО 384986) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн.40 коп.) .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.