Позивач просив суд визнати недійсним Рішення відділу номенклатури та класифікації товару Київської Регіональної Митниці про визначення коду товару від 10.11.2006 № КТ-100-2211-06, визнати недійсним рішення Київської Регіональної Митниці МВ 12-12-К/391 від 30.01.07 про визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом в розмірі 51 510,00 грн., застосувати митну вартість, заявлену позивачем за ціною договору щодо товарів, які імпортуються /вартість операції/ (метод 1) при визначення митної вартості товару "Пальмовий стеарин марки ‘РRIME LAC’"виробництва Індонезія, що імпортуються в Україну згідно Інвойсу № РО-63-2005 від 29.08.2006 на підставі зовнішньоекономічного контракту № РО-1/05 від 20.12.2004 і Додаткової угоди до нього № 63 від 29.08.2006, та відшкодувати 18 822,83 грн. митних платежів шляхом зарахування суми в рахунок майбутніх платежів, а також просив суд судові витрати покласти на відповідача, про що видати виконавчий лист.

Ухвалою суду 01.11.07 було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 04.12.07 о 09:30.

Відповідачем було надано заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що оскаржуване позивачем рішення відповідача було прийняте згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, на підставі результатів проведених експертних досліджень та наданої позивачем як суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності інформації про фізико-хімічні показники продукту. Таким чином, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати недійсним Рішення відділу номенклатури та класифікації товару Київської Регіональної Митниці про визначення коду товару від 10.11.2006р. №КТ-100-2211-06; визнати недійсним рішення Київської Регіональної Митниці MB 12-12-K/391 від 30.01.07р. про визначення митної вартості ввезеного Позивачем товару за резервним методом в: розмірі 51510,00 грн.; застосувати митну вартість, заявлену Позивачем за ціною договору щодо товарів, які імпортуються /вартість операції/ (метод 1) при визначенні митної вартості товару Пальмовий стеарин марки 'PRIME LAC"виробництва Індонезія, що імпортувався в Україну згідно Інвойсу № РО-63-2005 від 29.08.2006р. на підставі зовнішньоекономічного контракту № РО-1/05 від 20.12.2004р. і Додаткової угоди до нього №63 від 29.08.2006р.; зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у місті Києві повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"з державного бюджету України суму надміру сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) в розмірі 18792,57 грн., а саме: 10302,00 грн. - сума надміру сплаченого мита за ставкою 20% митної вартості товару; 6352,90 грн. - сума надміру сплаченого податку на додану вартість; 2137,67 грн. - сума надміру сплаченого збору за перебування товару під митним контролем протягом 83 днів в розмірі 0,05% від митної вартості Товару, про що видати виконавчий лист.

На підставі ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у справі брав участь представник прокуратури для здійснення представництва інтересів держави в особі Київської регіональної митниці.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Позивачем (покупець) та фірмою Гларн Інвест ЛЛП (Великобританія) (продавець)було укладено Контракт № РО-1/05, за яким продавець продає, а покупець купує окремими партіями рослинні масла, згідно додатків до контракту, що є його невід’ємними частинами.

Згідно з Додатковою угодою № 63 від 29.08.06 до контракту № РО-1/05 від 20.12.2004 було передбачено, що у вересні 2006 року поставляється товар –пальмовий стеарин марки ‘РRIME LAC’виробництва Індонезія у кількості 1х 20 контейнерів, що містять 680 мішків по 25 кг нетто кожний, всього -1 700 кг нетто. Вартість партії товару –5 950 доларів США

29.08.06 продавцем було виставлено позивачу інвойс № РО-63-2005 за поставку пальмового стеарину марки ‘РRIME LAC’виробництва Індонезія у кількості 680 мішків на суму 5 950 доларів США.

Позивачем було задекларовано придбаний товар та оформлено відповідно митну декларацію № 451441, копія якої містяться в матеріалах справи. З наданих позивачем пояснень судом з’ясовано, що під час визначення митної вартості товару позивач керувався методом № 1, відповідно до ст. 266 Митного кодексу України. При цьому, в декларації в графі "Код товару"позивачем тимчасово було зазначено код № 1511901900 у зв’язку з виникненням у відповідача питань при класифікації поставленого позивачу товару. В цій декларації позивач у графі "Опис товару"зазначив пальмовий стеарин марки ‘РRIME LAC’виробництва Індонезія, тверда фракція без зміни хімічного складу для виробництва продуктів харчування.

Відповідно до експертного висновку № К-3732 від 28.09.07, складеного за результатами проведеної експертизи щодо визначення кодів товару згідно УКТ ЗЕД, встановлено, що пальмовий стеарин марки ‘РRIME LAC’в паперових мішках по 25 кг відповідає коду 1511901900 "Олія пальмова та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу: - інші:-- тверді фракції:-- інші".

10.11.2006 відповідачем було прийняте рішення про визначення коду товару, відповідно до якого задекларований позивачем товар - пальмовий стеарин марки ‘РRIME LAC’виробництва Індонезія, тверда фракція без зміни хімічного складу було оформлено як пальмова олія марки ‘РRIME LAC’, піддана хімічній модифікації (інтертерифікації), з вмістом жирних вільних кислот 0,5 %, масою нетто 25 кг, без вмісту стабілізаторів, барвників та емульгаторів, для використання в харчовій промисловості, виробник Chew Oil Pte.ltd", Індонезія, за кодом з УКТ ЗЕД 1516209600.

30.01.07 відповідачем було прийняте рішення МВ 12-12-К/391, яким визначено митну вартість імпортованого позивачем товару в розмірі 51 510,00 грн. на підставі методу № 6, з посиланням на неможливість застосування методів № 1 на підставі ст. 265 Митного кодексу України, №2 та 3 –через відсутність цінової інформації на ідентичні та подібні товари, № 4 та 5 через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Позивач вважає, що визначення відповідачем митної вартості товару та зміна його коду були здійснені всупереч вимог чинного законодавства.

У той же час Позивачем з метою уникнення простою в оформленні імпортованого товару, було складено та подано нову митну декларацію № 038889, в якій в найменуванні товару зазначено пальмова олія марки ‘РRIME LAC’, піддана хімічній модифікації (інтертерифікації) з вмістом жирних вільних кислот 0-5%, масою нетто 25 кг, без вмісту стабілізаторів, ароматизаторів, барвників та емульгаторів, для використання в харчовій промисловості, та зазначено код товару 1516209600 та митну вартість в сумі 30 047,50 грн., визначену за методом 1 –методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Щодо зміни відповідачем коду товару судом зазначається наступне.

Відповідно до Закону України "Про Митний тариф" (2371-14) передбачено, що до групи 15 належать жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження. Підгрупі 1511 та відповідно коду 1511 90 19 00 цієї групи відповідають Олія пальмова та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу: - інші: -- тверді фракції: ---інші.

До підгрупи 1516 20 96 віднесено жири, масла і олії тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці. За кодом 1516 20 96 00 зазначено олію пальмову.

Основною відмінністю між цими підгрупами є проведення модифікації продукту, віднесеного до групи 15.

Підставою для зміни заявленого позивачем у митній декларації коду є висновок експерта, викладений у Довідці експерта № 13.1-667, в якому зазначено, що заявлений позивачем товар як "Пальмовий стеарин марки ‘РRIME LAC’тверда фракція без зміни хімічного складу, для виробництва продуктів харчування", за своїм зовнішнім виглядом не характерний для олійно-жирової продукції. Жир або олія може набувати такого вигляду лише в разі певної хімічної модифікації (інтертерифікації). Однозначно віднести даний продукт до рафінованої або хімічно модифікованої фракції пальмової олії можливо лише за наявності технологічної схеми виробництва.

У той же час, зазначений висновок експерта не дає чіткої відповіді щодо групової належності задекларованого позивачем товару.

Разом з тим в матеріалах справи міститься Експертний висновок № К-3732 від 28.09.07, проведений Київською торгово-промисловою палатою за замовленням позивача, в якому зазначено, що пальмовий стеарин марки ‘РRIME LAC’в паперових мішках по 25 кг, відповідає коду 1511 90 19 00 Олія пальмова та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу: - інші: -- тверді фракції: -- інші.

З метою всебічного та повного розгляду справи судом було призначено проведення судової експертизи, за результатами якої експертною установою –Інститутом біохімії імені О.В. Палладіна встановлено, що товар пальмовий стеарин "’РRIME LACStearine Fat"виробництва Chew Oil Pte.ltd"за своїм жирно-кислотним складом відповідає складу жирних кислот пальмового стеарину. Питання щодо того чи піддавався вказаний товар хімічній модифікації може бути вирішене лише при наявності технологічної схеми одержання пальмового стеарину.

Проаналізувавши наявні у справі експертні висновки та міркування сторін, суд прийшов до висновку про необґрунтованість рішення відповідача щодо зміни коду імпортованого позивачем товару. Так, будь-яке рішення має ґрунтуватися на принципах повноти, всебічності, об’єктивності, вмотивованості та неупередженості. Зазначені вище експертні висновки побудовані на тому, що можливість отримання відповіді, за якої імпортований позивачем товар буде належати до тієї чи іншої підгрупи залежить від наявності технологічної схеми виробництва (одержання) стеарину. В той же час, відповідач в основу свого рішення щодо зміни коду поклав припущення експерта щодо можливої модифікації імпортованого позивачем товару.

Відповідно до Додатку № 1 до Закону України "Про Митний тариф" (2371-14) закріплено основні правила інтерпретації УКТЗЕД. згідно з п.2 правил встановлено, що(а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершенного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 3 правил визначено, що у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Однак у разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Відповідно до п.4 правил товар, який не може бути класифікований згідно з вищенаведеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Листом Державної митної служби України (Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи) від 19.09.2005 № 29,1-16,4784-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць, "Про класифікацію пальмової олії товарної позиції 1511"встановлено, що у товарних категоріях УКТ ЗЕД 1511 90 11 та 1511 90 19 класифікується тверда фракція пальмової олії - пальмовий стеарин, який за своїм жирнокислотним складом характеризується значним вмістом пальмітинової кислоти "С16:0" (48-74%) та має температуру плавлення min. 44 град. C.

Як підтверджується висновком Інституту біохімії імені О.В. Палладіна у своєму хімічному складі поданий на експертизу зразок товару, що був імпортований позивачем, містить пальмітинову кислоту "С16:0".

Таким чином, все вищезазначене свідчить про те, що імпортований позивачем товар може відповідати товарному коду 1511 90 19. Разом з тим, наявність невирішеного питання щодо того чи піддавався імпортований товар модифікації не дає можливості зробити однозначний та остаточний висновок про відповідність імпортованого позивачем стеарину цьому коду.

Щодо визначення митної вартості імпортованого товару.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 Митного Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 Митного Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 Митного Кодексу.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів та наданих позивачем пояснень, останній при здійсненні митного оформлення імпортованого товару в митній декларації визначив митну вартість, виходячи з ціни придбаного товару, яка підтверджується наявними у матеріалах справи копіями контракту, додаткової угоди до контракту та інвойсу, на підставі яких здійснювався імпорт пальмового стеарину.

Відповідно до встановленого ч.1 ст. 267 Митного кодексу України методу визначення митної вартості за ціною договору передбачено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

У той же час, як встановлено судом, під час розгляду справи, відповідачем на власний розсуд застосовано метод №6 та не надано доказів виконання основного правила, закріпленого у ч.3 ст. 266 Митного кодексу України, а саме доказів проведення процедури консультацій з декларантом (позивачем) з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідачем було визначено митну вартість з порушенням встановлених правил, позивачем була здійснена надмірна сплата митного збору в розмірі 18 792,57 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 264 Митного кодексу України зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Разом з тим, суд звертає увагу, що право позивача отримати бюджетне відшкодування безпосередньо пов’язане з набранням законної сили судовим рішенням, яким встановлено надмірну сплату позивачем митного збору. За таких обставин суд вважає, що позивачем передчасно заявлено вимогу про повернення з державного бюджету України надміру сплаченого ним митного збору в розмірі 18 792,57 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" задовольнити частково.

1. визнати недійсним рішення Київської Регіональної Митниці MB 12-12-K/391 від 30.01.07р. про визначення митної вартості ввезеного Позивачем товару за резервним методом в розмірі 51510,00 грн.

2. застосувати митну вартість, заявлену Позивачем за ціною договору щодо товарів, які імпортуються /вартість операції/ (метод 1) при визначенні митної вартості товару "Пальмовий стеарин марки 'PRIME LAC"виробництва Індонезія, що імпортувався в Україну згідно Інвойсу № РО-63-2005 від 29.08.2006р. на підставі зовнішньоекономічного контракту № РО-1/05 від 20.12.2004р. і Додаткової угоди до нього №63 від 29.08.2006р.

В іншій частинні позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" за рахунок державного бюджету України

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.