Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів Арсірій Р.О.(головуючий), Ковзель П.О., Пилипенко О.Є., при секретарі судового засідання Ісіковій О.Г. вирішив адміністративну справу

Представники:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить суд визнати незаконним акт перевірки позивача ДПА України в м. Києві за № 000707 від 23.02.07, скасувати рішення ДПА в м. Києві від 04.05.07 № 146/10/25-214 в частині накладення штрафу на позивача в розмірі 23 709,36 грн., скасувати рішення ДПА України від 27.07.07 № 7201 та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про накладення штрафних санкцій № 0139 від 12.03.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами невірно було визначено ліміт готівки, який має залишатися в касі позивача, що призвело до неправильного встановлення залишків готівки та накладення штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 17.10.07 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 21.11.07 о 15:30.

Відповідачі 1, 2 та 3 надали суду заперечення проти позову, в яких зазначили про необґрунтованість позовних вимог та просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 12.05.2008 у справі № 7/171 було закрито провадження у справі на підставі заяви позивача про часткову відмову від позову в частині визнання незаконним акту перевірки.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, пояснень його представника, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем-2 було проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності.

За результатами перевірки було складено Акт № 000707, в якому встановлено порушення п.п.3.5 п.3, п.п.7.24 п.7 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) , а саме у видатковому касовому ордері № 38 від 20.02.2007 на суму 13 834,96 грн. відсутній підпис одержувача, що призвело при розрахунку понадлімітних залишків до перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства у сумі 15 551,64 грн.

У зв’язку з цим відповідачем-1 було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2007 № 0001392305, яким позивачу нарахований штраф у розмірі 31 023,28 грн.

Зазначене рішення позивач оскаржив до відповідача-2, який за результатами розгляду скарги прийняв рішення від 04.05.07 № 1436/10/25-214 про скасування рішення від 12.03.2007 № 0001392305 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 7 393,92 грн., а в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 23 709,36 грн. залишив без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача-2, оскаржив його до відповідача-3.

27.07.07 № 7201/6/25-0415 відповідач-3 виніс рішення, яким скаргу позивача було залишено без задоволення.

Відповідно до п.2.7 постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні"від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) (далі –Постанова № 637) передбачено, що виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення (z0040-05) .

Згідно з п.2.8 Постанови № 637 (z0040-05) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Наказу Генерального директора ТОВ "Алекс Кор"від 25.12.2006 розмір ліміту залишків готівки в касі ТОВ "Алекс Кор"становить 11 446,35 грн., а строки здавання готівки до банку –наступного дня, після надходження готівки до каси підприємства. В той же час, відповідач-1 керувався наказом Генерального директора ТОВ "Алекс Кор", згідно з яким розмір ліміту складав –5 637,24 грн.

З приводу зазначеної розбіжності в наказах Генерального директора ТОВ "Алекс Кор", позивач суду надав пояснення, згідно з якими працівник позивача під час проведення перевірки надав перевіряючим невірний наказ, тобто той, що визначає ліміт в розмірі –5 637,24 грн. Разом з тим, позивач не обґрунтував суду неможливості надання під час проведення перевірки того наказу, розмір ліміту за яким складає 11 446,35 грн., а також не надав доказів застосування до будь-кого з винних осіб заходів дисциплінарної відповідальності за недбале ставлення до виконання службових обов’язків.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача на Наказ Генерального директора ТОВ "Алекс Кор"від 25.12.2006 про встановлення розміру ліміту залишків готівки в касі ТОВ "Алекс Кор"в сумі 11 446,35 грн.

Згідно з даними касової книги позивача станом на 20.02.2007 сума прибутку складала 31 991,92 грн., видатків –28 334,96 грн., а залишок на кінець дня –3 656,96 грн.

Відповідно до п.3.1 Постанови № 637 (z0040-05) касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Як вбачається з наявної у справі копії видаткового касового ордеру позивачем було видано з каси 13 834,96 грн. для внесення розмінної монети. Разом з тим, на зазначеному документі відсутній підпис одержувача, що протирічить вимогам п.3.5 Постанови № 637 (z0040-05) , згідно з яким у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Таким чином, відсутність зазначення та підпису особи, що отримала готівку, на відповідному видатковому касовому ордері № 38 від 20.02.2007 призвело до того, що у відповідача залишок готівки на кінець дня складав 17 491,92 грн. Разом з тим, ліміт залишків готівки у позивача складає –5 637,24 грн., а тому сума перевищення ліміту дорівнює 11 854,68 грн.

Згідно з абз.1 п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Відповідно до ч.2 п.7.3 Постанови № 637 (z0040-05) передбачено, що у разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Пунктом 7.4 Постанови № 637 (z0040-05) передбачено обов’язкове складання акту про проведення перевірки та надана можливість суб’єкту господарювання оскаржити його в установленому порядку.

Як вбачається з позовних матеріалів та встановлено судом з наданих сторонами пояснень, позивач скористався наданим йому правом оскарження, про що були винесені відповідні рішення.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем-2 правомірно встановлена сума штрафу позивачу в розмірі 23 709,36 грн.

Відповідно до ч.1 та 2 Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі по справі, як суб’єкт владних повноважень, в своїх поясненнях обґрунтовано довели суду правомірність прийнятих ними рішень.

Таким чином, суд, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -

У позові Товариства з обмеженою відповідальність "Алекс Кор"до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації в м. Києві, Державної податкової адміністрації України відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.