Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Н.К.Круп-ської" (надалі –ТОВ "Агрофірма ім. Н.К.Крупської") у жовтні 2008 року звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (надалі –ВАТ "Крименерго") про спонукання укласти договір на постачання електричної енергії.

В обґрунтування позову товариство зазначило, що неодноразово надсилало на адресу відповідача листи з пропозицією укласти договір, у відповідь на які позивачеві було запропоновано усунути недоліки, допущені

Доповідач: Продаєвич Л.В.

при оформленні заявки, та надати відповідні документи, що ним було виконано. Проте, у подальшому ВАТ "Крименерго" всупереч вимогам законодавства відмовило в укладенні договору з ТОВ "Агрофірма ім. Н.К.Крупської".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2008 (суддя: Потопальський С.С.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 (судді: Голик В.С. –головуючий, Борисова Ю.В., Гоголь Ю.М.), позов задоволено, зобов'язано ВАТ "Крименерго" укласти з ТОВ "Агрофірма ім. Н.К.Крупської" договір про постачання електричної енергії на основі типового договору згідно додатку №3 Правил користування електричною енергією щодо об'єктів цілісного майнового комплексу в с. Михайлівка за переліком.

Судові акти вмотивовані приписами статей 179, 187, 275 Господарського кодексу України та Правилами користування електричною енергією.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ВАТ "Крименерго" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про їх скасування та просить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи скаргу доводами про порушення судами статті 181 Господарського кодексу України, пункту 5.4 Правил користування електричною енергією, статей 14, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник посилається на те, що при зверненні товариства з пропозицією укласти договір останнім не було виконано вимоги пункту 5.4 Правил користування електричною енергією щодо надання пакету документів: актів про розподіл балансової належності і експлуатаційної відповідальності сторін, відомостей про розрахункові засоби обліку, актів екологічної, аварійної та технологічної броні споживача.

У доповненнях до касаційної скарги ВАТ "Крименерго" звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що проект договору позивачем надіслано 25.02.2009, та на судову практику.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма ім. Н.К.Крупської" заперечує проти доводів скаржника, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані акти –залишити без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Предметом даного позову є матеріально-правова вимога про спонукання укласти договір на постачання електричної енергії.

Порядок укладення договорів визначений у статтях 179- 188 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині 1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладення господарських договорів. Особливості укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені статтею 184 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до частини 3 вказаної статті укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у справі укладені договори оренди з власниками майнових паїв та доповнення до них, згідно з якими агрофірмі надані повноваження щодо врегулювання договірних відносин з питання електрозабезпечення орендованих електроустановок або їх частин відповідно до Правил користування електричною енергією з постачальником електричної енергії –ВАТ "Крименерго".

ТОВ "Агрофірма ім. Н.К.Крупської" 08.07.2008 звернулося до ВАТ "Крименерго" з пропозицією укласти договір про електропостачання орендованих у пайовиків об'єктів цілісного майнового комплексу в с. Михайлівка.

Позивачем були усунуті визначені енергопостачальною організацією недоліки та 26.09.2008 на адресу ВАТ "Крименерго" надані передбачені пунктом 5.4 Правил користування електричною енергією документи.

Проте, ВАТ "Крименерго", яке є єдиною енергопостачальною організацією на території, на якій знаходиться ТОВ "Агрофірма ім. Н.К.Крупської", відмовило в укладенні договору про постачання електричної енергії, посилаючись на ненадання товариством необхідних документів.

Відповідно до частин 2, 4 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначаються Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , який також регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Згідно з частиною 6 статті 24 та статтею 26 вказаного Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії.

Отже, за наявності такої відмови споживач вправі звернутися до господарського суду із заявою про спонукання відповідного енерго-постачальника до укладення договору на постачання електричної енергії.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електроенергетику" відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використан-ням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правила користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (z0417-96) .

Пунктом 1.13 Правил користування електричною енергією в редакції 22.11.2006 передбачено, що укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Згідно з пунктом 1.6 вказаних Правил договір про постачання електричної енергії укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, на основі типового договору, який є додатком № 3 до Правил користування електричною енергією.

Пунктом 5.1 цих Правил встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Cпоживання електричної енергії без договору не допускається.

При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (пункт 5.2 Правил користування електричною енергією).

Згідно з пунктом 5.3 вказаних Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт та протягом 14 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт та більше від дати прийняття від споживача документів, зазначених у пункті 5.4 цих Правил.

Пунктом 5.4 Правил користування електричною енергією визначено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації передбачені цим пунктом документи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Агрофірма ім. Н.К.Крупської" надані відповідачу необхідні документи для укладення договору про постачання електричної енергії.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що укладення договору про постачання електричної енергії може мати місце при виконанні споживачем вимог вказаних Правил.

Встановивши, що дії відповідача не узгоджуються з приписами законодавства, яке регулює спірні відносини, господарські суди правомірно здійснили захист порушеного права позивача, виходячи із приписів чинного законодавства, зокрема, частини 6 статті 179 Господарського кодексу України. Зазначеною нормою регламентовані основні засади укладення публічних договорів. За визначенням частини 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Таким чином, кваліфікуючою ознакою публічного договору у сфері господарської діяльності є те, що зобов'язаний укласти договір суб'єкт господарювання здійснює діяльність, пов'язану, зокрема, з енергопостачан-ням, наданням послуг, перевезенням тощо.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про виконання позивачем приписів, встановлених Правилами користування електричною енергією, та вимог, які були йому доведені енергопостачальною організацією відповідними листами, та вважає, що рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Посилання скаржника на порушення статті 181 Господарського кодексу України судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки загальні правила щодо укладення договору застосовуються у разі, коли Господарським кодексом України (436-15) не встановлено особливостей щодо укладення договору того чи іншого виду. Разом з тим, у випадках, коли спеціальними законами передбачений спеціальний порядок укладення господарського договору певного виду, мають застосовуватися норми таких законів.

Інші доводи за касаційною скаргою колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє з огляду на те, що вони виходять за межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази; та на те, що правова оцінка обставин та достовірності доказів у справі є виключною прерогативою суду першої та апеляційної інстанцій.

Тим більш, наведені у касаційній скарзі обставини були ретельно досліджені у судах попередніх інстанцій, а запереченням щодо доказів у справі була надана відповідна правова оцінка.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи, викладені в касаційній скарзі, непереконливими та такими, що не можуть бути підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 у справі № 2-11/10004-2008 –залишити без змін.