Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Фенько Т.П.,

Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

представник Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим - не з'явився;

представник Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим - не з'явився;

представник Фонду майна Автономної Республіки Крим - не з'явився ;

представник Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"не з'явився;

Державний реєстратор - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 06 червня 2011 року у справі № 5002-17/1775-2011

за заявою Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенка, 40,Керч,98300)

Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим (шосе Героїв Сталінграду, 60/1,Керч,98312)

Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)

Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28,Керч,98312)

до боржника Керченського дочірнього виробничо-комерційного підприємства "Керчреммаш" відкритого акціонерного товариства "Південьреммаш" (вул. Айвазовського, 29,Керч,98329)

про порушення справи про банкрутство

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.04.2011 року за заявами Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим, Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим, Фонду майна Автономної Республіки Крим, Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт порушено провадження у справі про банкрутство відносно боржника Керченського дочірнього виробничо-комерційного підприємства "Керчреммаш"ВАТ "Південьреммаш".

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.06.2011 року провадження у справі №5002-17/1775-2011 припинено на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Припиняючи провадження, суд першої інстанції дійшов висновку щодо недостатності суми безспірних кредиторських грошових вимог, які є підставою для порушення справи про банкрутство, з огляду на те, що при їх визначенні суми штрафних санкцій та пені не зараховуються до безспірних вимог кредитора. Крім того, судом зазначено, що сума безспірних вимог кредитора повинна підтверджуватися виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, яких кредитори в обсязі заявлених вимог не надали.

Не погодившись з ухвалою суду, Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що висновки суду першої інстанції щодо не зарахування суми штрафних санкцій та пені до суми, яка надає право звернення кредитору із заявою про порушення справи про банкрутство, є помилковими. Також, апелянт вважає, що відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (2343-12) , та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 №15 (v0015700-09) року кредиторами надані усі документи, які підтверджують безспірність вимог кредиторів, до яких зокрема відносяться документи, які підтверджують визання вимог боржником, та виконавчі документи.

Також апелянт зазначив, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та Податковим Кодексом (2755-17) податковий борг - це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом (2755-17) строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, що дає підстави вважати, що безспірними вимогами податкових органів як кредиторів є грошові зобов’язання у вигляді непогашених податкових зобов`язань платника податків, а також нараховані йому пеня та штрафні санкції.

У судове засідання, яке призначене на 27 липня 2011 року, представники сторін не з’явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Від Начальника Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим Золотарьова А.І. на адресу суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у відсутності представника Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши юридичні підстави прийняття оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що кредитори звертаючись до суду із вимогами про визнання боржника банкрутом в порядку ст. ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заявили суму заборгованості у розмірі 335 153,09 грн, з яких заборгованість боржника перед Державною податковою інспекцією в місті Керчі Автономної Республіки Крим складає 104 139,15 грн (яка складається з заборгованості зі сплати податків у сумі 37 126,19 грн, зі сплати штрафних санкцій у сумі 21 092,01 грн, зі сплати пені у сумі 45 920,95 грн), перед Управлінням Пенсійного фонду України в місті Керчі Автономної Республіки Крим складає 91 869,72 грн (яка складається з заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 72 572,55 грн, зі сплати фінансових санкцій у сумі 7 175,32 грн, зі сплати пені у сумі 12 121,85 грн. ), перед Фондом майна Автономної Республіки Крим складає 74 308,73 грн (яка складається з основного боргу 66450,11 грн., пені 7 858,62 грн.), перед Державним підприємством "Керченський морський торгівельний порт" - загальна заборгованість складає 64 835, 49 грн. ( яка складається з основного боргу в сумі 60 350, 29 грн. та пені 4 485,20 грн.) (а. с. 3-152, т. 1, а.с. 1-118 том 2).

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність визначається як - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Цією ж статтею Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) передбачено, що банкрутство –визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Підставою для порушення господарським судом справи про банкрутство, як передбачено статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника, що сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не було задоволено боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При визначенні розміру вимог за грошовими зобов`язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов`язання (абзац сьомий статті 1 Закону) –це зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов`язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" (v0015700-09) .

Так, із заяви про порушення справи про банкрутство убачається, що заборгованість боржника перед Державною податковою інспекцією в місті Керчі Автономної Республіки Крим складає 104 139,15 грн (яка складається з заборгованості зі сплати податків у сумі 37 126,19 грн, зі сплати штрафних санкцій у сумі 21 092,01 грн, зі сплати пені у сумі 45 920,95 грн).

Таким чином, заборгованість по сплаті штрафних санкцій, не може бути основним грошовим зобов`язанням боржника, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.

Отже, суд першої інстанції правомірно не зарахував до грошових зобов`язань кредитора –ДПІ в м. Керчі, суму штрафних санкцій, яка становить у сумі 21 092,01 грн, та зі сплати пені у сумі 45 920,95 грн..

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Вищого Господарського Суду України про справі № 5002-30\5156-2010 (2-30\5156-2010).

Крім того, з огляду на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , у разі якщо платник податків не може виконати свої зобов'язання щодо сплати податків та/або інших кредиторських вимог не інакше як через відновлення платоспроможності, для ініціювання процедури банкрутства такого підприємства підставою може бути наявність у останнього непогашених протягом трьох місяців кредиторських зобов'язань (у тому числі зі сплати податків, зборів та обов'язкових платежів).

Отже, за приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) для порушення справи про банкрутство грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять до категорії безспірних.

Стаття 1071 Цивільного Кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках встановлених договором між банком та клієнтом. (частина 2 вказаної статті)

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження. Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Як убачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Керчі у підтвердження його грошових вимог до боржника надав податкові повідомлення-рішення та податкові декларації з податку на додану вартість й уточнюючи розрахунки податкових зобов`язань, податкові вимоги, а також копію постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.10.2010 року у справі №2а- 7526\10\11\0170. Однак вказані документи не є виконавчими в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв зазначені документи як належний по справі доказ, яким може бути обґрунтовані вимоги кредитора про їх безспірність.

Разом з тим, суд безпідставно не прийняв як доказ у підтвердження безспірності вимог ДПІ в м. Керчі, АР Крим, виконавчий лист від 10.06.2008 року, який виданий Господарським судом АР Крим на виконання постанови господарського суду АРК від 21.05.2008 року у справі № 2-26\2471 -2008а за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі до Керченського дочірнього виробничо-комерційного підприємства "Керчреммаш", ВАТ "Південьреммаш" про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у сумі 559,45 грн. та постанову ВДВС Керченського міського управління юстиції від 01.10.2008 року про повернення стягувачеві виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження". (том 1 а.с. 140)

Інших належних доказів щодо безспірності вимог кредитором –ДПІ у м. Керчі в АР Крім не надано.

Згідно з матеріалами справи заборгованість перед Фондом майна Автономної Республіки Крим складається з суми, яка підлягає перерахуванню до бюджету АР Крим за договором суборенди від 10.05.2007 року, укладеному між ДП "Керченський МТП"та КДВКП "Керчреммаш", ВАТ "Південьреммаш", у сумі 66 450, 11 грн. з урахуванням індексу інфляції та заборгованість по пені за несвоєчасне внесення платежів в сумі 7 858, 62 грн. Безспірність зазначених вимог не підтверджується жодним доказом по справі, крім посилення в акті перевірки ДПІ в м. Керчі щодо звернення Фонду майна АР Крим до суду про стягнення з КДВКП "Керчреммаш", ВАТ "Південьреммаш"74 308,73 грн, які суд першої інстанції також обґрунтовано не прийняв до уваги. Інших доказів, а саме рішення суду про стягнення заборгованості, виконавчого листа чи наказу господарського суду, а також постанови про відкриття виконавчого провадження, кредитором до заяви про порушення справи про банкрутство не надано.

Безспірність вимог кредитора - Державного підприємства "Керченський морський торгівельний порт щодо наявності заборгованості перед ним суми 64 835 грн. 49 коп. ( у тому числі основний борг складає 60 350,29, та пеня 4 485,20 грн.), підтверджується рішенням Господарського суду АР Крим від 16.12.2010 року по справі № 5002-23\5094-2010 про стягнення з боржника 49667,52 грн. основного боргу, 3711,49 грн. пені, 533, 79 грн., державного мита, 236 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, а також рішенням Господарського суду АР Крим від 18.06.2009 року по справі № 2-2\2745-2009 про стягнення з боржника 10682,77 грн. основного боргу, 773,71 грн. пені, 114,56 грн., державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, наказами про примусове виконання зазначених рішень, постановою про відкриття виконавчого провадження та відповіддю в.о. начальника ВДВС Керченського міського управління юстиції АР Крим, з якої убачається, що виконавче провадження, яке відкрите на підставі наказу Господарського Суду № 2-2\2745 про стягнення з Керченського ДПКП "Керчреммаш", долучено до зводного виконавчого провадження № 18. ( а.с.77-79, 94-95 том 2, а.с. 2-9 том 3)

Отже, безспірні грошові зобов`язання КД ВКП "Керчреммаш"ВАТ "Південьреммаш"перед ДП "Керченський морський торгівельний порт у розмірі 64 835 грн. 49 коп. можуть бути включені до заявлених безспірних грошових вимог кредиторів, які є підставою для порушення справи про банкрутство.

Як убачається з матеріалів справи у підтвердження безспірності вимог кредитора - УПФУ у м. Керчі АР Крим до боржника у розмірі 91 869, 72 коп., яка складається в тому числі зі суми заборгованості по внескам на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - 72 572,55 грн., по фінансовим санкціям –7 175, 32 грн., по пені –12 121, 85 грн., наданий акт звірки розрахунків за нарахованими та сплаченими страховими внесками до ПФУ в 2009 році станом на 01.01.2010 року № 902 від 31.03.2010 року, звітом про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за додатком 4 таблиці 1 за квітень та липень 2010 року, рішенням про застосування штрафних санкцій № 737 від 07.07.2010 року, які не є виконавчими в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" документами, тому суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв зазначені документи як належні по справі докази, якими може бути обгрунтовані вимоги кредитора про їх безспірність.

Разом з тим, коллегія суддів вважає за необхідність виключити з мотивувальної части ухвали суду першої інстанції посилення суду першої інстанції щодо неможливості прийняття до уваги виконавчих документів, наданих у підтвердження безспірності вимог УПФУ в м. Керчі з огляду на вимоги ч. 2 статті 36 ГПК України відносно належно незавірених копій виконавчих документів, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Як зазначено п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів"(ДСТУ 4163-2003) затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відбитком печатки підприємства, установи організації, іншої юридичної особи.

Вищим Господарським Судом України в п. 21 Інформаційного листа від 18.03.2008 року № 01-8\164 (v_164600-08) "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році зазначив, якщо копія документа, що є письмовим доказом, подається до господарського суду фізичною особою, то це може бути копія, засвідчена підписом особи, яка її подає, із зазначенням прізвища такої особи. За наявності у суду сумнівів щодо відповідності копій документів чи інших матеріалів оригіналам він не позбавлений права та можливості витребувати у встановленому ГПК (1798-12) порядку оригінали таких документів (матеріалів) або їх нотаріально засвідчені копії.

З матеріалів справи вбачається, що у підтвердження безспірних кредиторських вимог У ПФУ у м. Керчі АР Крим надані копії постанов про відкриття виконавчого провадження, на яких мається відмітка про засвідчення копії документа, яка складається зі слів "З оригіналом згідно. Начальник юр. відділу". Вказані документи мають всі необхідні реквізити, як то номер виконавчого провадження, дату відкриття, підстави відкриття, документ, пред`явлений для примусового виконання, та інші необхідні реквізити згідно з Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , що не викликає сумніву у суду апеляційної інстанції щодо відповідності копій вказаний документів оригіналам.

Таким чином, колегія суддів вважає за можливе прийняти вказані виконавчі документи як докази по справі щодо безспірності вимог кредитора.

Однак, як убачається з заяви про порушення справи про банкрутство, кредитор –УПФУ у м. Керч зазначило, що заборгованість за внесками на заганообов`язкове пенсійне страхування становить 72 572,55 грн., по фінансовим санкціям –7 175, 32 грн., по пені –12 121, 85 грн..

Слід зазначити, що при визначенні розміру вимог за грошовими зобов`язаннями господарським судам слід врахувати, що грошовим зобов`язанням у розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Однак до складу грошових зобов`язань боржника не зараховуються недоїмка (штраф та пеня).

Виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів, на час виникнення спірних правовідносин, регулювався Законом України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , який відповідно до частини першої преамбули Закону (2181-14) , є спеціальним законом з питань оподаткування, і встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), включаючи збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування визначено, що під податком і збором (обов`язковим платежем) слід розуміти обов`язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку та на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону будь-які податки і збори (обов`язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону (1251-12) . Податки і збори (обов`язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом (1251-12) , сплаті не підлягають.

Згідно зі ст. 13 даного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов`язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 та 15 цього Закону.

Закон (1251-12) не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов`язкових платежів).

Отже, до безспірних вимог кредитора УПФУ в м. Керчі не можуть бути зараховані фінансові санкції та пеня, які становлять 7 175, 39 грн та 12 121,85 грн. відповідно, а разом 19 297, 24 грн.

Як зазначено у ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розмір заборгованості повинен складати не менш трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2011 рік (2857-17) мінімальна заробітна плата на 1 квітня 2011 рік встановлена в сумі 960 грн.

Отже, грошове зобов`язання всіх кредиторів для порушення справи про банкрутство повинно складати 288 000 грн. (960 х 300= 288 000)

Як встановлено в судовому засіданні при перегляді зазначеної справи, не можуть бути враховани в якості безспірних грошових вимог кредиторів з підстав викладених у постанові:

- вимоги ДПІ у м. Керчі АР Крим у розмірі 103 579,70 грн.,

- вимоги Фонду майна АР Крим в розмірі 74 308,73 грн.,

- вимоги Управління Пенсійного Фонду України у м. Керчі у розмірі 19 297,24 грн.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо недостатності безспірних грошових вимог кредиторів, а саме суми 137 967,42 грн. (335 153,09 –103579,70-74308,73-19297,17 = 137967,42 грн.), які є підставою для порушення справи про банкрутство, є вірними, цілком обгрунтовані матеріалами справи та відповідають чинному законодавству, яке регулює спірні правовідносини.

Оскільки при зверненні до суду з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство кредиторами не надано суду необхідних доказів, які б свідчили про безспірність грошових вимог та неплатоспроможність боржника сплатити борг, то порушене провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2011 року по справі № 5002 –17\1775-2011 не вбачається, оскільки постановлена судом відповідно до фактичних обставин справи і вимог закону, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваному судовому рішенні першої інстанції.

Повний текст постанови складений та підписаний 01 січня 2011 року.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1, частиною 2 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2011 року по справі № 5002 –17\1775-2011 залишити без змін.

Розсилка:

1. Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенка, 40,Керч,98300)

Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим (шосе Героїв Сталінграду, 60/1,Керч,98329)

Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)

Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28,Керч,98312)

2. Керченське дочірнє виробничо-комерційне підприємство "Керчреммаш" відкритого акціонерного товариства "Південьреммаш" (вул. Айвазовського, 29,Керч,98319)

3. Державний реєстратор (вул. Кірова, 17,Керч,98300)