У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Гуменюка В.I., Косенка В.Й., Данчука В.Г., Костенка А.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
товариства з обмеженою відповідальністю "XXI-століття", товариства
з обмеженою відповідальністю "Фокском", зацікавлена особа -
приватний нотаріус ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу
будівлі від 15 вересня 2004 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ
"ХХI - століття", дійсним, визнання договору купівлі-продажу
будівлі від 16 грудня 2004 року, укладеного між ТОВ "ХХI -
століття" та ТОВ "Фокском", недійсним, за зустрічним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Фокском" до ОСОБА_1,
товариства з обмеженою відповідальністю "ХХI - століття" про
визнання договору купівлі-продажу недійсним, за касаційною скаргою
товариства з обмеженою відповідальністю "ХХI - століття" на
рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2005 року,
встановила:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання договору
купівлі-продажу будівлі від 15 вересня 2004 року, укладеного між
нею та ТОВ "ХХI - століття", дійсним і визнання договору
купівлі-продажу будівлі від 16 грудня 2004 року, укладеного між
ТОВ "ХХI - століття" та ТОВ "Фокском", недійсним. Свої вимоги
обгрунтовує тим, що 15 вересня 2004 року приватним нотаріусом
ОСОБА_3 за реєстраційним НОМЕР_1 посвідчений договір
купівлі-продажу складської будівлі, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1. Згідно з цим договором вона придбала в ТОВ "ХХI -
століття" зазначену будівлю за 195 000 грн. 14 вересня 2005 року
звернулася до КП ЧООБТI та замовила висновок експерта про вартість
придбаного майна, який отримала на своє ім'я 15 березня 2005 року.
Але 16 березня 2005 року, звернувшись до КП ЧООБТI з приводу
реєстрації права власності на вказану вище будівлю, отримала
відмову, яка була мотивована тим, що право власності на це
складське приміщення зареєстроване за ТОВ "Фокском" на підставі
договору купівлі-продажу між ТОВ "ХХI - століття" та вказаним
товариством, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_2 16 грудня
2004 року за реєстраційним НОМЕР_2. Позивачка вважає, що цей
договір є незаконним і таким, що був укладений на підставах, які
суперечать закону, та під впливом обману, оскільки покупець не був
повідомлений про права третіх осіб на проданий об'єкт нерухомості.
У зв'язку з цим просить визнати його недійсним, а договір
купівлі-продажу спірного об'єкта від 15 вересня 2004 року,
укладений між нею та ТОВ "ХХI - століття" - дійсним.
ТОВ "Фокском" звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1,
ТОВ "ХХI - століття" про визнання договору купівлі-продажу
складської будівлі, що розташована по АДРЕСА_1, укладеного 15
вересня 2004 року між названими сторонами, недійсним. В
обгрунтування своїх вимог посилається на те, що 16 грудня 2004
року між ТОВ "Фокском" і ТОВ "ХХI - століття" укладений договір
купівлі-продажу вказаної вище будівлі, який зареєстрований у
реєстрі прав власності на нерухоме майно 22 грудня 2004 року. З
цього часу, ТОВ "Фокском" є власником складської будівлі. У той же
час ОСОБА_1 після укладення договору купівлі-продажу від 15
вересня 2004 року, не вжила ніяких заходів щодо його реєстрації
відповідно до вимог закону, а тому й не набула права власності на
це майно. Крім того, нею не були сплачені кошти за придбану
будівлю, що також свідчить про відсутність наміру створити правові
наслідки, які обумовлювалися договором. Тобто вчинений сторонами
правочин був фіктивним, тому повинен бути визнаний судом
недійсним.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 7 липня
2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний
позов ТОВ "Фокском" до ОСОБА_1, ТОВ "ХХI - століття" про визнання
договору купівлі-продажу недійсним задоволено.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2005 року
зазначене рішення суду першої скасовано та постановлено нове, яким
позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. У задоволенні зустрічного
позову ТОВ "Фокском" відмовлено.
ТОВ "ХХI-століття" звернулося з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постановлене у справі рішення апеляційної
інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції,
посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
встановивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення,
ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує
судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове
рішення суду першої інстанції
Постановляючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із
того, що саме чоловік позивачки, ОСОБА_4, був ініціатором
укладення договору купівлі-продажу складського приміщення по
АДРЕСА_1, площею 453,3 кв.м., він обговорював із ТОВ "XXI
століття" в особі директора Луцького М.М. умови укладання цього
договору, його державної реєстрації та переходу права власності до
ОСОБА_1 на вказану будівлю. Свідки стверджували, що, укладаючи
договір, не мали наміру щодо його правових наслідків, просто йшли
на зустріч ОСОБА_4, якому це було необхідно для оформлення кредиту
в банку, грошей від нього при оформленні договору не отримували.
Проте останнє заперечується нотаріально укладеним договором
купівлі-продажу складського приміщення по АДРЕСА_1, площею 453,3
кв.м, укладеним 15 вересня 2004 року між ТОВ "XXI століття" в
особі директора Луцького М.М. і ОСОБА_1, посвідченого цією ж датою
приватним нотаріусом ОСОБА_3 і зареєстрованого в реєстрі за
НОМЕР_1. За п. 3 цього договору покупець купує вказану будівлю
складу за 195 000 грн., які продавець одержав повністю від покупця
до підписання цього договору, а за п. 7 - продавець та покупець
при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх
дій, стверджують, що договір цей не приховує іншу угоду, а
відповідає дійсним намірам сторін створити для себе юридичні
наслідки. Згідно з п. 8 договору продавець зобов'язувався повністю
звільнити будівлю складу, що відчужувалася від належних йому
речей, передати її для безперешкодного користування покупцю до 14
березня 2005 року, зобов'язавшись сплачувати до визначеної, дати
всі комунальні послуги й нести повну матеріальну та моральну
відповідальність перед контролюючими органами та установами,
підприємствами, організаціями, в тому числі відділом земельних
ресурсів Черкаського міськвиконкому.
Про реальні наміри щодо укладення цього договору свідчить і
той факт, що при оформленні його у нотаріуса ОСОБА_3 Луцький М.М.
передав ОСОБА_4 оригінали інвентарної справи на склад і акта на
використання земельної ділянки.
Належним чином цей договір був нотаріусом зареєстрований у
Державному реєстрі правочинів 15 вересня 2004 року.
Не оспорювали факт розрахунку за цим договором ні Луцький
М.М., ні ОСОБА_5, які є співзасновниками ТОВ "XXI століття"
тривалий час після укладення договору, протягом більш як шість
місяців, поки ОСОБА_1 не пред'явила в суд позов до ТОВ "XXI
століття" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі
складу площею 453,3 кв.м по АДРЕСА_1, укладеного 16 грудня 2004
року між ТОВ "XXI століття" і ТОВ "Фокском", посвідченого
приватним нотаріусом ОСОБА_2 зазначеною датою і зареєстрованого в
реєстрі за НОМЕР_2.
ОСОБА_1 стверджувала, що, знаючи про необхідність державної
реєстрації договору купівлі нерухомості від 15 вересня 2004 року,
на виконання домовленості між нею, ОСОБА_4, Луцьким М.М., ОСОБА_5,
які просили не реєструвати договір у БТI до 14 березня 2005 року
та надати їм час і можливість безперешкодного вивезення майна зі
складу, а коли в середині березня 2005 року звернулися з цією
метою в ЧООБТI, то дізналися про проведену 22 грудня 2004 року
державну реєстрацію договору купівлі-продажу від 16 грудня 2004
року, укладеного між ТОВ "XXI століття" і ТОВ "Фокском" щодо того
ж складу по АДРЕСА_1. Таким чином, ТОВ "XXI століття",
засновниками якого є Луцький М.М., ОСОБА_5, ОСОБА_6, 16 грудня
2004 року вдруге продано будівлю складу по АДРЕСА_1 ТОВ "Фокском",
засновниками якого є ОСОБА_5, який був присутній при укладенні
договору 15 вересня 2004 року, та його син - ОСОБА_7.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не
можна, оскільки вони не грунтуються на законі та не
підтверджуються матеріалами справи.
Як установлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не мала
реальних намірів щодо створення правових наслідків вчиненого нею
15 вересня 2004 року правочину - договору купівлі-продажу
складського приміщення по АДРЕСА_1, посвідченого приватним
нотаріусом ОСОБА_3 15 вересня 2004 року за реєстраційним НОМЕР_1,
за яким позивачка придбала вказану будівлю за 195 000 грн. у ТОВ
"XXI століття". Навпаки, як стверджується судом, названими
сторонами реальних дій щодо переходу права власності на спірну
будівлю вчинено не було. ОСОБА_1 не обговорювала з ТОВ "XXI
століття" істотні умови купівлі-продажу, не вчинила дій щодо
державної реєстрації укладеного договору купівлі-продажу, хоча це
є обов'язковим згідно зі ст. 657 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. У той же
час договір купівлі-продажу спірної будівлі, укладений 16 грудня
2004 року між ТОВ "Фокском" і ТОВ "XXI століття" відповідає
вимогам закону та реальним намірам сторін, належним чином була
проведена його державна реєстрація.
За таких обставин колегія суддів визнає, що при вирішенні
справи судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми
матеріального права, тому рішення суду апеляційної інстанції
підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в
силі.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"ХХI - століття" задовольнити.
Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2005 року
скасувати, а рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 7
липня 2005 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й
оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко
А.В. Костенко