ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 727/5570/18
провадження № 51-526км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого та його захисника ОСОБА_6 в на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 серпня 2021 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Прилипче Заставнівського району Чернівецької області, жителя м. Чернівці.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено за частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, крім житла.
2. Суд визнав доведеним, що 10 жовтня 2017 року, приблизно о 12:30 засуджений за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, вдягнувши маски, проникли до квартири АДРЕСА_1 з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 . В ході розбійного нападу ОСОБА_7 зі спільником, погрожуючи застосуванням зброї, зв`язали потерпілу, завдали їй ударів по голові та тілу, заподіявши легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я, та заволоділи коштами в сумі 1500 гривень. Коли до квартири зайшов родич потерпілої, нападники втекли.
3. Чернівецький апеляційний суд залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Сторона захисту, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), просить скасувати оскаржені рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
5. Захист посилається на те, що винуватості засудженого не доведено належними та допустимими доказами, суди здійснили судовий розгляд неповно, не дали належної оцінки доказам, неправильно встановили фактичні обставини справи і постановили рішення, які не відповідають вимогам статті 370 КПК.
6. Сторона захисту стверджує, зокрема, що:
- обвинувачення ґрунтується на суперечливих показаннях потерпілої щодо антропометричних даних нападників;
- протокол огляду місця події від 10 жовтня 2017 року складено з порушеннями статей 104, 105, 106 КПК в частині, зокрема, зазначення обставин вилучення та упакування речових доказів;
- висновок експерта № 808 від 14 лютого 2018 року є недопустимим,оскільки є сумніви, що для проведення дослідження надавалися самі ті речі, які були вилучені під час огляду.
- висновок експерта від 15 лютого 2018 року № 868 єнедопустимим, оскільки зразки крові ОСОБА_7, відібрані при освідуванні 23 листопада 2017 року, не були належно упаковані;
- висновок криміналістично-трасологічної експертизи № 2020-К слідів взуття є неконкретним, а тому неналежним доказом;
- протокол пред`явлення особи для впізнання по голосу від 23 листопада 2017 року є недопустимим доказом, оскільки до групи осіб, які пред`являлися разом із обвинуваченим входили співробітники правоохоронних органів, які до того ж є значно молодшими за віком;
7. Також захист вважає, що апеляційний суд не дав належної оцінки зазначеним порушенням тому його ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
8. Засуджений у касаційній скарзі просив здійснити касаційний розгляд без його участі.
9. Захисник у судовому засіданні підтримав доводи касаційних скарг.
10. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просив залишити оскаржені судові рішення без зміни, вважаючи їх законними й обґрунтованими.
11. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
12. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скаргах доводи, Суд дійшов висновку, що подані скарги не підлягають задоволенню.
13. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412- 414 КПК.
14. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
15. Суд вважає, що у цій справі висновок про доведеність винуватості засудженого підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до статті 94 КПК з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - достатності для прийняття рішення.
16. Доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколу огляду місця події, показань свідків, висновків експертиз та інших доказів (пункт 6 вище) не ґрунтуються на правилах допустимості доказів, а стосуються оцінки їх достовірності.
17. Суд першої інстанції, ухвалюючи вирок, ретельно перевірив на відповідність вимогам кримінального процесуального закону надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості ОСОБА_7 і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку
18. Суд поклав в основу обвинувального вироку показання потерпілої, яка під час допиту у судовому засіданні впевнено заявила, що добре запам`ятала голос нападника і під час проведення слідчих дій впізнала засудженого як особу, яка перебувала в квартирі під час нападу; висновки молекулярно-генетичних експертиз № 808 та № 868, відповідно до яких генетичні ознаки клітин, виявлених на кількох предметах, вилучених з місця події збігаються з генетичними ознаками зразка крові засудженого; висновок трасологічної експертизи № 2028-К, яким встановлено, що сліди взуття, виявлені на місці події аналогічні за узором та розміром з підошвами кросівок, вилучених під час проведення обшуку в квартирі засудженого.
19. Крім того суд оцінив у сукупності й інші докази у справі, зміст яких детально відображено у вироку, зокрема показання свідків, висновок медичної експертизи. Відеозаписи з камер спостереження у сукупності з відомостями щодо телефонних розмов засудженого дали суду підстави зробити висновок щодо використання засудженим і його спільником автомобіля, що належав ОСОБА_9, для вчинення злочину.
20. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів ці висновки судів попередніх інстанцій щодо фактичних обставин вчинення злочину.
21. Суд також погоджується з судом першої інстанції у тому, що підстав для визнання недопустимим протоколу огляду місця події від 28 листопада 2018 року немає, оскільки ця слідча дія проведена з дотриманням вимог статті 233 КПК в присутності понятих і протокол з додатками оформлено без істотних порушень вимог статей 104 та 105 КПК.
22. З метою перевірки доводів сторони захисту щодо недостовірності молекулярно-генетичних експертиз суд допитав експерта ОСОБА_10, яка надала детальні роз`яснення щодо методики дослідження предметів, вилучених під час огляду місця, у тому числі й мотузок, про які йдеться у касаційній скарзі. При цьому експерт зазначила, що упакування речових доказів виключало їх підміну.
23. Не залишились без оцінки суду й доводи захисту про визнання недопустимим доказом протоколу освідування особи, під час якого були відібрано зразки крові засудженого. Дослідивши письмові докази та допитавши понятих, суд не встановив порушень вимог статей 105, 241 КПК при проведенні цієї слідчої дії.
24. Суд також навів у вироку мотиви, з яких він не вважав свідчення потерпілої ОСОБА_8, щодо зросту та будови тіла нападника обставиною, що спростовує достовірність її показань в суді, а також результати пред`явлення для впізнання від 23 листопада 2017 року. Потерпіла ОСОБА_8, в присутності двох понятих без візуального контакту впевнено впізнала ОСОБА_7 по тембру голосу під час прослуховування зачитаного ним тексту; залучення в якості статистів працівників правоохоронних органів не є підставою для визнання результатів слідчої дії недопустимим доказом.
25. Отже, суд першої інстанції з`ясував усі передбачені статтею 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, і обґрунтовано визнав отримані докази достатніми для встановлення події злочину та винуватості засудженого. У Суду немає підстав ставити під сумнів оцінку судами попередніх інстанцій достовірності доказів, а також їх достатності для висновку про винуватість засудженого.
26. Встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення отримали правильну правову кваліфікацію за частиною 2 статті 187 КК.
27. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту захисника, які переважно повторюються в їхніх касаційних скаргах. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.
28. Таким чином, Судом не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень, а тому Суд вважає, що касаційні скарги сторони захисту слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 серпня 2021 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та його захисника - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3