розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кленцарь Н.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2019 року та на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2019 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040700000317, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, востаннє вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2018 року і ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 21 березня 2019 року о 16:21 біля магазину "Продукти-57" ТОВ "АТБ-Маркет", який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 29, повторно, таємно викрав семиступеневу металеву драбину, вартістю 2460,20 грн., спричинивши ТОВ "АТБ-Маркет" майнову шкоду на вказану суму.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2019 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Кленцарь Н.В . просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді. Вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на те, що висновок експерта судово-товарознавчої експертизи №1960-19 від 22 квітня 2019 року є недопустимим доказом. Стверджує, що стороною обвинувачення не надано достатніх та допустимих доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину. Зазначає, що апеляційний суд не звернув увагу на допущенні порушення та безпідставно відмовив у задоволенні її апеляційної скарги.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважає скаргу не обґрунтованою та просить її відхилити.

Інші учасники судового провадження було належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Однак під час касаційного розгляду суд не має права досліджувати докази, тобто фактичні дані, отримані у передбаченому КПКУкраїни порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.

Суд не може перевіряти будь-які докази, а також приймати нові докази, які не були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій. Крім того, не має права встановлювати та визнавати обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисникстверджує про необґрунтованість засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх та допустимих доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину. Однак такі доводи захисника, наведені в касаційній скарзі, є безпідставними з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів цього провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, з яким погодився апеляційний суд, є обґрунтованим; його зроблено на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманням ст. 23 КПК України й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.

При цьому, суд першої інстанції, заслухавши показання винного, свідків та дослідивши письмові докази у кримінальному провадженні, обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку належні та допустимі докази.

Зокрема, суд першої інстанції, мотивуючи свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у таємному викраденні металевої драбини, послався у вироку на показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які вказували на обставини викрадення ОСОБА_1 металевої драбини. Ці показання свідків узгоджуються із даними, що містяться у протоколах пред`явлення для впізнання за їх участю.

Також суд, обґрунтовуючи свій висновок щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, дослідив у судовому засіданні дані протоколу огляду місця події від 23 березня 2019 року та відеозапису події злочину на CD - R диску з камер відеоспостереження за 21 березня 2019 року магазину "Продукти-57" "ТОВ АТБ-Маркет", який був оглянутий 16 квітня 2019 року й визнаний речовим доказом відповідно до постанови про визнання речовим доказом (т. 1 а.п.38). На вказаному відеозаписі видно, що ОСОБА_1, знаходячись на території продуктового магазину "АТБ-57", взяв у руки семиступеневу металеву драбину та пішов у невідомому напрямку (т. 1 а.п.32-37). Також враховано висновок експерта судово-товарознавчої експертизи №1960-19 від 22 квітня 2019 року.

Усупереч твердженням, у поданій касаційній скарзі місцевий суд, дослідивши й зіставивши наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, дав їм оцінку в аспекті ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також з`ясував передбачені ст. 91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, й обґрунтовано вирішив, що зібрані докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять вчинення засудженим кримінального правопорушення.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження діяння ОСОБА_1 обґрунтовано отримало правову оцінку за ч. 2 ст. 185 КК України. Отже, вважати, що судом неправильно застосований закон України про кримінальну відповідальність, немає підстав.

При призначенні ОСОБА_1 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України суд вимог КК України (2341-14) дотримався. Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції при розгляді кримінального провадження надав відповіді на всі доводи апеляційної скарги захисника та обґрунтовано визнав їх безпідставними. Свої висновки з цих питань, з якими погоджується й колегія суддів касаційного суду, суд належним чином умотивував.

Щодо доводів захисника про недопустимість висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №1960-19 від 22 квітня 2019 року як доказу, оскільки експерт не дослідив сам об`єкт оцінки й не дослідив жодних документів, які містять відомості про об`єкт оцінки, що є, на думку захисника, порушенням вимог п. 1 ч. 5 ст. 69, ч. 3 ст. 101 КПК України та положень, які містяться в нормативно-правових актах з оцінки майна, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Згідно ст. 243 КПК України, експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2019 року за клопотанням слідчого призначено судово-товарознавчу експертизу (т.1 а.п. 45). Виконання судово-товарознавчої експертизи було доручено старшому судовому експерту Міністерства юстиції України Гайдук В.А., яка має вищу товарознавчу освіту, кваліфікацію судового експерта 1-го класу по спеціальності 12.1 "Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів", стаж роботи експертом товарознавчих досліджень з 2001 року, свідоцтво дійсне до 06 листопада 2022 року, й експерт була попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Згідно з висновком експерта судово-товарознавчої експертизи №1960-19 від 22 квітня 2019 року вартість семиступеневої драбини станом на вчинення злочину, складала 2 460, 20 грн (т. 1 а. п. 49-51).

В рамках проведення товарного дослідження при визначенні концепції вартості об`єкту оцінки судовий експерт керувався Національним стандартом №1 "Загальні засади оцінки майна й майнових прав", затвердженим постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440 (1440-2003-п) , основними положеннями "Методики визначення вартості майна", національними нормативними документами й міжнародними стандартами оцінки, у яких сформульовані основні поняття застосовувані під час проведення оцінки майна.

Розгляд питання про вартість металевої драбини, визначався фактичними обставинами конкретної оціночної ситуації. В рамках дослідження були проаналізовані ціни пропозицій та товарні характеристики об`єкту шляхом моніторингу спеціалізованих веб-сайтів, розміщених в мережі Інтернет, вивченням ринку пропозицій Дніпропетровського регіону і України (спеціалізованих підприємств, які займаються реалізацією аналогічних товарів) із урахуванням наявної інформації на березень 2019 року.

Таким чином, оцінка вартості викраденого майна була проведена відповідно до вимог статей 242, 243 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження в межах касаційного розгляду не встановлено.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги захисника не вбачає.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

Вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Кленцарь Н.В. - без задоволення.