розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040520000640, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року щодо ОСОБА_2

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року ОСОБА_2. засуджено за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК.

Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою від 18 травня 2017 року вирок щодо ОСОБА_2 залишив без зміни.

ОСОБА_2. визнано винуватим у тому, що він 2 грудня 2016 року близько 23:00, діючи повторно, зірвавши навісний замок, проник до приміщення гаража, розташованого на території домоволодіння ОСОБА_3 у с. Сорочиному, та реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, не маючи дозволу власника, викотив з гаража мопед марки "Рига" білого кольору, таким чином умисно, незаконно заволодів вищевказаним мопедом.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що суд апеляційної інстанції:

- всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не надав в ухвалі належної оцінки всім конкретним доводам, наведеним в апеляційній скарзі прокурора, про безпідставне застосування до ОСОБА_2 положень ст. 75 КК;

- не взяв до уваги, що суд першої інстанції у вироку не обґрунтував належним чином доцільність застосування до ОСОБА_2.ст. 75 КК;

- не врахував дані про особу ОСОБА_2, який раніше судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, однак на шлях виправляння не став, злочин вчинив через декілька днів після звільнення, не працював, суспільно корисною працею не займався;

- дійшов висновку, що потерпілий ОСОБА_3 не має претензій до обвинуваченого, не зважаючи на те, що думка потерпілого у суді не досліджувалася у зв'язку із розглядом провадження у спрощеному порядку на підставі ч. 3 ст. 349 КПК.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.

Захисник заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора.

Від інших учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.

Проте, Судом встановлено, що розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції проведено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у лікаря психіатра з відповідним діагнозом. За таких обставин правильність розуміння такою особою змісту обставин кримінального провадження та зібраних доказів, а також добровільність його позиції викликає сумнів.

Суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження у скороченому порядку без дослідження доказів, при тому, що зі встановлених обставин навіть не вбачається, у якому саме розмірі заподіяна шкода потерпілому вчиненим злочином.

Зазначене є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КПК), оскільки могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Апеляційний суд не звернув уваги на зазначене та залишив вирок відносно ОСОБА_2 без змін.

З урахуванням вищезазначеного, у зв'язку з допущенням судом першої та апеляційної істотного порушення вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КПК) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування зазначених судових рішень та з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК підставою для призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

У зв'язку з наявністю зазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону Суд не вбачає підстав для надання оцінки правильності застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, тому касаційна скарга прокурора, у зв'язку зі скасуванням в тому числі й рішення суду апеляційної інстанції, підлягає частковому задоволенню.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, також перевірити наявність непогашених судимостей та обтяжуючої обставини, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України (4651-17) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, п.15 Перехідних положень КПК (4651-17) , пунктами 4, 6 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII, Суд

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2017 року щодо ОСОБА_2 та в порядку ч. 2 ст. 433 КПК вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2017 року - скасувати.

Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.