Постанова
Іменем України
18 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 331/1769/17
провадження № 51-1548км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В. К.,
суддів Григор'євої І. В., Марчук Н. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кононської І. Є.,
прокурора Сингаївської А. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Сирих О.М. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 24 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017080020000306 щодо ОСОБА_2, засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 березня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
27 вересня 2017 року засуджений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказаний вирок і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 24 жовтня 2017 року в поновленні засудженому строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку місцевого суду відмовив. Апеляційну скаргу разом з доданими до неї документами повернув особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Сирих О.М., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду від 24 жовтня 2017 року та призначення нового розгляду провадження у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що ухвала апеляційного суду є необґрунтованою, оскільки розписку від 23 березня 2017 року про отримання копії вироку місцевого суду від цієї дати ОСОБА_2 не писав. Указує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про направлення копії вироку до слідчого ізолятора, де перебував засуджений, а тому, на його думку, останній не пропустив строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Сингаївська А. О. заперечувала проти задоволення поданої касаційної скарги, просила залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 395 КПК України апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Частиною 3 цієї статті передбачено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи про поновлення строку апеляційного оскарження не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд зазначеного кримінального провадження 23 березня 2017 року проведено за участю ОСОБА_2, якому згідно з даними журналу судового засідання від 23 березня 2017 року судом було роз'яснено строк і порядок оскарження вироку місцевого суду (т. 2, а.с. 19-20).
Відповідно до розписки, що міститься в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_2 отримав копію вироку в день його оголошення, тобто 23 березня 2017 року, про що свідчить зроблений ним власноручно підпис (т. 2, а.с. 25). Проте апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав лише 27 вересня 2017 року.
За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження та повернув апеляційну скаргу разом з доданими до неї документами заявнику.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що причина, на яку засуджений указував як на підставу для поновлення строку на подання апеляційної скарги, не є такою, яка безпосередньо унеможливлювала вчинення ним зазначеної процесуальної дії у передбачений законом строк, а тому апеляційний суд правильно не визнав її поважною.
Зважаючи на наведене, ухвалу апеляційного суду постановлено з додержанням норм процесуального права, вона є законною та обґрунтованою.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі від 01 червня 2017 року № 028-0001989 захисник Сирих О.М. від зазначеної дати представляв інтереси засудженого ОСОБА_2 Проте засуджений з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження звернувся лише 27 вересня 2017 року.
Таким чином, даних, які би свідчили, що апеляційним судом допущено такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили чи могли перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване рішення, не виявлено.
З урахуванням зазначеного Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 24 жовтня 2017 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Сирих О.М. в інтересах засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
В. К. Маринич І.В. Григорєва Н.О. Марчук