розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 11 липня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року щодо нього,

статтею 427 КПК визначено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для зміни чи скасування судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав необхідно керуватися статтями 412- 414 КПК.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що засудженим

не дотримано положень п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, відповідно до яких касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому конкретно полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення .

Зазначаючи у касаційній скарзі про необхідність скасування рішень судів першої

й апеляційної інстанцій з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону й неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, засуджений не навів правового обґрунтування своїх вимог з урахуванням відповідних положень статей 5, 370, 374,412, 413 КПК і ч. 5 ст. 72 КК

у їх взаємозв'язку.

У касаційній скарзі не зазначено, які конкретнодоводи апеляційної скарги у порушення ст. 419 цього Кодексу належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив апеляційний суд,внаслідок чого визнав їх необґрунтованими. Натомість засуджений зазначає про неповноту судового розгляду і невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перегляду, а також підставою для зміни чи скасування судового рішення судом касаційної інстанції.

Касаційна скарга не містить посилань на конкретні положення Кримінального кодексу України (2341-14) , які, на думку засудженого,неправильно застосовано місцевим й апеляційним судами з відповідним обґрунтуванням, у чому конкретно полягають ці порушення.

Крім того, засудженим не дотримано вимог ч. 5 ст. 427 КПК, оскільки до касаційної скарги не долучено копій оскаржуваних судових рішень.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (засуджений має підтвердити, що не пропустив такого строку при повторному зверненні до суду).

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, суд

залишити без руху касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 і встановити п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.