Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 23 вересня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Житомирської області від 20 травня 2010 року щодо нього,

Зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимий за ст. 94 КК України на 10 років

позбавлення волі, –

засуджений за ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України на 15 років позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що 15 жовтня 2009 року близько 03 години у своєму будинку АДРЕСА_1 після спільного розпиття спиртного з ОСОБА_6 під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків умисно вбив останнього як особа, що раніше вчинила умисне вбивство.

Злочин вчинений за таких обставин.

15 жовтня 2009 року близько 20 години до будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 підводою приїхав ОСОБА_6, з яким засуджений підтримував знайомство і з яким при зустрічах постійно розпивав спиртні напої.

Раніше, цього дня, ОСОБА_6 здав металобрухт. Їдучи до ОСОБА_5 він купив дві пляшки вина "Ізабела", ємністю 0,75 літра, яке разом розпили. Далі за пропозицією ОСОБА_6 вони підводою з’їздили в магазин, купили чотири пляшки вина "Приморське" ємністю 0,75 літра, буханець хліба. Повернулись до господарства, розпрягли коней, так як ОСОБА_6 вирішив заночувати в будинку ОСОБА_5 Продовжили розпивати вино, під час вживання якого виникла сварка і бійка, а в ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_6

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6, ОСОБА_5, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, зі значною силою прикладання, наніс багаточисленні удари руками, ногами, обухом та лезом сокири в місце розташування життєво-важливого органу потерпілого – голову, а також по тулубу і таким чином вбив його.

Смерть ОСОБА_6 настала від набряку головного мозку, що розвинувся на фоні відкритої черепно-мозкової травми у вигляді численних ран рубаного та рваного характеру волосистої частини голови, вдавленого перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу черепа, розриву твердої мозкової оболонки, забою головного мозку, крововиливів під м’яку оболонку мозку, в шлуночку мозку.

В ході умисного вбивства ОСОБА_6 ОСОБА_5 умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які знаходяться у причинному зв’язку з настанням смерті у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, численних ран рубаного та рваного характеру волосистої частини голови, вдавленого перелому кісток склепіння черепа з переходом на основу черепа, розриву твердої мозкової оболонки, забою головного мозку, крововиливів під м’яку оболонку мозку, в шлуночки мозку.

Крім того, в ході умисного вбивства ОСОБА_6 ОСОБА_5 заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді підшкірних гематом на повіках навколо обох очей, в проекції гематом крововиливи під сполучні оболонки очей темно-червоного кольору; рани в області верхньої лівої повіки; підшкірного крововиливу в області спинки носа з переходом на чоло, підшкірної гематоми в області правої вушної раковини, крововиливу в області лівої вушної раковини з переходом на шию; підшкірного крововиливу в області носо-губного трикутника в середній третині; трьох ран рваного характеру на слизовій нижньої губи, рани на шкірі верхньої губи, повної екстракції першого правого різця на верхній щелепі, садна трикутної форми в між лопатковій ділянці по правій прихребетній лінії, які в причинному зв’язку з настанням смерті не знаходяться.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 покликається на необґрунтованість засудження, оскільки злочину не вчиняв.

На його думку, ОСОБА_6 міг померти від травм, одержаних під час падіння під воза з кіньми та від удару об поріг помешкання при падінні.

ОСОБА_5 стверджує, що до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства, та, крім того, порушувалось право на захист, оскільки захисники, при призначенні слідством, неналежно виконували свої професійні обов’язки.

Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який він засуджений, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у суді доказах, оцінених у сукупності.

Ці докази є достовірні, допустимі і достатні.

Матеріали справи свідчать, що на допиті в якості підозрюваного і обвинуваченого з участю захисника ОСОБА_5 визнав себе винним.

Причому, намагаючись применшити ступінь своєї вини, що свідчить про невимушеність умов, в яких він давав ці показання, і відсутність тиску, ОСОБА_5 пояснював свої дії випадковістю, пов’язаною з протиправністю поведінки потерпілого. В подальшому він свої покази доповнював, висловлюючи припущення про інші версії смерті ОСОБА_6.

Судом обґрунтовано прийнято до уваги, що в своїх зізнаннях ОСОБА_5 вказав на такі деталі вчинення злочину і механізм заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, які могли бути відомі лише особі, яка даний злочин вчинила.

За показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 серед ночі в інтервалі між 3 год. і 4 год. 30 хв., тобто в час, наближений до часу смерті ОСОБА_6, і заявляв їм, що останнього вбив його брат, а тіло загиблого він виявив на порозі будинку при виході на подвір’я.

В той же час за даними протоколу огляду місця події місцем вбивства є кімната будинку.

На вилученому у ОСОБА_5 одязі та сокирі і швабрі виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_6.

За даними судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_6 настала від набряку головного мозку, який розвинувся від рублених та вдавлених переломів черепу, заподіяних рубаючим знаряддям, яким могла бути сокира.

Наведеними та іншими доказами спростовуються доводи скарги, що смерть ОСОБА_6 могла статися від його падіння під воза.

Судом перевірені твердження ОСОБА_5 про застосування щодо нього недозволених методів ведення слідства, які свого підтвердження не знайшли.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані правильно.

Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог КПК України (1001-05) , в тому числі – пов’язаних з правом на захист ОСОБА_5, – по справі не допущено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Житомирської області від 20 травня 2010 року щодо нього, залишити без змін.