ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В.,
при секретарі: Мельник I.М., за участю представника позивача
Бутенко I.А. та представника відповідача Коломієць С.В.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку касаційного
провадження адміністративну справу за позовом Закритого
акціонерного товариства "Полтавапропангаз" до Державної інспекції
з контролю за цінами у Полтавській області про визнання недійсним
рішення, за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за
цінами у Полтавській області на рішення Господарського суду
Полтавської області від 28 березня 2005 року та постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2
червня 2005 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28
березня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 2 червня 2005
року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства
"Полтавапропангаз" до Державної інспекції з контролю за цінами у
Полтавській області про визнання недійсним рішення задоволено.
Вказані судові рішення вмотивовані тим, що позивачем не було
допущено порушення державної дисципліни цін. Суди першої та
апеляційної інстанції відхилили доводи відповідача про
встановлення рівня ціни у відповідності до розпорядження
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №199-р від 20
липня 2004 року.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Державна
інспекція з контролю за цінами у Полтавській області звернулася з
касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду
Полтавської області від 28 березня 2005 року та постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2
червня 2005 року скасувати.
Касаційна скарга обгрунтована порушенням норм матеріального
права, зокрема тим, що у відповідності до встановленої граничної
ціни позивач повинен був самостійно здійснити зменшення ціни
балону газу у зв'язку з зменшенням ціни тони скрапленого газу у
відповідності до розпорядження Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" №199-р від 20 липня 2004 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Судами як першої так і апеляційної інстанцій встановлено, що
11 листопада 2004 року Державною інспекцією з контролю за цінами в
Полтавській області прийнято рішення про застосування економічних
санкцій за порушення державної дисципліни цін №145 (а.с.8), яким у
позивача вилучено в дохід Державного бюджету 162 450,00 грн. за
порушення вимог ч. 4 ст. 13 Закону України "Про ціни і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
; розділу III Порядку державного
регулювання цін (тарифів), затвердженого розпорядженням
облдержадміністрації від 19.02.2004 р. №46; п. 1 розпорядження НАК
"Нафтогаз України" від 20.07.2004 р. №199-р.
Рішення прийнято на підставі акту Державної інспекції з
контролю за цінами в Полтавській області від 27.10.2004 р. №000730
(а.с. 9-13) яким встановлено, що позивачем при реалізації газу
скрапленого для побутових потреб населення в балонах вагою 21 кг
протягом вересня 2004 р. застосовувалась ціна на рівні 56,00 грн.
(з ПДВ) замість 50,00 грн. за балон.
Причиною спору в даній справі стало питання про правомірність
застосування до позивача економічних санкцій на підставі статті 14
Закону за порушення дисципліни ціноутворення під час стягнення
плати за природній газ.
Статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення"
( 507-12 ) (507-12)
(далі - Закон) передбачено, що в народному господарстві
застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та
регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону вільні
ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і
послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання
цін і тарифів.
Згідно зі статтею 8 Закону державне регулювання цін і тарифів
здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін
(тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень
від державних фіксованих цін і тарифів.
За статтею 4 Закону Кабінет Міністрів України визначає
перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та
регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними
органами державного управління та визначає повноваження органів
державного управління в галузі встановлення і застосування цін
(тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Згідно з пунктом 12 Додатку до постанови Кабінету Міністрів
України від 25.12.1996 № 1548 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
"Повноваження
центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо
регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і
послуг" Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
встановлюють, зокрема, ціни на паливно-енергетичні ресурси
(вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас
освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф'яні брикети,
газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб.
Так, розпорядженням голови Полтавської обласної державної
адміністрації від 19.02.2004 № 46 було затверджено порядок
державного регулювання цін (тарифів) на окремі види продукції,
товарів і послуг, що реалізуються в області, пунктом 3 якого
передбачено, що державне регулювання цін (тарифів) здійснюється,
зокрема, шляхом обов'язкового декларування зміни цін на газ
скраплений.
Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної
адміністрації від 13.07.2004 № 28 було задекларовано граничну
оптово - відпускну ціну 1 балону скрапленого газу для побутових
потреб населення в розмірі 56 грн.
Відповідно ж до пункту 1.4 Iнструкції про порядок
застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами
державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519
( z1047-01 ) (z1047-01)
, підставою для застосування економічних санкцій за
порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами
господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними
чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та
застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими
органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку
встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні
санкції, є, зокрема, застосування цін (тарифів) з порушенням
запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.
Отже, з огляду на наведені приписи законодавства господарські
суди з урахуванням встановленої ними обставини, а саме -
реалізації позивачем газу скрапленого за граничною задекларованою
оптово-відпускною ціною, дійшли вірного висновку про відсутність
правових підстав для застосування до позивача заходів майнової
відповідальності за порушення дисципліни ціноутворення та
правомірно задовольнили позов про визнання рішення Iнспекції
недійсним.
Доводи Iнспекції про необхідність накладення на позивача
фінансових стягнень за порушення вимог Розпорядження № 199-р не
можуть бути взяті до уваги Вищим адміністративним судом України,
оскільки, як вірно зазначено попередніми інстанціями, національна
акціонерна компанія "Нафтогаз" не є уповноваженим органом, до
компетенції якого належить встановлення цін та тарифів на товари
та послуги, а Розпорядження № 199-р не містить спеціальних норм
законодавства з питань ціноутворення.
Відтак передбачених законом підстав для скасування
оскаржуваних рішень місцевого та апеляційного господарських судів
з даної справи не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у
Полтавській області залишити без задоволення, а рішення
Господарського суду Полтавської області від 28 березня 2005 року
та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 2 червня 2005 року- без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення.
Головуючий В.В.Харченко
Судді I.С.Берднік
Н.В.Васильченко
О.О.Кравченко
С.В.Матолич