ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                             У Х В А Л А
                           IМЕНЕМ УКРАЇНИ
                  22 червня 2006 року    м. Київ
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
     Головуючого - Бутенка В.I.,
     суддів:  Гончар Л.Я.,
     Лиски Т.О.,
     Панченка О.I.,
     Сороки М.О.,
     при секретарі Липі В.А..
     за участю  представника відповідача Омельченка А.В.,
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в   порядку
касаційного провадження адміністративну справу №2/213  за  позовом
ТОВ  фірма  "Літа-Плюс"  до   Рівненської   об'єднаної   державної
податкової інспекції про визнання недійсними податкових  вимог  та
зобов'язання утриматись від проведення публічних торгів з  продажу
активів ТОВ фірма "Літа-Плюс", -
 
                      в с т а н о в и л а :
     У вересні 2005  року  ТОВ  фірма  "Літа-Плюс"  звернулась  до
господарського суду із вказаним позовом.
     В  обгрунтування   своїх   позовних   вимог   зазначало,   що
Рівненською  об'єднаною  державною  податковою  інспекцією  з   30
березня по 04 червня  2004  року  проводилася  планова  комплексна
документальна перевірка  з  питань  дотримання  вимог  податкового
законодавства ТОВ-фірмою "Літа-Плюс" за період з 01  березня  2002
року по 31 грудня 2003 року, за результатами якої складено Акт без
номеру від 04 червня 2004 року. На підставі Акту перевірки  та  за
результатами процедури апеляційного узгодження, Рівненською ОДШ 21
червня  2004  року  винесені  податкові   повідомлення-рішення   №
0001452341/1/23-124  та  №  0001462341/1/23-124,  якими  визначено
податкові   зобов'язання   позивача   по   податку   на   прибуток
підприємства в сумі 78 000 грн. і 34 200 грн. штрафної санкції  та
по податку на додану вартість в сумі 10 000  грн.  і  5  000  грн.
штрафної санкції.
     Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені  товариством
05 листопада 2004 року до господарського суду Рівненської області.
     Рішенням  господарського  суду  Рівненської  області  від  24
грудня 2004 року по справі №  2/344  позов  ТОВ-фірми  "Літа-Плюс"
було задоволено, податкові  повідомлення-рішення  Рівненської  ОДШ
від   21   червня   2004   року   №   0001452341/1/23-124   та   №
0001462341/1/23-124 визнані недійсними з моменту їх прийняття.
     Постановою Львівського апеляційного суду від 07  червня  2005
року рішення суду першої інстанції скасовано, а в позові ТОВ фірмі
 "Літа-Плюс" відмовлено.
     29 червня 2005 року  позивачем  подано  касаційну  скаргу  на
постанову суду апеляційної інстанції. Копію касаційної скарги було
відправлено на адресу відповідача 25 червня 2005  року  відповідно
до вимог статті III - I ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Станом  на  05
вересня 2005 року справа надійшла до  Вищого  господарського  суду
України, але до розгляду не призначена.
     Всупереч тому, що  відповідно  до  приписів  підпункту  5.2:4
пункту 5.2 статті 5  Закону  України  №2181-111   ( 2181-14 ) (2181-14)
          від
21.12.2000р., оскаржені податкові повідомлення-рішення  вважаються
неузгодженим  до  розгляду  судом  справи  по  суті  та  прийняття
відповідного рішення,  податковим  органом  направлено  на  адресу
ТОВ-фірми "Літа-Плюс" першу податкову вимогу №1/584 від  04  липня
2005 року та другу податкову вимогу  №2/675  від  04  серпня  2005
року.
     Таким  чином,  позивач  вважає,  що   постанова   Львівського
апеляційного господарського суду від 07 червня 2004 року по справі
№2/344, якою установлено законність податкових  повідомлень-рішень
Рівненської ОДШ № 0001452341/1/23-124 та № 0001462341/1/23-124 від
21 червня  2004  року,  не  являється  підставою  для  направлення
позивачу першої та другої  податкових  вимог,  оскільки  ТОВ-фірма
"Літа-Плюс"  в  межах  визначеного   статтею   110   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         строку  звернулася  з  касаційною  скаргою  до  Вищого
господарського суду України.
     Оскільки податкові вимоги направляються тільки на не сплачену
суму  узгоджених  податкових  зобов'язань,  надіслання   ТОВ-фірмі
"Літа-Плюс" першої податкової вимоги №1/584 від 04 липня 2005 року
та другої  податкової  вимоги  №2/675  від  04  серпня  2005  року
свідчить, на думку позивача, про порушення  податковою  інспекцією
ст.ст. 5, 6 Закону  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
          №2181-111  від  21.12.2000р.,   а  тому  ТОВ
"Літа-Плюс" просило визнати вказані вимоги нечинними.
     Рішенням  господарського  суду  Рівненської  області  від  11
жовтня  2005  року  відмовлено  у  задоволенні  позову  ТОВ  фірма
"Літа-Плюс"
     Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду  від  12
грудня 2005 року це рішення залишено без змін.
     Не погоджуючись  із  вказаними  судовими  рішеннями,  позивач
подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити
нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ фірма "Літа-Плюс".
     При цьому в касаційній скарзі зазначається, що  судом  першої
та апеляційної  інстанції  було  порушено  норми  матеріального  і
процесуального права.
     Колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга  задоволенню  не
підлягає з наступних підстав.
     Рівненська  ОДНI  надіслала  ТзОВ  фірма  "Літа-Плюс"   першу
податкову вимогу від 04.07.2005р. №1/584,  в  якій  зазначила,  що
станом  на  04.07.2005р.  сума  податкового  боргу  за  узгодженим 
податковим  зобов'язанням становить 123472,33 грн.
     04.08.2005р. Рівненська ОДНI надіслала ТзОВ фірма "Літа Плюс"
другу податкову вимогу №2/675, в  якій  зазначила,  що  станом  на
04.08.2005р. сума податкового  боргу  за  узгодженими  податковими
зобов'язаннями становить 116822,20 грн.
     Підставою для надіслання позивачу податкових вимог стала   не
сплата позивачем  суми  податкового  зобов'язання  за  узгодженими
податковими зобов'язаннями відповідно  до рішення   господарського
суду.
     Відповідно  до  п.5.2  ст.5  Закону  №2181-111    ( 2181-14 ) (2181-14)
        
податкове зобов'язання платника податків, нараховане  контролюючим
органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків
податкового повідомлення крім випадків апеляційного  або  судового
оскарження.
     Згідно з п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону  №2181-111   ( 2181-14 ) (2181-14)
        
при зверненні платника податків до суду з  позовом  щодо  визнання
недійсним  рішення  контролюючого  органу  податкове  зобов'язання
вважається неузгодженим  до  розгляду  судом  справи  по  суті  та
прийняття  відповідного рішення.
     Відповідно  до  п.п.6.2.1  п.6.2  ст.6  Закону   №2181-111   
( 2181-14 ) (2181-14)
         у разі, коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену
суму податкового зобов'язання  в  установлені  строки,  податковий
орган  надсилає  платнику  податків  податкові вимоги.
     Податковий борг визначений в оскаржуваних податкових  вимогах
складався    із    залишку    несплачених    сум    вказаних     в
повідомлення-рішеннях податкового органу  №0001452341/1/23-124  та
№0001462341/1/23-124, якими визначено  податкові  зобов'язання  по
податку на прибуток підприємства в сумі 78 000 грн. і 34 200  грн.
штрафної санкції, та податку на додану вартість в сумі 10 000 грн.
і 5 000 грн. штрафної санкції.
     Оскаржувані  податкові  вимоги  направлені  позивачеві  після
набрання    чинності    постановою    Львівського     апеляційного
господарського  суду  від  07.06.2005р.,  якою  скасовано  рішення
господарського суду Рівненської області, а  в  позові  ТзОВ  фірма
"Літа-Плюс" про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення
№0001452341/1/23-124 та №0001462341/1/23-124  від  21.06.2004р.  -
відмовлено.
     Відповідно до ст.105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          постанова  суду
апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.  А
оскільки  постанова  набирає  законної  сили,  то  вона   підлягає
виконанню, а отже позивач повинен сплатити вищевказані суми.
     Судами як першої, так і апеляційної інстанцій було  правильно
встановлено обставини, які  мають  значення  у  справі,  визначено
Закон, що регулює спірні  правовідносини  та  з  додержанням  норм
матеріального і процесуального права вирішено даний спір.
     З матеріалів справи вбачається, що суди першої та апеляційної
інстанцій  обгрунтовано  дійшли  висновку,  що   узгодження   суми
податкового  зобов'язання   закінчилось   з   набранням   чинності
постанови  апеляційної  інстанції,   а   тому   податковий   орган
правомірно направив позивачу першу та другу податкові вимоги.
     Доводи  касаційної  скарги  зроблених  судами  висновків   не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
     Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
колегія суддів, -
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну  скаргу  ТОВ   фірма   "Літа-Плюс"   залишити   без
задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від
11  жовтня  2005   року   та   ухвалу   Львівського   апеляційного
господарського суду від 12 грудня 2005 року без змін.
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.
     Судді: