ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Цуркана М.I.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Ліпського Д.В.
Амєліна С.Є.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Проценко О.О.
за участю представника позивача Кліванської О.П.,
представника відповідача Гончар С.В.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі міста Києва на рішення господарського суду
міста Києва від 26.04.2005 року та на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 25.08.2005 року по справі №
28/73 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Агроімпекстрейд" до Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі міста Києва про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ "Агроімпекстрейд" звернулося до суду з позовом про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПI у
Шевченківському районі міста Києва № 0000252304 від 17.08.2004
року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з
податку на додану вартість за березень 2004 року в розмірі 769 170
гривень.
Заявою від 18.03.2005 року позивач уточнив позовні вимоги та
просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПI у
Шевченківському районі міста Києва № 542/23-4/30469226 від
17.05.2004 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість за березень 2004 року в
розмірі 769 170 гривень.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2005 року
задоволено позов ТОВ "Агроімпекстрейд" до ДПI у Шевченківському
районі міста Києва, податкове повідомлення-рішення №
542/23-4/30469226 від 17.05.2004 року визнано недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.08.2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішенням, відповідач
звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
господарського суду міста Києва від 26.04.2005 року та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2005 року, а
справу направити на новий розгляд, мотивуючи тим, що судами не
правильно застосовані норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ДПI у Шевченківському районі міста
Києва податковим повідомленням - рішенням № 542/23-4/30469226 від
17.05.2004 року за порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивачу зменшено
суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
заявленого в податковій декларації за березень 2004 року в розмірі
769 170 гривень.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте
відповідачем на підставі акту ДПI у Шевченківському районі міста
Києва № 260/23-4/30469226 від 17.05.2004 року "Про результати
позапланової документальної перевірки правильності обчислення та
своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість
ТОВ "Агроімпекстрейд".
Задовольняючи позовні вимоги суди керувались Законом України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, відповідно до норм
якого податковий кредит звітного періоду складається із сум
податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва і датою
виникнення права на нього є дата списання коштів з банківського
рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); дата
отримання податкової накладної. Законом передбачений лише один
випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по
сплаті податку - відсутність податкової накладної.
При розгляді справи судами було встановлено те, що наявна у
справі податкова накладна складена відповідно до норм
законодавства і належним чином оформлена, а тому, відповідно до
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
встановлює умову включення сум до податкового кредиту, оскільки
підтверджує придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва.
Крім того, в рішеннях судів зазначено, що при розгляді справи
не встановлено порушення митних правил позивачем, а тому пункт 8.1
ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлює, що платник податку, який здійснює
операції з вивезенням (пересилання) товарів (робіт, послуг) за
межі митної території України (експорт) і подає розрахунок
експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має
право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних
днів з дня подання такого розрахунку. В цьому ж пункті закону
встановлений вичерпний перелік документів, необхідних для
отримання такого відшкодування, а саме: митна декларація, яка
підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної
території України та копії платіжних доручень, завірених банком,
про перерахування платником податку коштів на користь іншого
платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в рішеннях
судів, бюджетне відшкодування, щодо якого виник спір було
задеклароване позивачем в податковій декларації за березень 2004
року та з якої вбачається, що податковий кредит складає 769 170
гривень, що становить ПДВ по одній господарській операції з
придбання позивачем обладнання на підставі договору від 05.03.2004
року між приватним підприємством "Спецпромпоставка" та ТОВ
"Агроімпекстрейд". З умов договору вбачається, що вартість
обладнання складає 4 615 020 гривень.
У матеріалах справи є договір комісії від 09.03.2004 року з
якого вбачається, що позивач доручив комісіонеру продати
обладнання за 3 865 960 гривень.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума податку, що
підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному
відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового
зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового
кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, господарська діяльність -
будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли
безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є
регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід
розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні
представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи,
а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка
діє від імені та на користь першої особи.
Угода торгівлі-продажу відбулась у березні 2004 року в один і
той же звітний період.
На ці факти суди, при розгляді справи, уваги не звернули.
Суд не встановив по якій ціні було продано товар, та чому за
різною ціною та не зробив висновку, чи був придбаний товар з метою
використання в господарській діяльності і, виходячи з цього - чи
були у позивача передбачені законом підстави для внесення 769 170
гривень до податкового кредиту.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 227, 231, 254 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі міста Києва задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2005 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.08.2005 року скасувати, а справу направити до господарського
суду міста Києва на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
М.Г. Цуркан
Судді
(підпис)
Д.В. Ліпський
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
В.В. Юрченко
(підпис)
М.I. Гурін
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін